Встановлення ступеня впливу генотипових і паратипових факторів на відтворну здатність конематок чистокровної і української верхових порід з урахуванням екстер’єрних особливостей, виявлення варіантів міжлінійних поєднань для репродуктивних якостей кобил.
При низкой оригинальности работы "Генотипові та паратипові фактори формування відтворної здатності конематок чистокровної і української верхових порід", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наявний генофонд коней верхових порід має недостатній рівень відтворних якостей, тому видається доцільним встановити їх залежність від генотипових і паратипових факторів, а також типологічних особливостей кобил. Але практика доводить необхідність приділення особливої уваги відтворній здатності (О.А.Калантар, 1996), а також її звязку з екстерєрно-конституційними особливостями коней та умовами їх плодової діяльності. Робота була складовою частиною наукових досліджень Херсонського державного аграрного університету згідно з темою: “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (номер державної реєстрації 0195U028318). Встановити ступінь впливу генотипових і паратипових факторів на відтворну здатність конематок чистокровної і української верхових порід з урахуванням екстерєрних особливостей тварин, виявити варіанти міжлінійних поєднань, які сприяють покращенню репродуктивних якостей кобил. Уперше проведено порівняльний аналіз двох провідних верхових порід коней племзаводів України за особливостями формування репродуктивних якостей і їх вікової мінливості під впливом різних факторів, встановлено еколого-генетичні параметри плодючості кобил за показниками пластичності і стабільності, вивчено трансгресію ліній і типологічних груп за ознаками репродуктивних якостей.Встановлено, що плодючість конематок української верхової породи суттєво відрізняється від чистокровних (табл. Порода Кількість плодових років Запліднено кобил, % Вихід ділового приплоду, % гол. гол. 2) кращі відтворні якості виявили кобили української верхової породи ліній Приза (вихід ділового молодняка 75,4%), Хобота (81,2 %) і Хрусталя (79,5 %), у чистокровній породі - Айворі Тауера і ОГРЕДІ (відповідно 67,6 та 68,3 %). Оптимальними параметрами характеризується лінія ОГРЕДІ, яка при високих показниках пластичності (b=1,933), що надають значні можливості для відбору, відрізняється серед ліній чистокровної породи найвищим виходом ділових лошат. Тому ці лінії суттєво відрізняється від інших ліній як у межах власної породи, так і на міжпородному рівні (трансгресія лінії Хобота з іншими лініями складає 0,006...0,109 за І комплексом ознак і 0,036...0,081 за ІІ комплексом, величина трансгресії (Т) лінії Дугласа склала відповідно 0,006...0,088 та 0,036...0,209).Відтворні якості коней чистокровної та української верхових порід формуються при певному співвідношенні спадкових факторів і умов відтворення. Більш високою відтворною здатністю характеризуються кобили української верхової породи. Значна генотипова мінливість плодючості (s = 5,74...14,38 % за ознакою виходу ділових лошат) свідчить на користь подальшої селекції на підвищення репродуктивної здатності верхових коней. На мінливість відтворної здатності кобил найбільш суттєвий вплив має фактор породи та умов утримання в кінних заводах (частка впливу складає відповідно 22,90 та 3,60%). Фактор віку кобили також має важливе значення (частка впливу 4,02 %), але найкраща відтворна здатність властива дорослим, цілком сформованим тваринам.
Вывод
Характеристика відтворних якостей кобил популяції. Встановлено, що плодючість конематок української верхової породи суттєво відрізняється від чистокровних (табл. 1).
Таблиця 1 - Репродуктивна діяльність кобил верхових порід (n=253)
Порода Кількість плодових років Запліднено кобил, % Вихід ділового приплоду, % гол. гол.
Чистокровна 829 654 78,9±0,06 527 63,6±0,09
Українська 1293 1080 83,5±0,03** 953 73,7±0,04***
Разом 2122 1734 81,7±0,02 1480 69,7±0,03
Українські верхові кобили вірогідно переважають чистокровних за заплідненістю на 4,6%, за виходом ділових лошат - на 10,1 %, що підтверджує дані Сліж В.С. (1994), за якими аналогічна перевага склала 9,6 %.
У межах ліній (табл. 2) кращі відтворні якості виявили кобили української верхової породи ліній Приза (вихід ділового молодняка 75,4%), Хобота (81,2 %) і Хрусталя (79,5 %), у чистокровній породі - Айворі Тауера і ОГРЕДІ (відповідно 67,6 та 68,3 %). Обгрунтовано необхідність більш раціонального використання продуктивних маток ліній Хобота, Хрусталя української верхової і лінії ОГРЕДІ чистокровної верхової породи (більше 7...7,5 років).
Недоодержання певної кількості приплоду обумовлено різними порушеннями відтворної функції, які найчастіше проявлялись у популяції як прохолости (у середньому 18,2 %), аборти (4,4 %), мертвонародження (1,5 %) і слабонародження (6,0 %).
Встановлено, що середня тривалість жеребності українських верхових кобил складає 335,53 дня, чистокровних - 333,59 дня, сервіс-періоду - 24,86 і 27,96 дня відповідно (міжпородні різниці показників невірогідні).
Відмічено високий рівень відтворної здатності кобил української верхової породи Лозівського кінного заводу. Конематки цього заводу виявили вірогідно найвищі у популяції показники запліднюваності (91,3%), виходу ділових лошат (79,5 %). Встановлено, що у цих маток значно менша кількість прохолостів і абортів, ніж у середньому по популяції.
Таблиця 2 - Кількість та якість приплоду конематок різних генотипів
Порода Лінія Кількість кобил, гол Кількість плодових років на 1 матку Кількість та якість приплоду всього ділові лошата слабонароджені мертвонароджені голів % голів % голів %
всього на 1 матку всього на 1 матку всього на 1 матку
В цілому 101 10,0 751 596 5,9 58,9 133 1,3 13,2 22 0,2 2,2
Таким чином, результати досліджень вказують на невисокий у цілому рівень відтворної здатності кобил двох верхових порід. Дещо вищі показники плодючості в українських верхових маток, але їх рівень все ж недостатній.
Вплив генотипових і паратипових факторів на плодючість конематок. Встановлено, що частка впливу фактора породи на плодючість кобил (33,90%) є найвищою з усіх досліджуваних. Фактор віку кобили також має важливе значення (доля впливу 4,02 %) для отримання повноцінного потомства. Плодючість українських маток знижується при збільшенні у них частки крові за чистокровною породою (доля впливу 19,62 %). Тому слід підтримувати частку крові за поліпшуючою чистокровную породою на рівні не вище 1/4 , що підтверджує доцільність аналогічних рекомендацій Д.А.Волкова (1991, 1993). Фактор кінного заводу також є суттєвим для одержання ділового молодняка (доля впливу 3,60 %).
Компоненти фенотипової дисперсії вказують на значну генотипову мінливість репродуктивних ознак коней, що свідчить про високу ефективність відбору на покращення відтворних якостей верхових коней.
Характеристика відтворних якостей плідників. Встановлено важливу закономірність щодо існування прямої залежності вірогідності народження повноцінного приплоду у кобил від запліднюючої здатності жеребців. Коефіцієнти кореляції між цими ознаками, залежно від типу регресії, коливаються від 0,988 до 0,992 для української верхової породи і від 0,761 до 0,769 для чистокровної (табл. 3).
Рівняння Породи українська верхова чистокровна верхова а b r ± sr а b r ± sr
7,1840,81 0,988±0,02**17,2750,57 0,761±0,07
-233,0369,7 0,992±0,01**-142,1346,8 0,769±0,08
0,2580,92 0,990±0,02**0,8430,75 0,763±0,07
Кореляційний звязок вірогідно вищий для української верхової породи, в ній також порівняно вищі показники відтворення у плідників і маток. У практичній селекції на підвищення рівня плодючості кобил доцільно проводити відбір плідників з високою запліднюючою здатністю, що очевидно сприятиме більшій життєздатності потомства.
Еколого-генетичні параметри плодючості верхових конематок. Серед трьох досліджуваних ліній чистокровної породи найбільш стабільною є лінія Дугласа (s=0,7060) при гірших у популяції середніх значеннях плодючості (60,55 голів лошат від 100 маток). Оптимальними параметрами характеризується лінія ОГРЕДІ, яка при високих показниках пластичності (b=1,933), що надають значні можливості для відбору, відрізняється серед ліній чистокровної породи найвищим виходом ділових лошат. В українській верховій лінія Хобота при середніх значеннях пластичності (b=1,1427) мала також значну стабільність (s=1,730) і характеризувалась найбільшим у популяції виходом ділового приплоду (78,12%). У лінії Приза високий рівень виходу ділового приплоду (72,23% ) був досягнутий при низькій пластичності і середній стабільності (s=1,217). Отже, кобили цих ліній можуть з успіхом використовуватись у сучасних нестабільних умовах ведення галузі конярства.
В цілому конематки української верхової породи, у порівнянні з чистокровними, мають вищі адаптивні властивості за відтворною здатністю.
Застосування принципів стабілізуючого відбору. Важливим висновком виконаної роботи є виявлення звязку класів розподілу за мірними (типологічними) ознаками з подальшою відтворною здатністю кобил. Цим створюються передумови для прогнозування продуктивності та плодючості тварин за даними промірів, індексів будови тіла і живої маси. Серед українських верхових кобил найвищу плодючість мали особини класу М (табл.4), що переважають середні дані по породі за висотою в холці - на 7,8 см, за косою
Таблиця 4 - Відтворні якості кобил залежно від класів розподілу за мірними ознаками (n=75)
Клас розподілу Проміри, см висота в холці коса довжина тулуба обхват грудей плодючість,% плодючість,% плодючість,%
М 168,8±7,2* 85,3* 169,5±6,9* 92,0*** 194,9±9,7** 89,8*** довжиною тулуба - на 9,5 см і за обхватом грудей - на 6,9 см. Це свідчить про значні резерви щодо підвищення відтворних якостей коней шляхом відбору на збільшення лінійних та обємних промірів, тобто на укрупнення кобил.
З метою застосування інтегральної оцінки тварин використано індекси збитості і розтягнутості конематок для розподілу їх на класи, а також ж визначено пробіта за сумою трьох промірів. У виборці відмінності між класами М0 і М були помітно більші, ніж між класами М- та М0. Перевага класу М за різними ознаками становила 6...11%. При відборі на племя таких тварин вихід ділових лошат збільшується до 88,4 %.
Отже, для відтворення найкращими виявились крупніші тварини (за всіма розглянутими показниками), які імовірно є більш розвиненими. Встановлено оптимальні параметри кобили племінного ядра: висота в холці 169 см, коса довжина тулуба 170 см, обхват грудей 195 см, індекс збитості близько 117 %. Вихід ділових лошат від таких маток слід очікувати на рівні 85...92 %.
Визначення дискретності ліній і типологічних груп коней. Дослідження проводилися за двома комплексами ознак : І комплекс (1986...1995 рр.) - три ознаки: вихід ділових лошат, прохолости, інші види порушень відтворної діяльності (як одна ознака), ІІ комплекс - дві ознаки: заплідненість і вихід ділових лошат за все життя кожної кобили (табл.5).
Таблиця 5 - Показники трансгресії ліній та груп конематок
Порода Українська верхова Чистокровна верхова
Порода Лінії Беспечного Приза Хобота Дугласа Айворі Тауера ОГРЕДІ
В українській верховій породі характерною особливістю лінії Хобота є високий рівень відтворної здатності маток (за виходом ділових лошат - 84,4%; прохолост маток був у популяції найнижчим 5,6 %). У чистокровній верховій породі з цієї точки зору відбувається певна деградація лінії Дугласа: зниження показників відтворних якостей. Тому ці лінії суттєво відрізняється від інших ліній як у межах власної породи, так і на міжпородному рівні (трансгресія лінії Хобота з іншими лініями складає 0,006...0,109 за І комплексом ознак і 0,036...0,081 за ІІ комплексом, величина трансгресії (Т) лінії Дугласа склала відповідно 0,006...0,088 та 0,036...0,209).
Розподіл на модальні класи залежно від величини ознак дозволив чіткіше диференціювати окремі групи в породах. При цьому різниця між крайніми класами та класом М0 виявилась більш суттєвою (Т=0,001...0,045), ніж міжлінійна різниця у межах порід (Т=0,006...0,209).
Запропонований нами підхід дозволяє виявити міжпородні відмінності у лінійній диферентності за репродуктивними ознаками. Так, лінія Дугласа вірогідно відрізняється від усіх ліній української верхової породи. В свою чергу лінія Хобота суттєво відрізнялася від ліній чистокровної верхової породи. Таким чином, у породах проявляється процес лінійної диференціації, в результаті якого формуються високопродуктивні за відтворними якостями лінії і зявляється можливість визначити неперспективний у даному аспекті генофонд. Імовірно, слід очікувати прояв ефекта гетерозису і оптимального поєднання господарсько-корисних ознак в потомстві при підборі батьківських пар у межах порід з різних модальних класів за показниками відтворних якостей.
Компоненти комбінаційної здатності ліній двох порід за репродуктивними ознаками. Досліджено відтворну здатність конематок, що належать до 9 ліній української і 10 ліній чистокровної верхової породи. Оцінювали плодючість конематок популяції, одержаних як крослінійним способом, так і при внутрішньолінійному розведенні.
Загальну комбінаційну здатність (ЗКЗ) визначено тільки для тих ліній, родоначальники яких зустрічались у родоводах конематок і з боку батька, і з боку матері, а специфічну комбінаційну здатність (СКЗ, табл. 6 і 7) - для усіх варіантів поєднань ліній, що зустрічались у популяції.
Встановлено, що за обома ознаками (заплідненість і вихід ділових лошат) в українській верховій породі висока ЗКЗ властива трьом лініям: Гугенота, Приза і Арпада; а у чистокровній верховій - лише двом лініям: Айворі Тауера і ОГРЕДІ.
У подальших дослідженнях проведена оцінка СКЗ ліній обох порід при внутрішньопородних поєднаннях. При використанні плідників лінії Фактотума на матках ліній Беспечного, Гугенота і Хініна можна суттєво підвищити вихід ділового приплоду у нащадків - на 5,9...10,8%. Якщо уникати їх парува-
Таблиця 6 - Ефекти специфічної комбінаційної здатності ліній української верхової породи
Рекомендовані кроси Лінія з боку батька Небажані кроси ефекти СКЗ лінія з боку матері лінія з боку матері ефекти СКЗ вихід ділов. лошат заплідненість вихід ділов. лошат Заплідненість
4,2 7,1 3,2 1,2 5,0 5,3 2,4 6,2 Фактотум Хобот Гугенот Арпад Хрусталь Беспечний - 14,4 - 12,1 ння з кобилами ліній Хобота і Водопада, прогрес плодючості буде більш істотним. Плідники лінії Хобота в селекції на покращення відтворних якостей потомства можуть з успіхом використовуватись на кобилах ліній Беспечного, Приза і Хініна, а парування їх з матками лінії Хрусталя слід максимально обмежити.
У чистокровній верховій породі кобили лінії Фервора проявили себе негативно як з боку батька, так і з боку матері - вихід ділових лошат у жіночих потомків знижується на 10,9...11,6%. Кобили лінії Дарк Рональда при їх паруванні з жеребцями лінії Айворі Тауера можуть підвищити вихід ділового приплоду на 20,3%. Але ті самі кобили при паруванні з плідниками лінії Фервора знижують вихід здорових лошат у жіночого потомства на 11,6%.
Таблиця 7 - Ефекти специфічної комбінаційної здатності ліній чистокровної верхової породи
Рекомендовані кроси Лінія з боку батька Небажані кроси ефекти СКЗ лінія з боку матері лінія з боку матері ефекти СКЗ вихід ділов. лошат заплідненість вихід ділов. лошат заплідненість
Серед найкращих варіантів міжлінійних поєднань, які ведуть до підвищення відтворної здатності кобил, в українській верховій особливо виділяються: > Беспечний х Арпад, > Хобот х Беспечний, > Гугенот х Хобот; у чистокровній верховій: > Дуглас х Айворі Тауер, > Айворі Тауер х Дарк Рональд. Такі варіанти кросів ліній рекомендуються до широкого застосування у селекції на підвищення відтворної здатності .
Поряд з цим, виявлені варіанти поєднань, які мають негативний вплив на репродуктивні якості кобил: в українській верховій породі: > Фактотум х Водопад, > Фактотум х Гугенот, > Гугенот х Беспечний; у чистокровній породі - > Хрусталь х Дарк Рональд, > Айворі Тауер х Дуглас. Таких міжлінійних кросів при селекції на покращення репродуктивних якостей рекомендується уникати або застосовувати в обмеженій кількості.
Економічна ефективність проведених досліджень. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що при застосуванні наших рекомендацій щодо міжлінійного підбору одержується додаткової продукції в українській верховій породі на суму 5 417 гривень, у чистокровній верховій - на суму 10 284 гривні на кожні 100 конематок в межах порід щороку. Крім того, при відборі на племя українських верхових кобил з оптимальними параметрами промірів та індексів будови тіла додатковий прибуток для цієї породи складає 10 436 грн. на кожні 100 кобил щороку.
Таким чином, сумарний щорічний економічний ефект від застосування рекомендацій дисертаційної роботи становить для української верхової породи 15 853 гривні, для чистокровної верхової породи - 10 284 гривні на кожні 100 конематок.Відтворні якості коней чистокровної та української верхових порід формуються при певному співвідношенні спадкових факторів і умов відтворення. Встановлено відмінності у формуванні репродуктивних якостей коней двох порід. Більш високою відтворною здатністю характеризуються кобили української верхової породи. Вони переважають чистокровних конематок на 4,4 % за запліднюваністю і на 10,1% за виходом ділових лошат. Значна генотипова мінливість плодючості (s = 5,74...14,38 % за ознакою виходу ділових лошат) свідчить на користь подальшої селекції на підвищення репродуктивної здатності верхових коней. У межах порід встановлена значна міжлінійна диференціація за відтворними ознаками. Тривалість плодоношення в середньому складає 334±1,92 днів, не виявляє вірогідної міжпородної та міжвікової різниці і має низький рівень мінливості (Cv = 2,54...4,60 %).
На мінливість відтворної здатності кобил найбільш суттєвий вплив має фактор породи та умов утримання в кінних заводах (частка впливу складає відповідно 22,90 та 3,60%). Фактор віку кобили також має важливе значення (частка впливу 4,02 %), але найкраща відтворна здатність властива дорослим, цілком сформованим тваринам. Збільшення частки крові чистокровної породи призводить до зниження виходу ділового молодняка з 84,3 % у чистопородних українських верхових до 67,7% у ?-кровних за чистокровною породою. Тому більш ефективно в українських верхових кобил доцільно підтримувати частку крові поліпшуючої породи (чистокровної) на рівні до ?.
Виявлені генотипові відмінності запліднюючої здатності плідників різних ліній у досліджуваних породах, що знаходиться на рівні 84,6% для української верхової та 79,8% для чистокровної верхової. Встановлена висока кореляція між запліднюючою здатністю жеребців і вірогідністю народження повноцінного приплоду у кобил. Показники коефіцієнта кореляції складали 0,992 в українській верховій та 0,769 у чистокровній породі і були високовірогідними. Найвища точність розрахунку встановлена за рівнянням логарифмічної регресії.
Відтворна здатність кобил значною мірою обумовлена їх екстерєрними особливостями. Кращу відтворну здатність виявили крупні кобили з обхватом грудей у межах 187,0...200,0 см. Високі коефіцієнти кореляції між індексами збитості, масивності та виходом ділових лошат ( 0,767 та 0,723) свідчать про необхідність укрупнення розмірів племінних конематок за умови дотримання гармонійності розвитку тіла кобили для підвищення рівня відтворної здатності.
В обох породах виявлено лінії з високими показниками репродуктивних якостей з оптимальним поєднанням параметрів пластичності і стабільності: в українській верховій породі - лінії Приза, Хобота і Арпада, у чистокровній - лінії ОГРЕДІ та Айворі Тауера. Це свідчить про їх більшу пристосованість до зміни умов племінного використання.
Доведено доцільність використання принципів стабілізуючого відбору за лінійними промірами, індексами та репродуктивними ознаками з виділенням модальних класів для підвищення відтворних якостей конематок. Найвища відтворна здатність виявлена у тварин класу М : їх показники плодючості коливались в межах 85,3...92,0 % проти 63,9...72,8 % для класу М-, різниця високовірогідна.
Встановлено, що досліджуваним породам властива низька загальна та висока специфічна комбінаційна здатність за показниками відтворення. Перевагу в загальній комбінаційній здатності за виходом ділових лошат виявлено у маток лінії Хобота, які характеризуються найвищим у популяції індексом збереженості приплоду до відлучення. Визначено варіанти міжлінійних поєднань, які дозволяють ефективно вести селекцію на підвищення плодючості конематок. Серед них кращі в українській верховій - >Гугенот х Хобот, >Фактотум х Гугенот та >Беспечний х Арпад; у чистокровній - >Дуглас х Айворі Тауер та >Айворі Тауер х Дарк Рональд.
Для підвищення відтворної здатності коней української та чистокровної верхових порід до маточного складу доцільно відбирати особин класу плюс-варіант за мірними ознаками, контролювати розвиток тварин, стежачи за гармонійністю розвитку тіла через індекси збитості та масивності. Проводити підбір плідників і маток у рекомендованих комбінаціях ліній, що мають високі показники загальної та специфічної комбінаційної здатності за ознаками плодючості.
Список литературы
1. Яблонська Т.А. Історія створення та коротка характеристика української верхової породи коней // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв, 1997. - Вип. 1. - С. 104-107.
2. Яблонська Т.А. Породні особливості репродуктивної діяльності конематок різних кінних заводів в межах вікових груп // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв, 1998. - Вип. 3. - С. 101-103.
3. Яблонська Т.А., Нежлукченко Т.І. Пластичність і стабільність плодючості коней верхових порід // Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва. - Вінниця, 2000. - Вип. 8. - Т. 1. - С. 99-101.
4. Нежлукченко Т.І., Яблонська Т.А. Визначення дискретності ліній і типологічних груп коней чистокровної та української верхових порід // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2000. - Вип. 15. - С. 49-55.
5. Яблонська Т.А. Комбінаційна здатність ліній верхових порід коней при селекції на покаращення відтворювальних якостей // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 2001. - Вип. 5. - С. 250-253.
6. Яблонська Т.А. Компоненти генотипової і паратипової мінливості відтворної здатності коней верхових порід // Розведення і генетика тварин. - Вип. 36. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 207-208.
7. Васильєва Т.А. Відтворні якості плідників різних ліній чистокровної та української верхових порід // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв, 2002. - Вип. 2 (16) . - С. 218-221.
8. Васильєва Т.А. Застосування стабілізуючого відбору для покращення відтворних якостей коней верхових порід // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2002. - Вип. 21.- С. 109-112.
Васильєва Т.А. Генотипові і паратипові фактори формування відтворної здатності конематок чистокровної та української верхових порід. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002.
Одним з ключових аспектів удосконалення коней верхових порід є підвищення рівня їх відтворної здатності. Тому метою роботи було встановити ступінь впливу генотипових і паратипових факторів на відтворну здатність конематок чистокровної і української верхових порід з урахуванням фертильності плідників; виявити варіанти міжлінійних поєднань, які сприяють покращенню репродуктивних якостей кобил. Автором роботи вперше проведено міжпородний порівняльний аналіз їх вікової мінливості за відтворною здатністю, встановлено еколого-генетичні параметри плодючості кобил за показниками пластичності і стабільності, вивчено трансгресію ліній і типологічних груп за репродуктивними якостями. Вперше отримано кількісну оцінку впливу генотипових і паратипових факторів на показники відтворної здатності конематок двох верхових порід, встановлено ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності основних ліній двох порід. Виявлені і запропоновані до широкого застосування варіанти міжлінійного підбору, що дозволять суттєво підвищити рівень репродуктивних якостей племінних конематок. Доведено перспективність застосування прийомів стабілізуючого відбору для покращення плодючості кобил.
Vasiliyeva T.A. Genotypic and paratypic factors of reproductive ability forming of Thoroughbred and Ukrainian breed riding female horses. - Manuscript.
The dissertation on obtaining the scientific degree the candidate of agrarian sciences in speciality 06.02.01 - Breeding and Selection of Animals. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2002.
The basic task of selection in riding horse breeds is making high the reproductive ability level of them. The dissertation purpose is the determination of the influence degree of genotypic and paratypic factors for reproductive ability forming of Thoroughbred and Ukrainian breed mares with taked into account the stallions fertility and the determination the variants of breed line combination, that making high the reproductive ability of female horses. The author at the first time done the comparatively analisis of their age change of the reproductive level. Has defined ecology-genetic parameters of the mares fertility in their plasticity and stability. Has studied the transgression of the breed lines and typic groups in their reproductive ability and at the first time came out the quantity evaluation of the genotypic and paratypic factors influence for riding horse breeds fertility. The author determinated the general and specific combination ability of the basic breeds lines, so the autor has recommended the best line combinations for the wide using. Has proved the perspective of stability selection methods for making the mare fertility high.
Васильева Т.А. Генотипические и паратипические факторы формирования воспроизводительной способности конематок чистокровной и украинской верховых пород. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2002.
Одним из ключевых аспектов совершенствования лошадей верховых пород является повышение уровня их воспроизводительной способности. Поэтому целью работы было определить степень влияния генотипических и паратипических факторов на воспроизводительную способность конематок чистокровной и украинской верховых пород с учетом фертильности производителей; выявить варианты межлинейных сочетаний, способствующие улучшению репродуктивных качеств кобыл.
Автором работы впервые проведен сравнительный анализ возрастной изменчивости воспроизводительной способности конематок двух верховых пород, определены эколого-генетические параметры плодовитости кобыл по показателям пластичности и стабильности, изучена трансгрессия линий и типологических групп по репродуктивным качествам. Уточнены сроки плодоношения, сервис-периода и их изменчивость у верховых кобыл в разрезе пород и конных заводов.
Определены оптимальные параметры кобылы племенного ядра. Доказана необходимость гармонического развития кобыл, предназначенных для племенного использования. Впервые проведена количественная оценка влияния генотипических и паратипических факторов на показатели воспроизводительной способности конематок двух верховых пород, доказана прямая зависимость вероятности рождения полноценного потомства у кобыл от оплодотворяющей способности жеребцов.
Обоснована целесообразность применения приемов стабилизирующего отбора в селекции лошадей на плодовитость Определены эффекты общей и специфической комбинационной способности линий украинской и чистокровной верховых пород. Выявлены и предложены к широкому использованию варианты межлинейного подбора, позволяющие существенно поднять уровень репродуктивных качеств племенных конематок чистокровной и украинской верховых пород.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
