Географічні основи формування та розвитку регіональної екомережі на території Кіровоградської області - Автореферат

Складність полягає в адаптуванні методичних схем та конкретних методик формування екомереж до різних природних зон і соціально-економічних умов регіону. У звязку з цим особливої актуальності набуває вивчення регіональних особливостей природокористування, обєктів і територій природно-заповідного фонду як каркасу майбутньої екомережі, ландшафтної структури території, ландшафтно-екологічної специфіки регіону. Регіон дослідження має найвищий в Україні ступінь розораності земель, значні екологічні видозміни ландшафтних комплексів, один із найменших показників заповідності (близько 1,5%), що робить програму створення екомережі особливо актуальною для нього. Крім того, центральне розташування регіону дослідження має важливе інтегруюче значення для формування і розвитку національної екомережі. Для реалізації зазначеної мети використовувалися наступні методи: емпіричні та теоретичного узагальнення (систематизації ландшафтних комплексів території, обґрунтування критеріями природних ядер, екокоридорів, буферних зон тощо), польові (методи експедиційних досліджень використовувалися для дослідження особливостей природних ядер, у межах природно-заповідних територій та обєктів), камеральні (методи аналізу літературних, картографічних, фондових матеріалів щодо ознайомлення з методологією виділення основних складових екомережі, складання та аналіз картографічних матеріалів, робота з космознімками, фотоматеріалами), загальнонаукові (опрацювання статистичному матеріалу, історичний метод для виявлення взаємозвязку між історичним розвитком території та її сучасним станом тощо).У першому розділі “Теоретичні та методичні підходи до організації регіональної екомережі” розглянуто поняття екомережа, проаналізовано історію та передумови розвитку, її функції, основні складові, визначено загальні методичні підходи до створення. Елементи такої матриці чисельно дорівнюють числу екокоридорів між природними ядрами (тобто числу екокоридорів, які необхідно пройти з природного ядра Х, щоб дістатися до природного ядра Y). Кінцевим результатом кожного етапу дослідження території Кіровоградської області є створення наступних картосхем: максимальна концентрація видів рослин, що підлягають охороні; найбільші концентрації тварин, що знаходяться під охороною; території найбільшого ландшафтного різноманіття; особливості територіального розміщення обєктів і території природно-заповідного фонду області; території зі значною концентрацією історико-культурних памяток. Накладання ареалів ядер, виділених за різними критеріями і відповідними методами, створюють території, в межах яких максимально виконуються усі критерії природного ядра. Згідно з методикою формування регіональної екомережі, при виділенні основних структурних елементів у межах Кіровоградської області враховано концентрацію обєктів і територій ПЗФ регіону, поширення червонокнижних видів рослин і тварин, репрезентативність ландшафтних комплексів регіону, просторове розміщення обєктів культурно-історичного й естетичного значення, залучення до екомережі майже всіх лісових масивів регіону.Екомережа є динамічним, ієрархічним, багатофункціональним ландшафтним утворенням, яке поєднує природні та природно-антропогенні елементи в умовах їх взаємодії та складається з природних ядер, екокоридорів, що їх обєднують, та буферних зон. Фактично має біоцентрично-сітьову структуру, головним чинником формування якої є біотичні звязки між ландшафтами. Визначено стратегію формування та розвитку екомережі з максимальним врахуванням регіональних особливостей території Кіровоградської області, що орієнтується на вирішення геоекологічних проблем регіону і загалом відповідає вимогам формування екомережі. Встановлено, що застосування ландшафтно-екологічного методу та низки геоекологічних принципів при плануванні регіональної екомережі дозволяє враховувати одночасно природні та господарські особливості території дослідження. Природні та соціально-економічні умови на території Кіровоградської області визначають необхідність формування специфічної структури екомережі, яка б разом із тим відповідала загальним вимогам та принципам.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В останні роки формування національної екомережі є пріоритетним напрямом екологічних стратегій України. Екомережа є динамічним, ієрархічним, багатофункціональним ландшафтним утворенням, яке поєднує природні та природно-антропогенні елементи в умовах їх взаємодії та складається з природних ядер, екокоридорів, що їх обєднують, та буферних зон. Фактично має біоцентрично-сітьову структуру, головним чинником формування якої є біотичні звязки між ландшафтами.

Визначено стратегію формування та розвитку екомережі з максимальним врахуванням регіональних особливостей території Кіровоградської області, що орієнтується на вирішення геоекологічних проблем регіону і загалом відповідає вимогам формування екомережі. Встановлено, що застосування ландшафтно-екологічного методу та низки геоекологічних принципів при плануванні регіональної екомережі дозволяє враховувати одночасно природні та господарські особливості території дослідження.

Аналіз природних та антропогенних факторів свідчить про критичний геоекологічний стан території Кіровоградської області. Існуюча природоохоронна мережа регіону дослідження не здатна підтримувати екологічну рівновагу в системі “суспільство-природа-господарство”. Причинами цього є значне переважання антропогенно перетворених територій над природними, відсутність єдиної природоохоронної програми розвитку регіону, неврегульованість адміністративно-правових відносин тощо. Природні та соціально-економічні умови на території Кіровоградської області визначають необхідність формування специфічної структури екомережі, яка б разом із тим відповідала загальним вимогам та принципам.

Розроблена науково обґрунтована перспективна екомережа регіону, яка відповідає основним геоекологічним принципам і є частиною Національної екомережі. Запропоновані рекомендації щодо її оптимізації у розрізі фізико-географічних районів. Обґрунтована необхідність створення національного природного парку “Чорноліський” та регіонального ландшафтного парку “Світловодський”, у межах якого запропонована орієнтовна схема функціонального зонування.

За умов формування та розвитку регіональної екомережі запропоновано шляхи оптимізації ландшафтно-екологічної структури регіону, що сприятиме збалансуванню землекористування. За умови ренатуралізації еродованих та покинутих антропогенних територій і за умови збільшення площі природно-заповідних територій та обєктів, можливим є отримання співвідношення природних і перетворених територій 35:65% відповідно, що матиме позитивне соціально-екологічне значення для Кіровоградської області.

Суспільні аспекти формування екомережі повязані зі створенням системи значущих соціальних мотивацій та дій, орієнтованих на сприяння розбудові природоохоронної системи, яка покликана оптимізувати життєвий простір населення. Одним із головних елементів програми формування регіональної екомережі є розяснювальна робота серед населення, зокрема фермерів й підприємців стосовно доцільності й соціально-економічного ефекту від раціонального сільськогосподарського землекористування.

Статті

Горбенко А. (Зарубіна А.В.) Формування екологічної культури як фактора сталого розвитку суспільства / А.В. Зарубіна // Роль освіти для економічного, соціального та культурного розвитку. Збірн. наук. праць. - Кіровоград, РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - С. 15-17.

Горбенко А. (Зарубіна А.В.) Деякі аспекти формування екологічної мережі (на прикладі Кіровоградської області) / А.В. Зарубіна // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Вип. 46, Т. 2. - С. 71-76.

Зарубіна А.В., Гелевера О.Ф. Аналіз земельних ресурсів Кіровоградської області в контексті формування та розвитку екомережі регіону / А.В. Зарубіна, О.Ф. Гелевера // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ Обрії, 2005. - Вип.48. - С.193-198.

Гелевера О., Зарубіна А. Шляхи оптимізації природно-заповідного фонду Кіровоградської області / О. Гелевера, А. Зарубіна // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 294: Географія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 56-62.

Зарубіна А.В. Лісові ресурси в екомережі Кіровоградської області / А.В. Зарубіна // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2006. - С. 51-54.

Зарубіна А., Семенюк Л. Соціально-екологічні аспекти формування екомережі Кіровоградської області / А. Зарубіна, Л. Семенюк // Ученые записки Таврического университета им. В.И. Вернадского. Т.21(60). №3. - Симферополь, ТНУ, 2008. - С.161-167.

Зарубіна А., Семенюк Л. Ретроспективний аналіз еволюції впливу господарської діяльності на ландшафти Кіровоградської області / А.В. Зарубіна, Л.Л. Семенюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наукових праць. Вип. 480-481: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - С. 146-150.

Тези

Горбенко А.В.(Зарубіна А.В.) Проблеми формування екологічної мережі в Кіровоградській області / А.В. Зарубіна // Матеріали наук.-практ конф. “Суспільно-географічні дослідження природно-господарського комплексу Запорізького краю і суміжних територій”. - Мелітополь, 2003. - С. 25-27.

Горбенко А. В. (Зарубіна А.В.) До питання про формування екологічної мережі (на прикладі Кіровоградської області) / А.В. Зарубіна // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії. - 2004. - Т.2. - С. 327-329.

Зарубіна А.В. Синюський екологічний коридор як структурний елемент регіональної екомережі Кіровоградської області / А.В. Зарубіна // Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми геоекології та раціонального природокористування Лівобережної України”. - Суми: СУМДПУ ім. А.С. Макаренка, 2006. - С. 43-46.

Зарубіна А. Ландшафтно-екологічна оптимізація території Кіровоградської області за умов формування регіональної екомережі / А.В. Зарубіна // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць в 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії. - 2008. - Т.ІІІ. - С.285-286.

Зарубіна А.В, Семенюк Л.Л. Історичні аспекти формування господарського комплексу Кіровоградщини // А.В. Зарубіна, Л.Л. Семенюк // Матеріали наук.-практ. конф. “Українська історична географія та історія географії в Україні”. - ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2009. - С. 124-125.

Зарубіна А.В. Обґрунтування територіальної організації регіональної екомережі Кіровоградської області / А.В. Зарубіна // Матеріали наук.-практ. конф. “Заповедники Крыма. Теория, практика и перспективы заповедного дела в Черноморском регионе”. - Симферополь, 2009. - С. 61-66.

Семенюк Л.Л, Зарубіна А.В. Оцінка впливу урановидобувної галузі на соціально-екологічний розвиток Кіровоградщини / Л.Л. Семенюк, А.В. Зарубіна // Матеріали наук.-практ. конф. “Регіон-2009: стратегія оптимального розвитку”. - ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - С. 208-211.