Геоекологічна оцінка берегової зони Азово-Чорноморського басейну України - Автореферат

Берегова зона Азово-Чорноморського басейну активно використовується та одночасно є найуразливішою частиною суші та моря, яка потребує захисту як від джерел забруднення, які розташовані всередині зони, так і від антропогенного тиску з території водозбірного басейну з боку суші й аварій антропогенного походження з боку моря. Актуальність теми визначається необхідністю розробки якісного методологічного матеріалу для використання при складанні й здійсненні програмних документів із призупинення забруднення берегової зони, а надалі з поліпшення стану її унікального природного комплексу. Адже дотепер не визначено меж берегової зони як обєкту планування та управління, системно не розглянуто джерела забруднення всередині зони й на території водозбору морів за її межами, не проведено ранжирування джерел забруднення за ступенем негативного впливу, не визначено систему заходів, орієнтованих на певний ступінь ефективності зниження антропогенного навантаження, не створено сприятливого інвестиційного клімату для фінансування природоохоронної діяльності; не розроблено механізму для супроводження програм реалізації природоохоронних заходів. Недостатньо розроблено теоретико-методичні основи геоекологічної оцінки берегової зони. провести багатомірний аналіз стану навколишнього середовища в береговій зоні, а також ідентифікацію й ранжирування джерел забруднення берегової зони на основі багаторівневого підходу;У рамках огляду основних законодавчих положень і програм природоохоронного призначення для Азово-Чорноморського басейну (АЧБ) показано, що дотепер немає чіткого визначення меж берегової зони як обєкта планування й управління, комплексно не розглядаються й повною мірою не ідентифіковані основні джерела її забруднення; природоохоронні заходи плануються неузгоджено, при цьому найчастіше без привязки до джерел фінансування; інформаційне забезпечення розроблення природоохоронних заходів є недосконалим. Таким чином, відзначено незакінченість розроблення геоекологічних основ охорони від забруднення берегової зони АЧБ і обґрунтовано необхідність їх удосконалення з акцентуванням уваги на питаннях комплексного розгляду основних компонентів довкілля - води, повітря, ґрунту; обґрунтування розміру територій, що включаються в розгляд; ранжирування основних джерел забруднення, застосування методів оптимізації при виборі обєктів для інвестування та на низці інших методичних процедур. У ньому подано визначення берегової зони як обєкта планування й управління та здійснено аналіз основних тенденцій її соціально-економічного розвитку, зроблено ідентифікацію й експертну оцінку основних видів антропогенного впливу на берегову зону, подано порівняльну оцінку екологічної безпеки різних її ділянок. До основних джерел забруднення, які впливають на якість води в береговій зоні, віднесено річкові басейни, прибережні міста, промислові підприємства в береговій зоні й у ряді випадків за її межами, сільськогосподарське виробництво, полігони відходів, порти, судноплавство, рекреація, розробка корисних копалин, забруднення через атмосферу. Берегова зона з моря, суші та з власної території зазнає атмосферного забруднення, яке розділяється на місцеве (локальне), регіональне й трансграничне (макрорегіональне), що утворюється відповідно на території берегової зони й переноситься в її межі з прилеглих областей або з інших регіонів.Удосконалено методологію комплексного підходу до здійснення природоохоронних програмних заходів у береговій зоні Азово-Чорноморського басейну України. Берегова зона як обєкт планування та управління включає в себе внутрішні й територіальні води морів України разом з обєктами морського призначення, а також території в межах базових адміністративних одиниць, що прилягають до берега моря, морських заток і лиманів. У рамках удосконалення геоекологічних основ охорони від забруднення берегової зони Азово-Чорноморського басейну України вперше виконано її системну геоекологічну оцінку та розглянуто значні природоохоронні проблеми. Запропонований комплексний підхід до розробки природоохоронних заходів у береговій зоні включає експертну оцінку основних видів антропогенного впливу, ідентифікацію основних джерел забруднення водних обєктів, атмосферного повітря, ґрунту, порівняльну оцінку екологічної безпеки ділянок берегової зони, ранжирування основних джерел забруднення навколишнього природного середовища, оптимізацію капіталовкладень у природоохоронні заходи, процедури підготовки природоохоронних проектів для інвестування. На основі розробленої методики порівняльної оцінки екологічної безпеки різних ділянок берегової зони визначено, що в районі найменшої екологічної небезпеки знаходиться ділянка Херсонської області в Приазовї, у зоні відносно невеликої екологічної небезпеки розташовано ділянки берегової зони на Південному берегу Криму (від м.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Удосконалено методологію комплексного підходу до здійснення природоохоронних програмних заходів у береговій зоні Азово-Чорноморського басейну України. Узгоджено з методологічними розробками здійснено системний аналіз виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, зроблено уточнення її параметрів.

2. При виділенні берегової зони Азово-Чорноморського басейну України було використано управлінський підхід. Берегова зона як обєкт планування та управління включає в себе внутрішні й територіальні води морів України разом з обєктами морського призначення, а також території в межах базових адміністративних одиниць, що прилягають до берега моря, морських заток і лиманів. Представлено її детальну фізико-географічну характеристику.

3. У рамках удосконалення геоекологічних основ охорони від забруднення берегової зони Азово-Чорноморського басейну України вперше виконано її системну геоекологічну оцінку та розглянуто значні природоохоронні проблеми.

4. Запропонований комплексний підхід до розробки природоохоронних заходів у береговій зоні включає експертну оцінку основних видів антропогенного впливу, ідентифікацію основних джерел забруднення водних обєктів, атмосферного повітря, ґрунту, порівняльну оцінку екологічної безпеки ділянок берегової зони, ранжирування основних джерел забруднення навколишнього природного середовища, оптимізацію капіталовкладень у природоохоронні заходи, процедури підготовки природоохоронних проектів для інвестування.

5. На основі розробленої методики порівняльної оцінки екологічної безпеки різних ділянок берегової зони визначено, що в районі найменшої екологічної небезпеки знаходиться ділянка Херсонської області в Приазовї, у зоні відносно невеликої екологічної небезпеки розташовано ділянки берегової зони на Південному берегу Криму (від м. Севастополя до Ленінського району) та в Західному Криму (від Роздільненського району до м. Севастополя). Найбільшу екологічну небезпеку визначено на ділянці в Одеській області (між Дністровським і Тилігульським лиманами).

6. Вперше розроблено методику ранжирування обєктів-джерел забруднення, за якою при визначенні ступеня небезпечності обєкта враховується загальне антропогенне навантаження на територію, показники тиску з боку обєкта, а також властивості ландшафту. З використанням методики виконано ранжирування основних обєктів-джерел забруднення прибережних вод (53 обєкта), атмосферного повітря (18 обєктів) та ґрунту (27 обєктів), а також ідентифіковано найбільш пріоритетні обєкти для реалізації природоохоронних заходів.

7. Для оптимізації природоохоронних заходів у береговій зоні запропоновано методику багаторівневої оптимізації, яка дає змогу визначати найбільш ефективні рішення в умовах обмеженого фінансування. Зроблено формалізацію процедур із підготовки проектів для інвестування міжнародними фінансовими організаціями, що дозволить розширити базу інвестиційних проектів.

8. Для зниження надходження сполук фосфору в море з міськими стічними водами, які пройшли традиційну очистку, найбільш перспективним є застосування методу підвищеного біологічного видалення фосфору. На найближчу перспективу рекомендовано впровадження цього методу на 10 найбільших біостанціях берегової зони. З метою запобігання забруднення моря сполуками фосфору, що надходять із транзитним річковим стоком, необхідні розробка й реалізація програм охорони вод річкових басейнів як на національному, так і на міжнародному рівнях. В основу програм необхідно покласти принципи раціональної територіальної організації.

9. Проведено аналіз виконання першого етапу Загальнодержавної Програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. При уточненні параметрів Програми на 2008 - 2010 рр. враховано розроблені в дисертації методологічні підходи.

10. Передбачено на перспективу розвиток комплексного підходу до розроблення природоохоронних заходів у береговій зоні та рекомендована подальша інтеграція заходів на прибережній території та морській частині берегової зони.

Усього за темою автором опубліковано 21 роботу. Основні з них: 1. Основные направления экологического предпринимательства, их законодательное, финансовое и организационное обеспечение: [учеб. пособие в 2 кн.] / под ред. А. К. Кузина, Ф. В. Стольберга, Е. Б. Борисовой - Х.: Вокруг цвета, 2006. - 312 с. - ISBN 966-324-65-Х. Автором підготовлено розділ 3 «Выбор проектов для инвестирования» (кн. 1, С. 73-93).

2. Альтернативная энергетика и энергосбережение: современное состояние и перспективы: [учеб. пособие] / [Капустенко П. А., Кузин А. К., Макаровский Е. Л. и др.]: - Х.: Вокруг цвета, 2004. - 444 с. - ISBN 966-593-335-3. Автором підготовлено розділ 2 «Опыт ЕС в развитии альтернативной энергетики» (С. 59-82).

3. Черная Е. Б. Изучение европейского опыта развития альтернативной энергетики // Інтегровані технології та енергозбереження: Щоквартальний наук.-практ. журн. - 2004. - № 3. - С. 83-89.

4. Уткина Е. Б. Состояние выполнения и уточнение параметров Общегосударственной программы охраны и восстановления экосистем Азовского и Черного морей // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки: зб. наук. пр. / голов. ред. Г. Д. Коваленко / УКРНДІЕП. - Х.: ВД «Райдер», 2007. - С. 59-76. ISBN 978-966-8246-93-7.

5. Кузин А. К. Прибрежная полоса моря как объект планирования и управления / А. К. Кузин, Е. Б. Уткина // Захист довкілля від антропогенного навантаження. Вип.14 (16). Х. - К. - Кременчук, 2007. - С. 116-127. - ISSN 1992-4232. Автором виконано аналіз наукової літератури та нормативних документів, а також зроблено обґрунтування розміру берегової зони для цілей планування та управління.

6. Уткина Е. Б. Географические и экологические аспекты развития курортной деятельности в прибрежной полосе АЧБ // Культура народов Причерноморья: науч. журн. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым", 2007. - № 123. - С. 52-55. - ISSN 1562-0808.

7. Кузин А. К. Проблема защиты прибрежной полосы моря от загрязнения фосфором / А. К. Кузин, Е. Б. Уткина // Людина і довкілля. Проблеми неоекології. Вип. 9. Х., 2007.- С. 21-29. - ISSN 1992-4224. Автором підготовлено опис існуючого стану й негативних ефектів від високих концентрацій фосфору в поверхневих водах, визначено джерела забруднення фосфором і шляхи його надходження у водні обєкти, сформульовано заходи щодо зниження виносу фосфору.

8. Кузин А. К. Оценка экологической безопасности хозяйственного развития в прибрежной полосе Азово-Черноморского бассейна / А. К. Кузин, Е. Б. Уткина // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. № 801. Х., 2008. - С. 20-26. - ISSN 1992-4259. Автором виконано зонування смуги за ступенем екологічної безпеки на різних ділянках прибережної смуги з використанням методів багатомірного аналізу й з урахуванням різних факторів.

9. Уткіна К. Б. Щодо розробки цільових заходів, що відповідають потребам збереження прибережно-морських екосистем Азовського та Чорного морів // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: міжнар. наук.-практ. конф.: м. Алушта, 11 - 15 верес. 2006 р.: зб. наук. ст. у 2 т. - Т. 1. Х.: ВД «Райдер», 2006. - С. 352-354. ISBN 966-8246-53-5 (серія), ISBN 966-8246-54-3.

10. Кузин А. К. Идентификация основных источников загрязнения Азово-Черноморского бассейна / А. К. Кузин, Е. Б. Уткина // Екологічні проблеми Чорного моря: міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 31 травня - 1 червня 2007 р.: зб. наук. ст. - Одеса, 2007. - С. 184-191. - ISBN 978-966-8805-09-9. Автором виконано аналіз існуючих природоохоронних програм і методик ідентифікації обєктів-джерел забруднення, а також сформульовано обґрунтування необхідності розробки окремої методики для берегової зони Азово-Чорноморського басейну.

11. Кузин А. К. ТБО в прибрежной зоне: современное состояние и перспективы / А. К. Кузин, Е. Б. Уткина // Проблеми збору, переробки та утилізації відходів: міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 25 - 26 жовт. 2007 р.: зб. наук. ст. - Одеса, 2007. - С. 81-84. - ISBN 978-966-8805-10-5. Автором виконано оцінку сучасного стану та проаналізовано існуючі програмні документи у сфері управління твердими побутовими відходами в береговій зоні, сформульовано шляхи вирішення проблеми відходів.

12. Кузин А. К. Эффективность охраны водных объектов при переходе на систему интегрированных разрешений / А. К. Кузин, Е. Б. Уткина // Стратегические проблемы водопользования России: сб. науч. тр. - М., 2008. - С. 28-38. - ISSN 978-5-8431-0114-5. Автором вивчено можливості переходу на систему інтегрованих дозволів і за різними критеріями надано оцінку ефективності переходу на цю систему в Україні.

13. Уткина Е. Б. Ранжирование основных источников загрязнения атмосферного воздуха прибрежной полосы Азово-Черноморского бассейна // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення: міжнар. наук.-практ. конф., м. Алушта, 8-12 верес. 2008 р.: зб. наук. ст. у 2 т. - Т. 2. / - Х.: ВД «Райдер», 2008. - С. 339-342. - ISBN 978-966-1511-02-5 (сер.), ISBN 978-966-1511-04-9.

14. Kuzin A. Atmospheric pollution impact on environmental state of Azov-Black Seas coastal zone / Kuzin A., Utkina K. // Collected Reprints of the 2nd Biannual and Black Sea SCENE EC Project Joint Conference «Climate Change in the Black Sea - Hypothesis, Observations, Trends Scenarios and Mitigation Strategy for the Ecosystem», Sofia, 6-9 Oct. 2008. - Sofia, 2008. - P. 26-29. Автором проаналізовано статінформацію щодо викидів промислових підприємств, які розташовано в береговій зоні, та виділено підприємства, які є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря.