Геоекологічний аналіз вапнякових масивів Південнобережного Криму (для цілей сейсмоекології та охорони навколишнього середовища) - Автореферат

Для Південнобережного Криму з його високим сейсмічним потенціалом, активним розвитком процесів ендо-та екзогеодинаміки, великою щільністю населення, рекреаційною спеціалізацією ця проблема дуже актуальна і не повинна залишатися осторонь від змісту регіонального геоекологічного аналізу. сейсмоморфогенез геоморфологічний вапняковий Незважаючи на те, що геоекологічному аналізу присвячено багато досліджень, геоекологічні проблеми сейсмоактивних територій, а також теорія і практика оцінки сейсмоекологічної ситуації ще далекі від свого вирішення. Виходячи із сказаного, в умовах усе зростаючого антропогенного впливу (інтенсивний розпродаж південнобережних земель, курортне і житлове будівництво, непомірне рекреаційне навантаження, видобуток будівельного каменю тощо) раціональне використання й охорона вапнякових масивів стає актуальним завданням екологічно безпечного управління рекреаційними ресурсами Південнобережного Криму. Вернадського (ТНУ) - "Просторово-часова організація екосистем Криму: теоретичні та прикладні аспекти" (№ 0101 U 005763); Лабораторії карсту і спелеології ТНУ - "Карстолого-спелеологічні дослідження для виявлення зон палеосейсмічності й уточнення палеогеографічних реконструкцій" (№ 0079588) за господарчо-договірною темою з Відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України; Кримської філії державного підприємства "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" - "Наукове обґрунтування меж обєктів заповідного фонду Криму"; Республіканського комітету з екології й охорони природних ресурсів АРК - "Природоохоронна оцінка заповідних обєктів АРК". на основі вивчення вапнякових масивів та сейсмогравітаційних явищ виконано сейсмоекологічне районування Криму і попередня оцінка сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму;Ускладнення соціально-економічних і природоохоронних завдань, інтенсивне використання природних ресурсів визначило в конструктивно-географічних дослідженнях посилення геоекологічного змісту. Одним з основних методов вивчення геоекології є геоекологічний аналіз, наукова концепція якого органічно витікає із змісту ландшафтного, геоморфологічного, економ-географічного та інших аналізів. Якщо в традиційному геоекологічному аналізі переважають оцінки якості середовища, повязані із забрудненням ґрунтів, повітря, природних вод тощо, то в останні роки в геоекологічну оцінку почали включати небезпечні геолого-геоморфологічні (землетруси, цунамі, зсуви, абразії, карст та ін.), гідрологічні (селі, катастрофічні паводки, повені, підтоплення тощо), атмосферні (посухи, суховії, урагани, зміни температурного режиму і под.) явища, обумовлені як природними, так і антропогенними чинниками. Таким чином, геоекологічний підхід до вивчення вапнякових масивів як елементів геоекосистем сейсмічно небезпечних територій Південнобережного Криму передбачає врахування відповідних внутрішніх і зовнішніх властивостей цих обєктів, на основі яких розглядається їхня роль у сейсмоекологічній ситуації і місце в природоохоронній структурі регіону. Виходячи з цього, методи вивчення масивів можна поділити на дві групи: методи для вивчення окремих елементів масивів і методи, які спрямовані на оцінку масивів у системі субєктно-обєктних відношень.Починаючи з 1955 року, після робіт американського математика Г.Уїтні і досліджень Р.Тома, які дали назву теорії, почався інтенсивний розвиток як самої теорії, так і розробленої в її рамках концепції ризику, що дозволяє підійти до важливого питання геоекології - оцінки екологічної ситуації, повязаної з небезпечними геолого-геоморфологічними процесами. У звязку з цим в алгоритмі оцінки екологічної ситуації, яка повязана з небезпечними геолого-геоморфологічними процесами, простежуються такі основні випадки: перша - ситуація абсолютно безпечна: імовірність події і збитки від неї дорівнюють нулю, ризик відсутній; друга - екологічна ситуація безпечна на даний момент: імовірність події дуже велика, але збитки від неї теж дорівнюють нулю (наприклад, потужний обвал або зсув, у якого в зоні дії відсутні елементи соціальної і господарської підсистем, субєктно-обєктні відношення відсутні); треття - безпечною є ситуація і при нульовій імовірності настання події, хоча збитки від неї могли б бути дуже великі (висока щільність несейсмостійких споруд, але територія асейсмічна); четверта - ситуація з різним ступенем небезпеки і ризику - від мінімальної до надзвичайної або навіть катастрофічної: ймовірність прояву події і збитки від неї коливаються від 0,1 (початковий прояв і мінімальні збитки) до 1,0 (максимум проявів і максимальні збитки). Відповідно до карт загального сейсмічного районування Криму (ОСР-98; Пустовітенко, Кульчіцький та ін., 1998), тут можливі сейсмічні події інтенсивністю 7, 8, 9 балів (за шкалою MSK64), які мають повторюваність відповідно 100, 500, 1000 років. У звязку з цим, в умовах Південнобережного Криму встановлення сейсмічного генезису вапнякових масивів повинно вестися у двох напрямках: перший - виявлення сейсмоакт

Основний зміст роботи