Географічні особливості формування національної структури населення в етноконтактних зонах - Автореферат

Таким прикладом в Україні може слугувати Чернівецька область, яка серед областей нашої держави вирізняється національною різнобарвністю. Створити необхідні умови для проживання різних етнічних груп населення у таких етноконтактних зонах - це одне із найважливіших завдань владних структур. Мета дисертаційної роботи полягає у зясуванні географічних особливостей формування національної структури населення в етноконтактній поліетнічній зоні на матеріалах Чернівецької області від прояву етнічної диференціації до сьогодення; визначенні впливу національної структури населення на демографічні та міграційні процеси, а також на розвиток матеріальної та духовної культури. провести ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення на території Чернівецької області і охарактеризувати сучасні зміни в національній структурі населення; Методологічною основою цього наукового дослідження були також закони „Про етнічні меншини в Україні”, „Про свободу совісті та релігійної організації”, „Про громадянство України” та інші законодавчі та нормативні акти, прийняті Верховною Радою, Президентом України та Кабінетом Міністрів України; фундаментальні положення теорії суспільної географії в галузі системології, регіоналістики, розроблені в працях М.Т.У першому розділі „Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження національної структури населення в етноконтактних зонах” Чернівецьку область аргументовано як етноконтактну зону, простежено її місце за ступенем етнічної мозаїчності серед інших областей України. Розглянуто сутність поняття „етнос”, особливості класифікації та протікання етнічних процесів, описано основні методи та методики, які використано під час дослідження складного процесу формування національної структури населення Чернівецької області, а також охарактеризовано джерела, що використанні під час цього дослідження, і ступінь вивченості проблеми. Територія Чернівецької області витягнута вздовж державного кордону України з Румунією та Молдовою, займає територію двох історико-географічних країв - Північної Буковини і Північної Бессарабії, на південному заході - частину історико-етнографічної області Гуцульщини, що входять до українських етнічних земель, та невелику частину румунської етнічної території (Герцаївський район). Порівняння структури міського і сільського населення за ступнем етнічної різноманітності дає підстави виділити такі групи районів Чернівецької області: моноетнічні - Вижницький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський та Путильський райони, де українці становлять понад 97,5 % сільського та 95,5 % і більше міського населення; поліетнічні - Новоселицький і Сторожинецький райони; власне перехідні - Сокирянський і Хотинський райони, де структура як сільського, так і міського населення за ступенем етнічної мозаїчності приблизно однакова; перехідні за етнічною структурою міського населення з поліетнічним складом селян - Глибоцький район; перехідні за етнічною структурою селян з поліетнічним складом міського населення - Герцаївський район (див. рис.1). У другому розділі „Ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення Чернівецької області до середини ХХ ст.” проаналізовано географічні та історичні чинники формування національної структури населення; висвітлюється складний процес заселення території сучасної Чернівецької області та проводиться аналіз динаміки національної структури населення від найдавніших часів до середини ХХ ст.Проаналізовано процес формування національної структури населення від найдавніших часів до сьогодення і встановлено, що найважливішими передумовами формування національної структури населення являються географічне положення, політико-географічні, історико-географічні, демогеографічні та інші чинники. У цей час на територію сучасної Чернівецької області переселялися також вірмени, євреї, німці, греки та представники інших національних груп населення. Переважаючою нацією в області залишалася українська, що в національній структурі населення доповнювалася румунами та молдованами, євреями, росіянами, німцями, поляками, угорцями, чехами, словаками та представниками інших національних груп населення. За матеріалами перепису 1959 року, в Чернівецькій області переважаючою національною групою населення були українці, помітне місце займали румуни, молдовани, росіяни, євреї, поляки, а також німці, вірмени, татари, болгари та представники інших національних груп населення. Останній Всесоюзний перепис населення 1989 р відобразив збільшення чисельності населення, а також частки українського населення, румунів, росіян, білорусів, та представників групи інших національностей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Отриманні нами найважливіші результати полягають в наступному: 1. Аргументовано, що Чернівецька область є яскравим прикладом етноконтактної зони, що поєднує українські та частково румунські етнічні території, українсько-румунське і українсько-молдавське пограниччя, де в наявності є поселення етнічних сусідів, межує з румунськими і молдавськими етнічними землями.

2. Встановлено, що Чернівецька область вирізняється з-поміж областей України своєю поліетнічністю, що пояснюється, перш за все, її суспільно-географічним положенням. За показником індексу етнічної мозаїчності (0,415) вона займає сьоме місце серед інших областей України, поступаючись лише АР Крим, Одеській, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Харківській областям. Адміністративно-територіальні райони Чернівецької області поділяються на моноетнічні, поліетнічні, власне перехідні, перехідні за етнічною структурою міського населення з поліетнічним складом селян та перехідні за етнічною структурою селян з поліетнічним складом міського населення. Міста обласного значення за ступенем етнічної різноманітності населення класифікуються як перехідні.

3. Проаналізовано процес формування національної структури населення від найдавніших часів до сьогодення і встановлено, що найважливішими передумовами формування національної структури населення являються географічне положення, політико-географічні, історико-географічні, демогеографічні та інші чинники.

4. Заселення території сучасної Чернівецкої області розпочалося ще за доби камяного віку в період палеоліту і на території області просувалося із крайніх східних - Придністровських районів на захід і південний захід.

В період Київської Русі для території сучасної Чернівецької області був характерний моноетнічний склад населення з абсолютним переважанням українців. Наприкінці періоду Галицько-Волинського князівства інтенсивно почали поселятися молдовани, які асимілювали частину давньоруського населення. В наступний історичний період - Молдавський - міграція молдавського населення продовжувалася, що призводило до збільшення частки молдован. У цей час на територію сучасної Чернівецької області переселялися також вірмени, євреї, німці, греки та представники інших національних груп населення. За період панування Османської імперії, внаслідок переслідування, різко зменшується кількість та питома вага вірменів, але розвиток торгівлі сприяє збільшенню чисельності греків, що помітно впливало на національну структуру населення краю.

Вагомим у процесі формування національної структури населення області являється період Австро-Угорської та Російської імперій. Державна політика сприяла збільшенню поліетнічності території області, що відображали переписи населення. Наступний період - Румунський - ознаменувався значною румунізацією населення краю. Переважаючою нацією в області залишалася українська, що в національній структурі населення доповнювалася румунами та молдованами, євреями, росіянами, німцями, поляками, угорцями, чехами, словаками та представниками інших національних груп населення. В цей час помітно зросла питома вага та чисельність румунів (молдованів), що можна пояснити сукупністю політичних та історико-географічних чинників, а також фальсифікаціями результатів перепису населення 1930 року.

5. Менш динамічні, проте досить важливі зміни виявлено за переписами ІІ-ї половини ХХ ст. - поч. ХХІ ст. За матеріалами перепису 1959 року, в Чернівецькій області переважаючою національною групою населення були українці, помітне місце займали румуни, молдовани, росіяни, євреї, поляки, а також німці, вірмени, татари, болгари та представники інших національних груп населення.

Останній Всесоюзний перепис населення 1989 р відобразив збільшення чисельності населення, а також частки українського населення, румунів, росіян, білорусів, та представників групи інших національностей. Продовжувала зменшуватися частка єврейського населення, почала зменшуватися також і частка молдован. Всього за даними перепису 1989 р. у Чернівецькій області проживали представники 69 національностей, що свідчило про поліетнічність території.

6. За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Чернівецькій області проживали представники 76 національностей та народностей. Продовжувала зростати частка українців, румунів та представників групи інших національностей. Частка населення окремих великих національних меншин відповідно до перепису 1989 року зменшилася. Зокрема, молдован, росіян, євреїв, поляків та білорусів.

7. Виявлено національні особливості демогеографічних процесів. Зясовано, що внаслідок етнічних особливостей народжуваності, на майбутнє слід прогнозувати збільшення у національній структурі населення області частки румунів та зменшення - українців, молдованів та росіянів. Досить відмінною є статево-вікова структура населення представників різних національних груп.

Значний вплив на національну структуру населення має характер міграцій. Значний виїзд євреїв призвів до помітного зменшення їх чисельності та частки у національній структурі області. Помітне місце серед емігрантів займали також українці, росіяни, молдовани та румуни. Майже половину всіх емігрантів становлять українці.

8. Найважливішим показником виявлення національної структури населення є мова. Серед найбільш чисельних національностей рідною мовою вважають мову своєї національності переважна більшість українців, румун, молдован та росіян, а також азербайджанці, вірмени, угорці, цигани. За останній міжперенисний період зменшилася частка (на 5,2 %) тих осіб, що рідною мовою називали російську, та відповідно збільшилася (на 4,8 %) тих, хто рідною - вважає українську. Це пояснюється проголошенням незалежності України.

9. Релігійна структура населення Чернівецької області є досить строкатою (43 релігійні конфесії). Сільські райони області вирізняються меншою строкатістю релігійної структури (17 конфесій), ніж міські, а найбільше конфесійне різнобарвя спостерігається в обласному центрі, де зареєстровано приходи всіх релігійних течій. Релігійний склад населення корелює з його національною структурою, що найбільше відображається в географії православних, греко-католицької, римо-католицької та старообрядницької релігійних конфесій. Значно менший звязок із національною приналежністю мають протестантські течії.

10. Важливим питанням сьогодення є національна політика населення, що повинна враховувати інтереси представників всіх національних груп населення. В Чернівецькій області створено цілий ряд умов життєдіяльності представників національних меншин, проте врегулювання взаємовідносин між націями потребує особливої уваги в контексті вступу України до ЄС.

Публікації у наукових фахових виданнях: Джаман В.О., Костащук І.І. Чернівецька область - поліетнічна етноконтактна територія // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 246: Географія. - Чернівці: Рута, 2005.- С. 114-126. (Особистий внесок здобувача: розраховано показники етнічної мозаїчності та диверсифікації по областях України, а також адміністративних одиницях Чернівецької області; проведено класифікацію районів області за ступенем етнічної мозаїчності).

Костащук І.І. До питання про етапи формування національного складу населення Чернівецької області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Випуск 10 (2). - С. 81-86.

Костащук І.І. Особливості прояву релігійної приналежності населення у його національній структурі (на прикладі Чернівецької області) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - 2004. - № 3. - С. 119-122.

Костащук І.І. Мовні ознаки національного складу населення Чернівецької області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - 2005. - № 1 (7). - С. 107-111.

Костащук І.І. Особливості формування національної структури населення сучасної Чернівецької області в період Австро-Угорської та Російської імперій // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - 2005. - № 2. - С. 74-77.

Костащук І.І. Територіальні особливості національного складу населення Чернівецької області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: географія - Вінниця, 2005 - Вип. 8. - С. 131-133.

Костащук І.І., Кривицька Н.В. Порівняльна характеристика систем розселення Карпато-Подільського регіону (на прикладі Чернівецької та Хмельницької систем розселення) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 220: Географія. - Чернівці: Рута, 2004.- С. 194-201. (Особистий внесок: проаналізовано Чернівецьку обласну систему розселення).

Публікації у наукових виданнях: Джаман В.О., Костащук І.І. Особливості природного руху населення різних національних груп (на прикладі Чернівецької області) // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський, 2005. - С. 127-132. (Особистий внесок: простежено природний приріст найчисельніших національних груп населення - українців, румунів, молдован та росіян.)

Костащук І.І. Динаміка чисельності представників основних національних груп Чернівецької області у міжпереписний період 1989-2001 рр. // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2004 р.). - К.: ВГ Л Обрії, 2004. - С. 203-204.

Костащук І.І. Етнографічні особливості Чернівецької обласної системи розселення // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т.2. - С. 243-245.

Костащук І.І. Особливості національної політики в контексті інтеграції України до ЄС (на прикладі Чернівецької області) // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 19-20 травня 2005 р. / за ред. В.Й. Лажніка і В.С. Федонюка. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - С. 445-446.