Генезис і еволюція політики англійського лейборизму: сутність, методи, концепції (історико-політологічний аналіз) - Автореферат

По-друге, вимагають вивчення проблеми встановлення і підтримки тісного звязку партії з тією спільнотою, соціальною верствою, інтереси яких вона відображає. Вся історія ЛПВ, що вже друге століття поспіль діє на політичному Олімпі, являє оригінальний приклад появи і наступного розвитку партії, політика якої формувалась у соціально-економічних процесах Великобританії і світу на загал. А ЛПВ, прагнучи до проведення конкретної соціальної політики, вирішує завдання досягнення певної рівноваги в громадському житті; протиріччя між сучасними і перспективними інтересами суспільства, різних соціальних спільнот, які часто не співпадають чи й протистоять; висуває питання про соціальні пріоритети, завдання, які визнає суспільство як найбільш нагальні, що вимагають швидкого вирішення. У Великобританії відсутній спеціальний закон про партії, на них поширено загальні положення про громадські організації, де виписані функції партій на загальнонаціональному і місцевому рівнях (процедури проведення зїздів і конференцій, обрання делегатів, правила використання коштів на політичні кампанії тощо). Наукова значимість і актуальність обраної теми дисертаційної роботи визначаються також тим, що англійський лейборизм як політичний напрям лежить в основі багатьох теоретичних концепцій і доктрин, які сприйняла світова соціал-демократія й інші ідеологічні формації.„Теоретичні та методологічні підходи до аналізу проблеми” автор аналізує англійський лейборизм: як частину соціал-демократичного руху, який має широкі традиції, зокрема у сфері парламентаризму, що значною мірою відобразилось на основних концепціях партійної розбудови; лейборизм і політика ЛПВ розглядаються в предметному полі загального й специфічного розвитку революційної теорії кінця XIX - початку XX ст., конкретних обставинах соціально-економічного розвитку країни, суспільних перетвореннях у Великобританії в ХХ ст.; зазначено, що чинні наукові концепції, які характеризують лейборизм впродовж періоду його існування, за минулі століття змінили свої акценти. Ці обставини дозволили представити діяльність ЛПВ в умовах Вестмінстерської моделі, характерної для британського суспільства; дослідити процес реалізації концепцій лейборизму в економічній, політичній, соціальній сферах, що вказує на значний досвід управлінської діяльності у періоди приходу ЛПВ до влади. Розкрито зміст та особливості основного концептуального положення роботи: тріади - громадянське суспільство - партія - держава, адже політичні партії - той інститут, який не протистоїть ні громадянському суспільству, ні державі. Визначення поняття партії, яке використовує автор у дисертаційному дослідженні, ґрунтується на тезах вчених, які розглядають партію як групу людей, що обєдналися для участі в політичному житті і переслідують мету завоювання політичної влади; виражають інтереси певних соціальних сил і покликані представляти їх у структурах влади. Зроблено висновок, що в арсеналі політичної науки є значний масив інформації про політичні партії та партійні системи, але для вироблення обґрунтованих відповідей на актуальні проблеми розвитку політичного процесу і місця в ньому партій, необхідна нова теоретична конструкція, основана на сучасних теоретичних концептах, історичній і геоструктурній специфіці Англії.Однак, динамізм появи нових партій в Україні впродовж трансформації суспільства, найважливішим результатом якої є дійсний плюралізм ідеологічних поглядів у суспільній свідомості, потребує зіставлення і порівнянні цього вектора політики України з політикою держав, де багатопартійність і парламентська діяльність партій вже усталені, узагальнення досвіду виконання партіями функцій, характерних громадянському суспільству, розгляду методології оцінки діяльності і відповідності цих політичних інститутів вимогам демократичного розвитку держави. Проведений у дослідженні аналіз концепцій, які лежать в основі політики ЛПВ, свідчить, що вона виникла, спираючись на широкі соціальні верстви і будувалася як партія спрямована на здобуття влади та досягнення соціальних змін у суспільства; ввібрала наявні в робітничому русі Англії традиції опору; сприйняла накопичений досвід боротьби, організаційної, ідеологічної і політичної діяльності. Тред-юніони, в яких діяли різні робітничі профспілки, відчували потребу в політичному представництві на рівні парламенту, а вирішити її можна було, лише маючи власну політичну організацію - партію. ЛПВ виконала це завдання, обєднавши профспілки, кооперативні та Фабіанське товариство, марксистську Соціал-демократичну федерацію, Незалежну робітничу партію; ввібрала різні ідеології: фабіанізм, християнський соціалізм, лівий соціал-демократизм, марксизм, тред-юніонізм, що надалі викликало прецеденти внутрішнього ідеологічного протистояння, появу розколів, нових політичних утворень, формацій, партій, які відділялись від ЛПВ; в діяльності лейборизму сповна використані ідеї бернштейніанства, спрямовані на реформування суспільства; політична течія - лейборизм, яка сформувалося на рубежі ХІХ-ХХ ст., за минули

Основний зміст дисертації