Геоекологічний моніторинг Подільских Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області - Автореферат

Вибраний нами напрямок досліджень відповідає держбюджетній тематиці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка виконується за рахунок фінансування Міністерства освіти і науки України з Державного фонду фундаментальних досліджень: “Визначення ареалів хімічного забруднення ґрунтів, поверхневих та ґрунтових вод, атмосферного повітря і рослинності в басейні Верхнього Дністра та заходи по захисту ландшафтів від забруднення і деградації” (2001 - 2003 рр., № 06 - 07/000129) та галузевим планам науково - дослідних робіт Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Мета дослідження - розробити науково - обґрунтовану методику геоекологічного моніторингу - комплексної оцінки сучасного екологічного стану ландшафтів та впливу техногенного навантаження на екосистеми та здоровя населення. Завдання, які були поставлені для досягнення поставленої мети: Створити концептуальну модель визначення сучасної екологічної ситуації території для організації та проведення геоекологічного моніторингу на рівні адміністративного району. Провести на території модельного району польові експедиційні дослідження екологічного стану геологічного середовища, рельєфу та геодинамічних процесів, ґрунтового і рослинного покривів, атмосферного повітря та їх змін природним шляхом та під впливом антропогенної діяльності і техногенного забруднення. Відібрати і проаналізувати проби ґрунтів, атмосферного повітря та рослинності для визначення їх забруднення радіонуклідами, надлишками пестицидів та мінеральних добрив, важкими металами, нафтопродуктами в різних ландшафтах.Система державного моніторингу повинна бути організована так, щоб можна було проводити не тільки спостереження і аналіз стану довкілля, а й забезпечувати органи державного управління оперативною інформацією, прогнозами і попередженнями про можливі зміни довкілля для прийняття управлінських рішень та розробки науково обґрунтованих довгострокових та оперативних екологічних програм. Моніторинг складається з трьох основних частин: спостереження за природними та антропогенними чинниками змін довкілля; аналіз і оцінка отриманих даних; прогнозування зміни стану довкілля. Для визначення внутрішнього циклу поступання забруднювачів у ґрунти проводився відбір проб на 2-3 репрезентативних ділянках, де відбирались проби три рази на рік (кінець лютого, початок травня, жовтень місяць). Аналіз зразків ґрунту, рослинності та сухого залишку проб поверхневих вод проводились рентгенофлюоресцентним та атомно-адсорбційним методами на приладах в Івано-Франківській обласній санітарно-епідеміологічній станції та на плазмокванті Івано-Франківської державної медичної академії. В районі використовується в середньому 5 млн. м3 води.Раціональна мережа геоекологічних полігонів (точок спостережень і відбору проб) для адміністративного району рівнинної території України повинна відповідати масштабу 1:50 000. Досвід нашої дисертаційної роботи показав, що замість 203 точок на площі 1016 км2, як це вимагається методикою геоекологічного картування, можна обійтись меншою їх кількістю. В умовах простої геологічної будови і відповідної ландшафтної структури ми змогли виявити усі закономірності сучасної екологічної ситуації, використавши 79 точок, тобто розрідивши мережу геоекологічного моніторингу в 2,5 рази. Використання системи геохімічних коефіцієнтів і показників, які кількісно оцінюють екологічний стан кожного компоненту ландшафту, рівномірно розподілені по всій площі досліджуваної території, що дозволило скласти комплексну карту сучасної екологічної ситуації в її динаміці, розробити прогноз можливих змін у довкіллі у залежності від того чи іншого сценарію соціально-економічного розвитку району, а це, в свою чергу, стало основою для довгострокової програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Раціональна мережа геоекологічних полігонів (точок спостережень і відбору проб) для адміністративного району рівнинної території України повинна відповідати масштабу 1:50 000. При цьому класична вимога картографічної науки - розміщення точок на кожному 1 см2 карти - може бути вдосконалена. Досвід нашої дисертаційної роботи показав, що замість 203 точок на площі 1016 км2, як це вимагається методикою геоекологічного картування, можна обійтись меншою їх кількістю. В умовах простої геологічної будови і відповідної ландшафтної структури ми змогли виявити усі закономірності сучасної екологічної ситуації, використавши 79 точок, тобто розрідивши мережу геоекологічного моніторингу в 2,5 рази. Це значно знижує фінансові та матеріально-технічні витрати на організацію і проведення моніторингу довкілля. Тому такий підхід є новим методичним вдосконаленням, яке ми і захищаємо в дисертації як одне із положень наукової новизни.

2. Використання системи геохімічних коефіцієнтів і показників, які кількісно оцінюють екологічний стан кожного компоненту ландшафту, рівномірно розподілені по всій площі досліджуваної території, що дозволило скласти комплексну карту сучасної екологічної ситуації в її динаміці, розробити прогноз можливих змін у довкіллі у залежності від того чи іншого сценарію соціально-економічного розвитку району, а це, в свою чергу, стало основою для довгострокової програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

3. Аналіз просторового розподілу техногенного забруднення по кожному компоненту довкілля виявив тісний звязок його з структурою ландшафтних одиниць, а саме ландшафтів і місцевостей. Забруднення атмосферного повітря від трансграничних, регіональних і локальних джерел, а також автотранспорту розносилось по території відповідно до рози вітрів, накопичувалось в поверхневих водах, ґрунтах і рослинності, мігрувало з водними потоками і ґрунтовими водами і депонувалось в ландшафтах, спричиняючи їх трансформацію іноді до рівня незворотніх змін.

4. Доведено, що хімічне забруднення ландшафтів має тісний звязок з усіма компонентами геоекосистем - геологічним середовищем, рельєфом, геофізичними полями, гідро-, атмо-, педосферою, рослинним покривом, тваринним світом, демосферою та техносферою. Тому при організації і проведенні екологічного моніторингу на території адміністративних областей і районів необхідно оцінювати усі названі компоненти.

5. Великий обсяг екологічної інформації, що накопичується при моніторингових дослідженнях навіть відносно невеликої площі адміністративного району, вимагає створення географічних інформаційних систем (ГІС) екологічного аудиту, екологічного моніторингу, екологічної безпеки та екологічного менеджменту.

1. Триснюк В. М. Розробка системи екологічного моніторингу й техногенно-екологічної безпеки Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області . Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. №1. 2003. - С. 102 - 107.

2. Триснюк В. М . Екологічний стан гідроресурсів Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області . Наукові записки ТДПУ. Серія : географія . №2 - 2003. - С. 173 - 175.

3. Триснюк В.М. Роль екологічного моніторингу Подільських Товтр у збереженні біологічного і ландшафтного різноманіття. Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. Випуск 167. Рута 2003. - С. 55 - 61.

4. Триснюк В. М. Розробка системи екологічного моніторингу й техногенно-екологічної безпеки природоохоронних територій. Наукові записки ТДПУ Серія: географія. № 4. 2003.- с. 136-141.

5. Адаменко О.М., Міщенко Л.В., Триснюк В.М., Радванський М.І. Скала Подільська - унікальна палеогеографічна памятка четвертинного періоду Поділля на Тернопільщині. Вісник Львівського університету. Географія. Випуск 29, частина 2. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. - С. 117 - 121.

6. Адаменко Олег, Міщенко Лариса, Триснюк Василь, Радванський Маріян. Новий опорний розріз антрипогену на Тернопільщинні. Наукові записки ТДПУ. Серія: географія . №1 - 2003. - С. 15 - 18.

7. Триснюк В. Природні ресурси чекають господаря. Тези наукової конференції. ІМЕ, Івано-Франківськ, 2001. - С. 110 - 112.

8. Триснюк В. Удосконалення системи соціального захисту населення в Україні. Тези наукової конференції. ІМЕ, Івано-Франківськ, 2001. - С. 112 - 118.

9. Триснюк В.М. Природні кормові угіддя Тернопільської області та способи поліпшення їх екологічного стану. Науковий вісник. ІМЕ, Івано-Франківськ, №3 - 2001. - С. 57 - 59.

10. Триснюк В.М. Розробка системи екологічного моніторингу й техногено-екологічної безпеки Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області . Матеріали другого Всеукраїнського наукового семінару. Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Тернопіль, ТДПУ, 2002. - С. 241 - 244.

11. Триснюк В.М., Радванський М.І., Цвєтков В.Д. Нова екологічна політика України в звязку з переходом від тоталітарної до ринкової економіки. Наукові вісті ІМЕ, Івано-Франківськ, 2002. - С. 115 - 116.

12. Триснюк В.М. Моніторинг забруднення гідроресурсів Подільських Товтр. Збірник наукових праць. Роль природно-заповідних територій західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Гримайлів, 2003. - С. 221 - 225.

13. Адаменко О.М., Міщенко Л.В., Триснюк В.М., Сінгалевич О.В., Пендерецький О.В., Плаксій Л.В. Проблеми підтоплення на території Тернопільської області. Матеріали другої науково-практичної конференції “Нагальні питання вирішення проблеми підтоплення ґрунтовими водами територій міст та селищ міського типу”, 28-31 жовтня 2003 р., м. Харків/С. 26 - 29.

14. Триснюк В.М., Федоришин Г.І. Методичні вказівки до проведення навчальної практики з геологічного та еколого-геологічного картографування. ІМЕ, Івано-Франківськ, 2003.- 53 с.

15. Адаменко О.М., Лободіна З.М., Луценко А.С., Триснюк В.М. та ін. Геоінформаційні системи екологічної безпеки обєктів нафтогазового комплексу. / Матеріали науково-практичної конференції (23 - 27 лютого 2004 р., м. Яремча , Івано - Франківська обл.). К.: “Знання”, 2003. - С. 28 - 30.