Зони зіткнення плит і мікроплит у Карпатському регіоні, обґрунтувати їх місцезнаходження і характер взаємодії. Геодинамічні процеси Волино-Подільського регіону, вплив руху літосферних плит на будову. Напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
При низкой оригинальности работы "Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського і Волино-Подільського регіонів України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Карпатська дугоподібна складчасто-покривна структура утворилася в жорстких межах докембрійських геоструктурних споруд - Чеського масиву, Волино-Подільської і Мізійської плит, Панонського серединного масиву з наступним зіткненням ряду плит і мікроплит - Східно-Європейської мікроплити з Африканською плитою, яка рухається з південного заходу через проміжні Адріатичну та Панонську мікроплити; Західно-Європейської мікроплити, що рухається з північного заходу, з Панонською; і Аравійської плити, що рухається з південного сходу через Анатолійську і Західно-Чорноморську мікроплити, з мікроплитою Трансільванської і Панонської западин. Передкарпатський і Закарпатський прогини почали формуватися наприкінці палеогену в результаті колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою. В алохтонних відкладах виділяються зона насунутих молас і зона насунутих структур з моласами і флішем, в останній - три окремі покриви, при формуванні яких потужність флішу зменшувалася в середньому на 12,8 м на кожний кілометр його пересування. Для Волино-Подільського регіону комплексним аналізом, у тому числі вивченням напруженості гірських порід, підтверджується, що границю між Східно-і Західно-Європейською платформами (лінія Тейссейре-Торнквіста) слід проводити по Нововолинському і Радехівсько-Рогатинсько-Монастирському розломах. Нове трактування геодинамічних умов формування Карпатського і Волино-Подільського регіонів, встановлення основних закономірностей розміщення та умов формування тут покладів вуглеводнів і запропоновані рекомендації щодо їх пошуків безсумнівно приведуть до відкриття нових родовищ нафти і газу і збільшення їх видобутку в цих регіонах.
Вывод
1. Карпатська дугоподібна складчасто-покривна структура утворилася в жорстких межах докембрійських геоструктурних споруд - Чеського масиву, Волино-Подільської і Мізійської плит, Панонського серединного масиву з наступним зіткненням ряду плит і мікроплит - Східно-Європейської мікроплити з Африканською плитою, яка рухається з південного заходу через проміжні Адріатичну та Панонську мікроплити; Західно-Європейської мікроплити, що рухається з північного заходу, з Панонською; і Аравійської плити, що рухається з південного сходу через Анатолійську і Західно-Чорноморську мікроплити, з мікроплитою Трансільванської і Панонської западин. Різниці в масах плит і мікроплит невеликі, тому зіткнення відбувається за схемою колізії і пологої субдукції під Панонську і Трансільванську западини дещо більш важких і холодних плит з північного заходу, північного сходу і південного сходу. Колізійні пояси цих плит і мікроплит обмежовані складчасто-насувними А-субдукційними зонами.
Колізія і полога субдукція викликали розігрів мантійних мас, формування мантійного астеноліту і його підняття, що привело до інтенсивного теплового потоку і зменшення потужності кори під Панонською і Трансільванською западинами. Цим пояснюється високе положення границі Мохо під даними западинами.
В результаті субдукції Євразійської плити під Панонську мікроплиту поглинено близько 150 лінійних кілометрів субстрату.
2. Передкарпатський і Закарпатський прогини почали формуватися наприкінці палеогену в результаті колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою. Відклади неогену в цих прогинах нагромаджувалися в умовах розтягнення при одночасному стиску порід в орогенній області.
В Закарпатському прогині є всі ознаки зіткнення літосферних плит (фрагменти океанічної кори офіолітів, післяорогенний магматизм, інтенсивне збільшення теплових потоків, строкате за складом флюїдонасичення, металогенічне зруденіння, інтрузивні тіла, різниця в глибині залягання границі Мохо, присутність гравіметричних реперів). Тут у палеоген-неогеновий час відбувалась інтенсивна вулканічна діяльність. Попіл вулканів сарматського часу досягав районів Передкарпатського прогину. Крайовим валом перед початком формування Закарпатського прогину були відклади мезозою чохла Західно - і, можливо, Східно-Європейської платформ.
Акреційний флішевий клин крейди і палеогену формувався на пасивних окраїнах платформ, а початок колізії супроводжувався стисненням, що викликало виникнення підводних хребтів, надводних кордильєр і в результаті - різних літолого-фаціальних зон флішу.
В Передкарпатському прогині під дією сил гравітації і стиснення чітко розмежувалися насунуті алохтонні відклади і автохтонні породи ложа прогину. В алохтонних відкладах виділяються зона насунутих молас і зона насунутих структур з моласами і флішем, в останній - три окремі покриви, при формуванні яких потужність флішу зменшувалася в середньому на 12,8 м на кожний кілометр його пересування. В автохтонних відкладах прогину доведена наявність порід мезозою (крейда, юра) чохла платформ, доводиться присутність флішевих відкладів шельфу крейдово-палеогенового басейну. Границя між платформними і флішевими відкладами проходить по Передкарпатському глибинному розлому, який ототожнюється з зоною Передкарпатського регіонального мінімуму сил тяжіння. По цій границі пропонується виділяти Зовнішню і Внутрішню зони в автохтоні прогину.
3. Для Волино-Подільського регіону комплексним аналізом, у тому числі вивченням напруженості гірських порід, підтверджується, що границю між Східно- і Західно-Європейською платформами (лінія Тейссейре-Торнквіста) слід проводити по Нововолинському і Радехівсько-Рогатинсько-Монастирському розломах. Структури в протерозої, кембрії, нижньому, середньому девоні і карбоні формувалися в різні фази складчастості, тому конформність їх по вищеперелічених відкладах малоймовірна. На Волино-Подільській монокліналі виділені зони трансформних розломів північно-західного простягання.
Наявність взаємно перпендикулярної складчастості на Волино-Поділлі пояснюється правостороннім зсувом пластини між виділеними трансформними розломами в північно-західному напрямку і упором цьому руху, який чинили Ковельський виступ і, напевно, Подільське підняття.
4. Відповідно до умов геодинамічного розвитку виходячи з тектоніки літосферних плит Карпатську НГП віднесено до нафтогазоносних басейнів колізійного типу, а Волино-Подільську НГО до басейну типу пасивних континентальних палеоокраїн.
В Карпатській НГП виділено Передкарпатську НГО з Більче-Волицьким і Бориславсько-Покутським НГР, НГО Складчастих Карпат і Закарпатську НГО.
Для нафтогазоносних областей Карпатської НГП встановлена закономірність розміщення родовищ вуглеводнів уздовж великих поздовжніх розломів. Подібна закономірність актуальна для Волино-Подільської НГО, що недооцінювалась при проведенні тут геологорозвідувальних робіт. Причиною цих закономірностей є переважно вертикальна міграція вуглеводнів по зонах цих розломів, що виникли в результаті сил розтягнення і глибоко проникають у земну кору.
У Бориславсько-Покутському НГР встановлено зростання перевищення пластових тисків над умовно - гідростатичними від резервуарів у верхньму покриві до нижнього, а також збільшення геотермічного градієнта і середніх значень температур структур на зрізі -2000 м у напрямку від нижнього покриву до верхнього, що підтверджує вертикальну міграцію флюїдів.
У Передкарпатській НГО існують зони інтенсивної міграції вуглеводнів, які повязані з перетином великих розломів, що для Бориславсько-Покутського НГР доводиться вивченням ступеня відносного перетворення нафти і конденсату, встановленого зміною відношень між етилбензолом і метаксилолом, між мета- і параксилолом, а також зміною інших фізико-хімічних властивостей вуглеводнів. Наявність подібних зон інтенсивної міграції прогнозується в нафтогазоносних областях Складчастих Карпат і Волино-Подільській.
5. В нафтогазоносних областях Складчастих Карпат і Передкарпатській можлива генерація рідких вуглеводнів на глибинах 4500-5000 м материнськими породами, якими можуть бути платформні товщі нижньої крейди і флішеві відклади нижньої і верхньої крейди, палеоцен-еоцену та олігоцену.
В Скибовій зоні і Передкарпатському прогині на невеликих глибинах при відповідних умовах утворилися гідродинамічно екрановані поклади вуглеводнів.
Родовища газу на малих і дуже малих глибинах у південно-східній частині Зовнішньої зони сформовані біогенним газом.
Час початку формування покладів у Закарпатській НГО - постпліоценовий; в автохтонних відкладах нафтогазоносних областей Складчастих Карпат і Передкарпатській - постбаденський; в алохтонних відкладах цих нафтогазоносних областей - постсарматський; у Волино-Подільській НГО - посткарбоновий. У Карпатській нафтогазоносній провінції поклади вуглеводнів продовжують формуватися і розформовуватися і в теперішній час.
6. Підтверджується подальша перспективність Карпатського і Волино-Подільського геологічних регіонів. В усіх нафтогазоносних областях цих регіонів пропонується продовжити параметричні і пошуково-розвідувальні роботи, посиливши їх у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат і Крукеницькій западині.
7. Новими перспективними територіями і напрямами геологорозвідувальних робіт на нафту і газ пропонується вважати: автохтонні відклади крейдово-палеогенового флішу в смузі Передкарпатського розлому;
автохтонні відклади платформного мезозою чохла платформи в ложі південно-західної частини Складчастих Карпат;
параавтохтонні утворення флішевого палеогену Скибової зони під покривом Кросненської і Кросненської - під покривом Дуклянсько-Чорногірської, в першу чергу на ділянках їх пологих насувів;
пошуки покладів вуглеводнів у: пісковиках карпатію, що утворюють поздовжні смуги піщаних тіл типу барів у центральній і північно-східній частині Зовнішньої зони;
пісковиках баденію і сармату, які виклинюються до зон поздовжніх розломів;
пісковиках баденію в зоні флексур, а також пісковиках баденію, які виклинюються до бортів палеорік або палеопіднять у південно-східній частині Зовнішньої зони;
колекторах мезозою (крейда, юра), які стратиграфічно виклинюються або фаціально заміщаються неколекторськими різновидами порід у Зовнішній зоні;
рифогенних і органогенних побудовах юрського віку в зонах великих поздовжніх розломів - Городоцького, Калуського, Самбір-Надвірнянського і Краковецького;
відкладах протерозою і нижнього палеозою на території Волино-Подільської монокліналі і Ковельського виступу;
пісковиках карбону на території Львівського палеозойського прогину;
відкладах палеозою і мезозою на території Рава-Русської зони і Львівської крейдової мульди.
Нове трактування геодинамічних умов формування Карпатського і Волино-Подільського регіонів, встановлення основних закономірностей розміщення та умов формування тут покладів вуглеводнів і запропоновані рекомендації щодо їх пошуків безсумнівно приведуть до відкриття нових родовищ нафти і газу і збільшення їх видобутку в цих регіонах.
Основні опубліковані роботи по темі дисертації
Сотрудничество стран-членов СЭВ в области поисково-розведочных робот на нефть и газ // Рост В. (ГДР), Карнковски П. (ПНР), Громека В., Дитмар В.И., Довжок Е., Епифанов А., Крупский Ю., Макаров В., Марухняк Н., Новиков А., Окрепкий Р., Сакалаускас К. (СССР), Гажа Б., Костельничек П., Магыар Ю., Циприс В. (ЧССР). - М.: Изд-во Секретариата СЭВ, 1991. - 74 с.
Крупский Ю.З., Волчкова А.В., Базилевич А.А. Первая нефть с глубины 5000 м в Предкарпатье // Нефтегазовая геология и геофизика: Экспресс-информация. - 1976. - №12. - С. 1 - 4
Бучковский С.С., Борышко В.Я., Крупский Ю.З. Пластовые давления в нефтегазоносных структурах покровов юго-восточной части Предкарпатского прогиба // Нефт. и газ. пром-сть. - 1976. - №5. - С. 28-30.
Крупский Ю.З., Атаманюк Н.И., Базилевич Л.А. Гидродинамические расчеты для поисков гидравлически экранированных ловушек углеводородов в Предкарпатском прогибе // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений: Респ. межведомств. сб. Вып 15. - Львов: Вища школа. - 1978. - С. 13-17.
Крупский Ю.З., Клименко А.А., Лозинский О.Е., Падва Г.А., Плужникова В.Л. Некоторые геолого-геохимические особенности нефтей и газоконденсатов Предкавказья // Вопросы нефтяной геологии, гидрогеологии и геофизики Кавказа. - Грозный, 1978. - С. 3-8.
Крупский Ю.З., Салий А.В., Баньковская.И.Р., Атаманюк Н.И. Выделение нефтегазоносных объектов гидродинамическими и геохимическими методами в Предкарпатьи // Геология нефти и газа. - 1980. - №1. - С. 40-44.
Крупский Ю.З., Знак М.С. Некоторые особенности распределения газа в антиклинальных структурах в связи с контролем герметичности ПХГ // Известия вузов. Нефть и газ. - 1980. - №8. - С. 14-17.
Базилевич А.А., Крупский Ю.З. Довбушнянское нефтяное месторождение // Нефтегазовая геология и геофизика. - 1980. - №6. - С. 18-20.
Крупский Ю.З. Уменьшение мощности флиша палеогена Предкарпатья в процессе формирования покровов // Нефт. и газ. пром-сть. - 1981. - №2. - С. 11-13.
Крупский Ю.З. Применение некоторых методов поисков нефти и газа в Предкарпатье и Предкавказье // Известия вузов. Геология и разведка. - 1982. - №1. - С. 51-56.
Крупский Ю.З., Борышко В.Я. Определение пути и скорости миграции пластовых флюидов геотермическими методами во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. Вып. 19. - Львов: Вища школа. - 1982. - С. 25-27.
Крупский Ю.З. Пути повышения эффективности нефтегазопоисковых геохимических исследований // Нефтегазовая геология и геофизика. - 1983. - №6. - С. 8-9.
Крупский Ю.З., Трушкевич Р.Т. Первое месторождение природного газа в Закарпатье // Нефт. и газ. пром-сть. - 1984. - №4. - С. 15-17.
Анцупов П.В., Крупский Ю.З., Орлов А.А., Пресняков А.В. Новые данные о нефтегазоносности юго-восточной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба // Нефтегазовая геология и геофизика: Экспресс-информация - М.: ВИЭМС. - 1982. - №1. - С. 17-21.
Палий А.М., Демьянчук В.Г., Крупский Ю.З, Трушкевич Р.Т. /Об открытии Лопушнянского нефтяного месторождения в Карпатском регионе // Геология нефти и газа. - 1986. - №3. - С. 16-21.
Совчик Я.В., Крупский Ю.З. Прогноз нефтегазоносности палеогеновых отложений юго-восточной части Силезского и Скибового покровов Украинских Карпат // Региональная геология УССР и направления поисков нефти и газа. - Львов: УКРНИГРИ. - 1988. - С. 46-56.
Рейфман Л.М., Крупский Ю.З., Марковский В.М. Особенности распространения кембрийских коллекторов на Волыно-Подолии // Нефт. и газ. пром-сть. - 1989. - №1. - С. 15-17.
Килын И.В., Щерба А.С., Щерба В.М., Крупский Ю.З. Геология и нефтегазоносность покровно-надвиговых структур Карпатского региона // Геология нефти и газа. - 1990. - №6. - С. 20-23.
Денега Б.И., Крупский Ю.З. Перспективы наращивания запасов нефти и газа в Карпатской НГП // Нефт. и газ. пром-сть. - 1990. - №4. - С. 2-4.
Трофименко Г.Л., Федорцов И.М., Крупский Ю.З. Выявление новых нефтегазоносных объектов по данным специальных геолого-геофизических исследований скважин // Сб. Науч. тр. УКРНИГРИ. - Львов, 1990. - С. 94-100.
Крупський Ю.З. Закарпатський прогин - нова газоносна область України // Геол. журн. - 1992. - №5. - С. 70-75.
Крупський Ю.З. Перспективи нафтогазоносності заходу України // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1993. - №2-3 (83-84). - С. 12-19.
Крупський Ю.З. Проблеми нафтогазоносності Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи // Мінеральні ресурси України. - 1995. - №1. - С. 7-9.
Крупский Ю.З. Осадочные отложения и возможность раздельного прогнозирования залежей углеводородов в Предкарпатском прогибе // Матер. респ. симп. ‘ ‘Роль минералогии в поисках и разведке нефтяных и газовых месторождений’’. - К.: Наук. думка. - 1976. - С. 83-85.
Крупский Ю.З., Плужникова В.Л., Довжок Е.М., Омельянчук С.И. Миграция углеводородов во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба по результатам изучения их физико-химических свойств // Тез. докл. респ. сов. ‘ ‘Происхождение нефти и газа, их миграция и закономерности образования и размещения нефтяных и газовых залежей.’’ Ч. 2. - Львов. - 1981. - С. 101-102.
Крупский Ю.З. Гидродинамические условия формирования залежей углеводородов Предкарпатья и Карпат // Тез. докл. респ. сов. ‘ ‘Происхождение нефти и газа, их миграция и закономерности образования и размещения нефтяных и газовых залежей.’’ Ч. 2. - Львов. - 1981. - С. 104-105.
Крупский Ю.З Новые данные о геологии и нефтегазоносности районов деятельности ПГО «’Запукргеология’’ // Тез. докл. респ. конф. «’Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада УССР’’. Т. II. - Львов. - 1989. - С. 24.
Денега Б.И., Крупский Ю.З. Новые возможности наращивания запасов УВ в Карпатской нефтегазоносной провинции // Тез. докл. респ. конф. «’Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада УССР’’. Т. ІІ. - Львов. - 1992. - С. 26.
Трофименко Г.Л., Федорцов И.М., Крупский Ю.З. Перспективы нефтегазоносности сложно построенных коллекторов западных районов Украины по данным специальных методов геолого-геофизических исследований скважин // Тез. докл. респуб. конф. ‘ ‘Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада УССР’’. - Т. ІІ. - Львов. - 1992. - С. 29.
Крупський Ю.З. Геотектоніка і перспективи нафтогазоносності Карпатського регіону // Тези доп. наук. наради «’Тектогенез і нафтогазоносність надр України’’. - Львів. - 1992. - С. 79-80.
Крупський Ю.З. Перспективи розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в західному регіоні України // Тези доп. наради-семінару. - Івано-Франківськ. - 1992. - С. 6.
Крупський Ю.З., Костюк Ю.О. Проблеми визначення насиченості карбонатних колекторів на прикладі Лопушнянського родовища // Тези доп. наради-семінару з проблем розвитку геологорозвідувальних робіт в західному регіоні України. - Івано-Франківськ, 25-27 листопада 1992. - С. 34.
Крупський Ю.З. Формування Карпат з позиції тектоніки плит // Тези доп. наук. - практ. конф. ‘ ‘Стан, проблеми і перспективи розвитку нафтогазового комплексу Західного регіону України.’’ - Львів: УНГА; 1995. - С. 33.
Забігайло В., Павлюк М., Різун Б., Крупський Ю., Будеркевич М. / Палеозойські відклади південно-західного краю Східно-Європейської платформи - перспективний нафтогазоносний комплекс // Тези доп. наук.-практ. конф. ‘ ‘Стан, проблеми і перспективи розвитку нафтогазового комплексу Західного регіону України’’. Львів: УНГА; 1995. - С. 52.
Крупський Ю.З. Проблеми і перспективи нафтогазоносності Волино-Поділля // Мат. наук.-практ. конф. ‘ ‘Нафта і газ України’’. Т. 1. (17-19 травня 1994). - Львів: УНГА; 1995. - С. 113.
Венглінський Г.І., Крупський Ю.З. Сучасний стан вивченості та геолого-геохімічні проблеми газоносності кембрійських відкладів Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи // Тези доп. наук.-практ. конф. ‘ ‘Нафта і газ України - 96’’. Т. І. - Харків: УНГА; 1996. - С. 211-212.
Крупський Ю., Рот Ф. Геотектонічний розвиток і перспективи нафтогазоносності Волино-Поділля // Тези доп. Міжнар. конф. ‘ ‘Геологические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности’’ - Україна, - 1996. - С. 72-73.
Krupski J., Cheban W., Bodlak P., Lisoon S., Position of the East - and West European platforms at Volyno-Podilla // Geophysical journal. - 1997. - Т. 19. №1. - P. 143.
Krupski J., Lisoon S., Kovtun J. Geodynamics of the Carpathions and Their Deeps // Abstracts of oral and poster presentations. European union of geosciences. - Strasbourg, 1997. - P. 157.
Krupski J. Modern geodynamic consept of the Carpathians // Carpation-Balcan geological association. XVI Congress. - Vienna, 1998. - P. 319.
Крупський Ю.З. Пошуки вуглеводнів на невеликих глибинах в західному регіоні України // Тез. доп. міжн. конф ‘ ‘Нафта і газ України - 98’’. - Полтава: УНГА; 1998. - Т. І. - С. 323.
Krupsky J. Nove odkrycia zlyz weglowodoryw w zachodnim regione Ukrainy // Referaty Karp. Konf. Nauk. ‘ ‘Przemysl naftowy i nauka razem w XXI wiek.’’ - 1999. - S. 47-49.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
