Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини - Автореферат

Географічна апелятивна лексика була зафіксована у діалектних словниках або проаналізована при розгляді інших тематичних груп, зокрема, у лексикологічних та лексикографічних працях Г. Однак українська діалектологія досі не має системного наукового опису та загальнонаціонального словника географічної апелятивної лексики, оскільки матеріали аналізованої тематичної групи українського діалектного континууму зібрані й описані нерівномірно, що стосується й ареалу східностепових говірок. Основні завдання дослідження: 1) зібрати географічну апелятивну лексику східностепових говірок Центральної Донеччини; 5) виконати картографування географічної апелятивної лексики в межах тематичної групи та подати характеристику її просторової поведінки в досліджуваному діалектному масиві. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим дослідженням географічної апелятивної лексики східностепових говірок; це сприяє створенню вичерпної характеристики діалектної системи української мови, дає матеріал для зясування закономірностей формування й розвитку південно-східного наріччя на лексичному рівні.У пятому підрозділі “Структурна організація тематичної групи географічної лексики як обєкт монографічного опису” умотивовано вибір тематичного підходу до вивчення географічної апелятивної лексики як такого, що дає можливість якнайповніше описати географічну апелятивну лексику, виявити звязки між компонентами реалемного плану та елементами діалектної мовної системи. ЛСГ найменувань підвищеного рельєфу в обстежених населених пунктах Центральної Донеччини складають лексеми: бугор, бугорок, бугорчик, буграка, висота, височина, гора, горб, горка, звалишче, краж, круча, курган, куча, кучка, могили, могилки, наклон, нанос, насип, обвал, отвал, пригорок, скала, скела, т’ерікон (терекон, терикон); неоднослівні найменування: бугриста зеимла, бугриста месност’, возвишене місто, гори шахтнийе, зеимла буграми, красна гора, сина гора, лиса гора, мелові гори, неирівна зеимла та ін. У третьому підрозділі “Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної групи найменувань низинного рельєфу” здійснено аналіз однослівних географічних найменувань низинного рельєфу: балка, балочка, берег, болото, вибалок, вибалочок, дирка (дірка), йама, йамка, йар, йарок, калдибан’, калдийама, калйер, (калійер, карйер), калужа, капусник, котлован (катлован), круча, кручка, кувет, ланок, левада (леивада), латка, лиман, лошчина, луг, луговина, лужа, луки, набережна, низ, низи, низина (низина), низовина, нора, обрив, підработка, підривка, плажик, прадіво, рівчак, рівчачок, спуск, тунел’, ходок, ходки, шахта, шурх (шурф); та неоднослівних найменувань: зеимла йаром, йасенова балка, дубова балка, карйер камін:ий, понижені міста та ін. У першому підрозділі “Загальна характеристика реалемного плану ЛСГ найменувань гідрообєктів, їх частин і обєктів, повязаних з водою” схарактеризовано реалемний гідроплан, відбитий у лексиці аналізованих ЛСГ, констатовано, що обєктивний чинник формування й функціонування географічної апелятивної лексики східностепових говірок Центральної Донеччини полягає у відображенні в складі й структурі ЛСГ особливостей природної водної мережі Донеччини, яка складається головним чином з невеликих природних прісноводних обєктів та різних штучних гідрообєктів. У другому підрозділі “Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної групи найменувань проточних водойм” проаналізовано однослівні компоненти ЛСГ: артезіан (артизіан, артеизіан, артизан), балка, бурун, вода, водичка, водопровод, джерело (джеирело, джеиреило, жерело), істочник (істочнік), канава, канавка (канаука), канавочка, канал, криница (криніца), криничка, приток, притока, річка (речка), річечка, (речечка), річка-крик, родник (роднік), рукав, ручей, ручейок, ручейочок, струмок, струмочок; та неоднослівні найменування: вода джеирелна, вода кранова, воданий стовп, вода родникова (родникова вода), добра вода, жерлова вода, живайа вода, золота вода, погана вода, подземнойе озеро, річка родніковайа, тиха вода, отмен:а вода, хароша вода та ін.Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини становить багату й складну систему. У межах названої тематичної групи виділяються такі лексико-семантичні групи: ЛСГ найменувань підвищеного рельєфу, ЛСГ найменувань низинного рельєфу, ЛСГ найменувань рівнинного рельєфу, ЛСГ найменувань проточних водойм, ЛСГ найменувань непроточних водойм, ЛСГ репрезентантів семеми ‘ліс’, ЛСГ репрезентантів семеми ‘поле’, ЛСГ репрезентантів семеми ‘луг’. Основними ознаками, що диференціюють найменування географічних обєктів у складі лексико-семантичних груп найменувань рельєфу є ‘наявність / відсутність підвищення / зниження рельєфу’; у складі лексико-семантичних груп найменувань водойм - ‘проточність / непроточність водойм’; у складі лексико-семантичних груп репрезентантів семем ‘ліс’, ‘поле’, ‘луг’ - ‘наявність / відсутність рослинності та її характер’. Чіткий вияв протиставлення лексики всіх компонентів аналізованої тематичної групи за

2. Основний зміст роботи