Геоекологічна експертиза адміністративних територій (на прикладі Великого Севастополя) - Автореферат

Через загострення екологічних проблем останнім часом активно розвиваються різні види експертної діяльності, як-от, екологічна експертиза, екологічний аудит тощо. Водночас процес розширення обєктів ГЕЕ не охоплює адміністративні території (автономна республіка, область, район та ін.), хоч екологічний стан регіону залежить від екологічної політики керівництва адміністративних територій. Тому ми вважаємо за доцільне і необхідне розширення обєктів ГЕЕ і впровадження в практику нового її виду - геоекологічної експертизи адміністративних територій (ГЕЕАТ). На теоретико-методичному рівні: вперше обґрунтована необхідність ГЕЕАТ як науково-практичного виду діяльності; поглиблено й деталізовано методичні прийоми проведення і здійснення ГЕЕАТ; уточнено методику кількісної оцінки коадаптивності господарської і природної підсистем для локальних ПГТС через кількісний показник - ступінь коадаптивності; деталізовано схему методики оцінювання коадаптивності природної і господарської підсистем для адміністративних територій з обліком ступеня відповідності ландшафтного потенціалу сучасному господарському використанню і рівню соціально-екологічних обмежень, передбачених природоохоронним законодавством; уперше запропоновано схему методики оцінки середовищеутворюючого потенціалу лісових геосистем на основі кількісної оцінки їхніх середовищеутворюючих властивостей. На регіональному рівні: уперше реалізована ГЕЕАТ Великого Севастополя на ґрунті оцінки ступеня коадаптивності природної і господарської підсистем з обліком ступеня відповідності ландшафтного потенціалу сучасному господарському використанню і рівня соціально-екологічних обмежень, передбачених природоохоронним законодавством; уперше оцінено ландшафтний потенціал території Великого Севастополя; уперше дано оцінку середовищеутворюючого потенціалу лісових геосистем території Великого Севастополя; доповнені заходи щодо стійкого розвитку території Великого Севастополя.В основу ГЕЕАТ покладено системно-синергетичний підхід, що дозволив виділити наступні принципи її здійснення: системність, сумісність, унікальність, обмеження, нелінійність розвитку систем, наявність головного процесу, кумулятивність, нестійкість. У системі розглянутих методичних оцінок ми розробили методики оцінки потенціалу середовищеутворюючого потенціалу геосистем (блок 2), оцінки ступеня коадаптивності природної і господарської підсистем на локальному рівні (для видів функціонуючих ПГТС) і оцінки ступеня коадаптивності природної і господарської підсистем на мезорегіональнім рівні (блок 3). Для цього інтегральна бальна оцінка середовищеутворюючого потенціалу переводиться у вербальну з присвоєнням таких категорій (ступенів): дуже високий, високий, достатній, середній, низький, що відбивається на карті “Оцінки середовищеутворюючого потенціалу геосистем”. Методика оцінювання коадаптивності природної і господарської підсистеми на локальному рівні (для видів функціонуючих ПГТС) припускає розрахунок кількісного показника - ступеня коадаптивності (Кк)-відповідно до формули (1): Kk = Пn х 1 , де (1) Наприклад, для сільськогосподарської функції вибираються наступні показники: геоморфологічні умови, коефіцієнт зволоження, тривалість вегетаційного періоду, бонітет ґрунтів, можливість появи несприятливих для ведення сільського господарства процесів (як-от, підтоплення, засолення, заболочування, зсувні й гравітаційні процеси) тощо; у промислових - ступінь крутості схилів, кількість днів із несприятливими метеорологічними умовами, ступінь просторової відкритості ландшафтів, оцінка можливості землетрусів, зсувних і гравітаційних процесів тощо; у рекреаційних - тривалість рекреаційного періоду, віддаленість від берегової лінії, наявність паркових зон і пізнавальних ресурсів; у природоохоронних - наявність природоохоронних обєктів, оцінка ландшафтного різноманіття та середовищеутворюючого потенціалу тощо; для містобудування - ступінь крутості схилів, рівень ґрунтових вод, оцінка можливості землетрусів, зсувних і гравітаційних процесів та ін.Уперше обґрунтована доцільність і необхідність упровадження ГЕЕАТ, що обумовлюється наступними причинами: по-перше, адміністративний район є певною цілісною “управлінською” системою, яка має єдність управління і регулювання у сфері природокористування, і це дозволить розглядати територію як цілісну ПГТС, де господарська підсистема була б узгоджена з природною за принципом сумісності компонентів природи природного ландшафту; по-друге, при здійсненні ГЕЕАТ охоплено інтереси багатьох землекористувачів, що націлює на розвязання питань оптимальної територіальної організації землекористування і стійкого розвитку регіону. ГЕЕАТ базується на системно-синергетичному підході, що дозволяє виділити основні принципи здійснення експертизи: системність, сумісність, унікальність, обмеження, нелінійність розвитку систем, наявність головного процесу, кумулятивність, нестійкість. Головним поняттям ГЕЕАТ виступає коадаптивність природної і господарської підсистем, тобто результат процесу сумісності природної

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ