Зміст генетичного контролю та успадковування амілолітичних ферментів зерна пшениці. Аналіз секвенування індивідуальних білків-проламінів, які кодуються алельними кластерами генів. Використання модифікованої транслокації в селекції рослини на якість.
Тоді як без глибокого розуміння генетики ознак якості неможливо здійснювати цілеспрямоване поліпшення сортів пшениці за якістю зерна шляхом селекції, яка базується на: а) генетичних концепціях, побудованих на результатах всебічного вивчення генетичного контролю ознаки якості зерна та її складових; Тема цієї дисертаційної роботи передбачає вивчення вищезазначених питань в системі, що дозволяє не лише пояснити певні аспекти генетичного контролю ознак якості зерна пшениці, а й запропонувати селекції принципово новий генетичний матеріал, нові більш ефективні методи його оцінки, нові шляхи еволюції селекції у напряму створення кращих та різноманітних за якістю борошна сучасних сортів. В ній вперше поставлено питання генетичного поліпшення пшениці за показниками бісквітної якості, харчової та технічної цінності, закладено генетичні основи для нових напрямів селекції сортів пшениці спеціального використання за ознаками якості зерна. 03.04-МВ/322-97), завдання 01.06.01 „Опрацювати генетичну класифікацію запасних і ферментних білків пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшника і запропонувати технології ідентифікації генотипів у процесі селекції”, 01.06.02 „Вивчити генетичну природу якості продукції сільськогосподарських рослин та опрацювати шляхи її селекційного використання”, 02.01.01 „Розробити методи інтеграції в геном пшениці стороннього генетичного матеріалу з генами дефіцитних ознак на основі опрацювання методів хромосомної інженерії та віддаленої гібридизації”; 2000-2005 рр. - „Теоретичні основи селекції сільськогосподарських культур”, завдання „Вивчити генетичні звязки модельних і маркерних ознак з господарськими показниками сільськогосподарських рослин” (№ д.р. інтрогресія в геном пшениці та збагачення селекційного генофонду пшениці новими генами, які мають радикальний вплив на якість борошна пшениці для створення сучасних сортів з докорінно іншими показниками якості;В результаті дослідження генетичного контролю біосинтезу білків та крохмалю зерна визначено конкретні шляхи поліпшення хлібопекарської якості борошна пшениці, створено підґрунтя для розширення генетичного різноманіття за ознаками якості зерна в широкому розумінні цього поняття, впроваджено в селекцію новий генетичний матеріал та нові методи оцінки якості генетичного та селекційного матеріалу. Розроблені і впроваджені в практику генетичного аналізу та в систему оцінки генетичного та селекційного матеріалу методи міні-електрофорезу клейковинних білків, двоетапної SDS-седиментації дозволяють суттєво розширити можливість вивчення генетичного і селекційного матеріалу пшениці за показниками якості зерна, підвищити результативність і продуктивність оцінки генетичного та селекційного матеріалу. Установлені генетичні та селекційні критерії, які необхідно враховувати при створенні сортів пшениці технічного спирто-дистилятного використання з високою ефективністю трансформації крохмалю зерна в етиловий спирт для індустріального виробництва біоетанолу. Створений оригінальний генетичний матеріал відкриває можливості для нових напрямів селекції в Україні сортів пшениці спеціального використання: екстра-сильної пшениці, кондитерської, пшениці ваксі, пшениці з підвищеною харчовою цінністю, пшениці технічного використання. Для ефективної селекції сортів пшениці технічного використання з високою ферментабільністю для виробництва біоетанолу слід використовувати генетичний матеріал з наступними критеріями якості: висока зернова продуктивність, низька хлібопекарська якість борошна, низький вміст білка в зерні, висока поживна якість білка, високий вміст крохмалю в зерні, високий процент зруйнованих крохмальних гранул при помелі зерна, високий вміст крохмальних гранул типу D, нульовий вміст амілози в крохмалі, екстра-мякий тип консистенції ендосперму, високий вихід етанолу на 100 г крохмалю.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В результаті дослідження генетичного контролю біосинтезу білків та крохмалю зерна визначено конкретні шляхи поліпшення хлібопекарської якості борошна пшениці, створено підґрунтя для розширення генетичного різноманіття за ознаками якості зерна в широкому розумінні цього поняття, впроваджено в селекцію новий генетичний матеріал та нові методи оцінки якості генетичного та селекційного матеріалу.
1. Локус Gli-B1, що кодує біосинтез гліадинів, розміщений в короткому плечі хромосоми 1В пшениці дистально центромери на відстані 41,6±2,47% кросинговеру. Різні умови вирощування рослин F1 на величину кросинговеру на впливали.
2. Спонтанна генетична рекомбінація шляхом кросинговеру між короткими плечами хромосоми 1В пшениці та 1R жита в сегменті, фланкованому центромерою та гомеолокусами Gli-B1 та Sec-1, відсутня.
3. Визначення N-термінальної послідовності індивідуальних білків-гліадинів, які входять до складу алельного „блоку” електрофоретичних компонентів, що успадковуються у тісному зчепленні, свідчить про складний мультигенний контроль біосинтезу цих білків в ендоспермі пшениці. N-термінальні послідовності індивідуальних поліпептидів в межах „блоку” ?-гліадинів та ?-гліадинів суттєво відрізняються, що вказує на різницю в молекулярній організації відповідних, кодуючих біосинтез цих груп білків, мультигенних локусів.
4. Ефективність дискримінації генетичних ліній і сортів пшениці та їх ідентифікації, інформативність дослідження генетичного поліморфізму клейковинних білків та особливостей їх генетичного контролю значно підвищуються з використанням двомірного електрофорезу клейковинних білків зерна пшениці.
5. Основною причиною негативного впливу локусу Sec-1 жита на якість борошна пшениці є розчинність білків жита секалінів у воді та їх неспроможність утворювати з клейковинними білками пшениці нерозчинні у воді високополімерні комплекси.
6. Генетичний поліморфізм за алельним складом ізоамілаз зерна пшениці розширює можливості ідентифікації сортів пшениці та повязаний з деякими її ознаками, такими як мутантний зморшкуватий ендосперм, конкурентна здатність гамет, особливості проростання зерна.
7. Чужорідні Gli/Glu-алелі, інтрогресовані в геном культурної пшениці від генетично близьких дикорослих видів-співродичів, здатні як негативно, так і позитивно впливати на показники хлібопекарської якості пшениці. До того ж, характер негативного впливу цих алелів на якість борошна пшениці не узгоджується з відомою для культурної пшениці залежністю між вмістом білка в зерні та показниками хлібопекарської якості борошна.
8. Чужорідна генетична варіабельність здатна суттєво (рівень екстра-soft) впливати на консистенцію ендосперму зерна пшениці. Як результат інтрогресії в геном пшениці оригінального алеля На від генетично близького до пшениці дикоростучого співродича егілопсу Ae. tauschii створено перший в Україні сорт екстра-мякозерної пшениці кондитерського напряму використання.
9. Генетично близькі до пшениці дикорослі види-співродичі, донори геному D, такі як Ae. tauschii, Ae. ventricosa, Ae. cylindrica є перспективним джерелом розширення генетичного різноманіття та збагачення культурної пшениці за ознаками якості зерна.
10. Генетичні видові розбіжності пшениці та ячменю обмежують можливість радикального поліпшення харчової цінності борошна пшениці за рахунок цінних харчових компонентів ячменю (?-глюканів, токолів та проантоціанидинів). Запропоновано та обґрунтовано ідею дослідження генетики ознак якості борошна цих двох культур та гармонійного їх поєднання шляхом взаємоузгодженої селекції голозерного ячменю та хлібопекарської пшениці.
11. Розроблені і впроваджені в практику генетичного аналізу та в систему оцінки генетичного та селекційного матеріалу методи міні-електрофорезу клейковинних білків, двоетапної SDS-седиментації дозволяють суттєво розширити можливість вивчення генетичного і селекційного матеріалу пшениці за показниками якості зерна, підвищити результативність і продуктивність оцінки генетичного та селекційного матеріалу.
12. Установлені генетичні та селекційні критерії, які необхідно враховувати при створенні сортів пшениці технічного спирто-дистилятного використання з високою ефективністю трансформації крохмалю зерна в етиловий спирт для індустріального виробництва біоетанолу.
13. Створений оригінальний генетичний матеріал відкриває можливості для нових напрямів селекції в Україні сортів пшениці спеціального використання: екстра-сильної пшениці, кондитерської, пшениці ваксі, пшениці з підвищеною харчовою цінністю, пшениці технічного використання.
14. Генетична одноманітність сорту пшениці за алельним складом Gli/Glu-локусів є запорукою його технологічної стабільності, забезпечує можливість його ефективної ідентифікації, визначення генетичної чистоти та захисту авторських прав. Комерційний сорт пшениці повинен бути представленим одним біотипом за алельним складом Gli/Glu- локусів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для ідентифікації генетичних ліній, селекційних ліній та сортів пшениці за алельним складом локусів Gli-1, Gli-2, Glu-1, Glu-3 та потенціалом високої якості зерна слід використовувати методи одномірного повноформатного або міні-електрофорезу, комбінуючи їх, у разі необхідності більш точного аналізу, з двомірним електрофорезом.
Для експрес-аналізу за якістю зерна генетичних та селекційних ліній, сортів пшениці, високоякісних генотипів в селекційних популяціях ранніх поколінь добору рекомендується використовувати розроблений нами ефективний метод двоетапної седиментації SDS-30.
З метою розширення генетичної варіабельності селекційних популяцій пшениці за ознаками якості зерна рекомендуємо використовувати в схрещуваннях колекцію генетичних лінії, створених нами в результаті віддалених схрещувань. Ці лінії рекомендуємо використовувати в якості батьківського компоненту (джерело пилку).
З метою інтрогресії в геном культурної пшениці екзотичних Gli/Glu-алелів, що здатні позитивно впливати на показники хлібопекарської якості, необхідно використовувати в схрещуваннях з сортами культурної пшениці її генетично близькі співродичі, особливо егілопси - донори геному D.
Для прискореного створення цінного селекційного матеріалу при віддалених схрещуваннях та з метою зниження частоти передачі цитогенетичних дефектів в поколіннях гібридів, в другому (ВС2) та наступних беккросах в якості материнського компоненту слід використовувати рекурентний сорт пшениці.
Найбільш перспективними дикоростучими видами-співродичами, які здатні поліпшити генетичний потенціал культурної пшениці за якістю зерна, слід рекомендувати види егілопсів Ae. taushii (DD), Ae. cylindrica (CCDD) та дикорослої пшениці T. dicoccoides.
Штучні амфіплоїди-синтетики (AABBDD) слід вважати найбільш перспективною формою використання генетичного потенціалу егілопсу Ae. taushii в прямих схрещуваннях з пшеницею та без необхідності використання техніки „embryo rescue”.
При віддалених схрещуваннях з метою спрощення техніки маніпулювання гібридами (рослини F1) з надто жорстким колосом рекомендуємо висаджувати колосся в ґрунт без обмолоту. Найбільш практичним показником успішного віддаленого схрещування вважаємо кількість рослин, що вижили в польових умовах, на 100 висіяних колосів F1.
Для експрес-аналізу великих (6000-10000 особин) популяцій гібридів при віддалених схрещуваннях з метою ідентифікації алелів Gli/Glu-локусів слід використовувати розроблені нами методи міні-електрофорезу.
З метою створення технологічно стабільних сортів пшениці високої якості, максимального спрощення їх ідентифікації та з метою захисту авторських прав на сорти окремий комерційний сорт пшениці повинен бути представлений одним біотипом за алельним складом Gli/Glu-локусів.
Для ефективної селекції сортів пшениці технічного використання з високою ферментабільністю для виробництва біоетанолу слід використовувати генетичний матеріал з наступними критеріями якості: висока зернова продуктивність, низька хлібопекарська якість борошна, низький вміст білка в зерні, висока поживна якість білка, високий вміст крохмалю в зерні, високий процент зруйнованих крохмальних гранул при помелі зерна, високий вміст крохмальних гранул типу D, нульовий вміст амілози в крохмалі, екстра-мякий тип консистенції ендосперму, високий вихід етанолу на 100 г крохмалю.
В програмах з селекції пшениці високоурожайні селекційні лінії, які не відповідають вимогам задовільної хлібопекарської якості борошна, слід розглядати як перспективний селекційний матеріал для використання в програмах зі створення сортів пшениці технічної якості для виробництва біоетанолу.
Для ефективної селекції сортів кондитерського напряму слід використовувати створений нами генетичний матеріал від віддалених схрещувань та систему показників для оцінки кондитерських якостей селекційних ліній пшениці. Перелік показників наведений у рукописі дисертаційної роботи.
Критичним показником, який лімітує показники хлібопекарської якості сучасних високопродуктивних сортів пшениці, є розтяжність тіста (L) та високий індекс співвідношення пружності тіста до розтяжності P/L. З метою послаблення цього недоліку рекомендуємо використовувати в селекційних програмах генетичні донори специфічних алелів Glu-1- локусу, походженням як від сортів-донорів, так і створених нами інтрогресивних ліній.
Місцевий дикорослий егілопс Ae.cylindrica за нашими даними є одним з найбільш цінних та перспективних джерел генетичної варіабельності для поліпшення сортів пшениці за якістю та іншими селекційно-цінними ознаками.
Для швидкої ідентифікації генотипів пшениці ваксі (потрійних рецесивів за локусами Wx) рекомендуємо використовувати розроблений нами експрес-метод фарбування крохмалю в пробірці без використання мікроскопа.
В селекції пшениці на якість борошна та ефективну стійкість проти стеблової іржі рекомендуємо використовувати створений нами генетичний матеріал на базі проміжних рекомбінантних дітелосомних ліній dt1BL”(Gli-B1null Glu-B1 77 8).
ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Созинов А.А. Гибридологический и моносомный анализ глиадинов у сортов пшеницы / А.А. Созинов, А.Ф. Стельмах, А.И. Рыбалка // Генетика. - 1978. - Т.14. - №11. - С. 1955-1967 (особиста участь здобувача 40% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
2. Рыбалка А.И. Картирование локуса Глд-1В, контролирующего синтез запасных белков пшеницы / А.И. Рыбалка, А.А. Созинов // Цитология и генетика.- 1979. - Т.13. - № 4. - С. 276-282 (особиста участь здобувача 90% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
3. Рыбалка А.И. Генетический анализ бета-амилазы зерна пшеницы / А.И. Рыбалка, А.А. Созинов // Генетика. - 1980. - Т. 16. - № 6. - С. 1059-1067 (особиста участь здобувача 90% - виконання дослідів, аналіз результатів, написання статті).
4. Рыбалка А.И. R-глиадины - проламины ржи, синтезирующиеся в эндосперме пшеницы / А.И. Рыбалка, Д.Д. Казарда, А.А. Созинов // Сельскохозяйственная биология. - 1985. - № 2. - С. 34-42 (особиста участь здобувача 80% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
5. Наследование и картирование генов хромосомы 1А пшеницы, которые кодируют синтез запасных белков / Т.А. Собко, Ф.А. Попереля, А.А. Созинов, А.И. Рибалка // Цитология и генетика. -1986. - Т.20. - № 5. - С.372-376 (особиста участь здобувача 40% - методична допомога, аналіз результатів, підготовка рукопису).
6. Рыбалка А.И. Генетический анализ альфа-амилазы зерна пшеницы / А.И. Рыбалка, О.П. Боделан, Н.А. Литвиненко // Генетика. - 1989. - Т. 25. - № 12. - С. 2187-2198 (особиста участь здобувача 70% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
8. Рыбалка А.И. Хромосомная инженерия и проблема исходного материала для селекции пшеницы / А.И. Рыбалка // Сборник научных трудов ВСГИ „Генетико-физиологические основы селекции мягкой пшеницы” - 1991. - С. 30-39.
9. Интрогрессия генов, кодирующих биосинтез белков от отдаленных видов в пшеницу, и их влияние на качество пшеницы / А.И. Рыбалка, А.Н. Хохлов, С.В. Вовчук, О.П. Боделан // Цитология и генетика. - 1993. - Т. 27. - № 3. - С. 7-14 (особиста участь здобувача 70% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
10. Сиволап Ю.М. Молекулярно-генетический анализ интрогрессии чужеродного генетического материала в геном T. aestivum / Ю.М. Сиволап, С.В. Чеботарь, А.И. Рыбалка // Цитология и генетика. - 1995. - Т.29. - № 2. - С. 37-40 (особиста участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, консультативна допомога).
11. Бабаянц Л.Т. Нове джерело стійкості пшениці до основних хвороб / Л.Т. Бабаянц, О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд // Збірник наукових праць СГІ. - 1996.- С. 110-116 (особиста участь 70% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, консультативна допомога, підготовка рукопису).
12. Створення гібридів озимої мякої пшениці з Aegilops cylindrica, їх вивчення та перспективи використання / О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд, Ю.М. Карпюк, О.М. Хохлов, О.І. Нагуляк // Цитология и генетика. - 1997. - Т. 31. - № 4. - С. 45-51 (особиста участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
13. Інтрогресивні лінії пшениці з генами від егілопсів і однозернянки та можливість їх використання в селекції / С.П. Лифенко, Т.М. Коваль, О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32. - № 6. - С. 48-53 (особиста участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, консультативна допомога, редагування рукопису).
14. Зібарова І.В. Аналіз виходу регенерантів при культивуванні пиляків інтрогресивних форм пшениці / І.В. Зібарова, С.О. Ігнатова, О.І. Рибалка // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32. - № 6. - С. 73-77 (особиста участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, підготовка рукопису).
15. Коваль Т.М. Створення оригінальних генотипів озимої мякої пшениці як вихідного матеріалу для селекції / Т.М. Коваль, Д.В. Аксельруд, О.І. Рибалка // Збірник наукових праць СГІ. - 1999. - Вип.1(41). - С.11-16 (участь здобувача 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, написання статті).
16. Ukrainian wheat pool / M. Litvinenko, S. Lyfenko, O. Rybalka, F. Poperelya, L. Babajantz, A. Palamartchuk // The World Wheat Book - A Hystory of Wheat Breeding. - Ed. A. Bonjean, W. Angus. - Limagrain. - 2001. - Р. 351-377 (особиста участь здобувача 70% - збір та систематизація матеріалу, підготовка рукопису, переклад на англійську мову, організаційна робота).
17. Гібриди Aegilops cylindrica Host. з Triticum durum Desf. та Triticum aestivum L. / В.І. Авсєнін, І.І. Моцний, В.І. Файт, О.І. Рибалка // Цитологія та генетика. - 2003. - Т. 37. - № 1. - С.11-17 (особиста участь здобувача 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
18. Нагуляк О.І. Морозостійкість ліній пшениці від віддалених схрещувань з різними генетичними формулами запасних білків / О.І. Нагуляк, О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд // Збірник наукових праць СГІ - НАЦ НАІС. - 2004. - Вип. 5(45). - С. 168-174 (особиста участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
19. Рибалка О.І. Чи існує проблема хлібопікарського тритикале? / О.І. Рибалка, М.В. Червоніс, М.Г. Парфентьєв // Збірник наукових праць СГІ - НАЦ НАІС. - 2004. - Вип. 6 (46). - С. 239-246 (особиста участь здобувача 70% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, підготовка рукопису).
20. Рибалка О.І. Які характеристики повинно мати борошно для бісквітів? Вплив твердозерності та біохімічного складу борошна на якість бісквітів / О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд // Збірник наукових праць СГІ - НАЦ НАІС. - 2004. - Вип. 6 (46). - С. 247-253 (особиста участь здобувача 80% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, підготовка рукопису).
21. Молекулярно-генетичні й технологічні особливості озимого тритикале сорту Папсуєвське / Ю.М. Сиволап, О.В. Галаєв, О.І. Рибалка, В.Д. Тищенко // Вісник аграрної науки. - 2005. - №5. - С.43-46 (особиста участь здобувача 30% - виконання досліджень, аналіз результатів, редагування рукопису).
22. Рибалка О.І. Пшениці ваксі з унікальними властивостями крохмалю: можливі напрями її використання / О.І. Рибалка, М.В. Червоніс, І.Г. Топораш // Хранение и переработка зерна. - 2005. - №7. - С.24-28 (участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
23. Идентификация Wx-генотипов среди сортов озимой мягкой пшеницы / И.В. Петрова, С.В. Чеботарь, А.И. Рыбалка, Ю.М. Сиволап // Цитология и генетика. - 2007. - Т. 41. - № 6. - С.11-17 (особиста участь 40% - створення генетичного матеріалу, консультативна допомога, редагування рукопису).
24. Оптимізація електрофотометричного визначення вмісту амілози в зерновому крохмалі селекційного матеріалу пшениці / І.В. Петрова, С.В. Чоботар, О.І. Рибалка, Ю.М. Сиволап // Збірник наукових праць СГІ - НАЦ НАІС. - 2007. - Вип. 9(49). - С.140-149 (особиста участь здобувача 50% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редакція рукопису).
25. Рибалка О.І. Генетичне різноманіття пшениці у створенні сортів для виробництва біоетанолу / О.І. Рибалка, М.В. Червоніс, М.А. Литвиненко // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 9. - С.32-36 (особиста участь здобувача 80% - створення генетичного матеріалу, методична розробка, виконання досліджень, аналіз результатів, підготовка рукопису).
26. Рибалка О.І. Використання в селекції пшениці транслокації 1RS.1BL / О.І. Рибалка, М.А. Литвиненко // Вісник аграрної науки. - 2007. - №12. - С.36-40 (особиста участь здобувача 90% - створення генетичного матеріалу, виконання досліджень, аналіз результатів, підготовка рукопису).
27. Рибалка О.І. Генетична гетерогенність сортів пшениці одеської селекції за алельним складом Gli/Glu-локусів / О.І. Рибалка, М.В. Червоніс, М.А. Литвиненко // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 2. - С.54-59 (особиста участь здобувача 70% - методична ідея, технічна розробка, виконання досліджень, аналіз результатів, підготовка матеріалу до опублікування).
28. Рибалка О.І. Чужорідна генетична варіабельність у поліпшенні якості зерна пшениці // Цитология и генетика.- 2008.- Т. 42. - № 4. - С.18-26.
29. Рибалка О.І. Хлібопекарська якість тритикале / О.І. Рибалка, М.А. Литвиненко // Вісник аграрної науки. - 2008. - №.5 - С.29-33 (особиста участь здобувача 90% - створення генетичного матеріалу, виконання досліджень, аналіз результатів, підготовка рукопису).
30. Рибалка О.І. Генетичний поліморфізм клейковинних білків зерна, повязаних з якістю борошна пшениці: методи ідентифікації / О.І. Рибалка, М.В. Червоніс, З.В. Щербина // Збірник наукових праць СГІ - НЦ НС. - 2007. - Вип. 10(50). - С.52-71 (особиста участь здобувача 80% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
31. Рибалка О.І. Використання пшениці ваксі для селекції сортів пшениці нового покоління / О.І. Рибалка, М.А. Литвиненко // Вісник аграрної науки. - 2008. - №.7. - С. 34-38 (особиста участь здобувача 90% - створення генетичного матеріалу, виконання досліджень, аналіз результатів, підготовка рукопису).
32. Рибалка О.І. Якість зерна ячменю: генетична методологія селекції / О.І. Рибалка // Збірник наукових праць СГІ - НЦ НС. - 2008. - Вип. 12(52). - С.76-95.
33. Рыбалка А.И. Цито-генетический эффект ржано-пшеничной транслокации, детектированной с помощью биохимического хромосомного маркера / А.И. Рыбалка // Матер. VI ботанической конф., 4-5 жовтня. - Киев. - 1979. - С.160-163.
34. Рибалка А.И. Генетический эффект локусов бета-амилазы на показатели продуктивности пшеницы / А.И. Рибалка, С.Г. Мусатов // Матер. VII ботанич.конф. 11-12 вересня 1980.- Киев. - 1980. - С. 323 (участь здобувача 80% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
35. Рыбалка А.И. Генетическая изменчивость аллелей бета-амилазы у экологически разных сортов пшеницы: значение для селекции / А.И. Рыбалка, С.Г. Мусатов // Матер. Всесоюз. конф. по экологии и генетике растений и животных. - 15-17 квітня 1981.- Кишинев. - 1981. - С. 61-62 (особиста участь здобувача 80% - виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
36. Рыбалка А.И. Генетика бета-амилазы и корреляции с признаками пшеницы / А.И. Рыбалка, А.А. Созинов // Материалы III Украинского съезда генетиков и селекционеров, 17-19 вересня 1981. - Одесса. - 1981. - С.175-176 (особиста участь здобувача 80% - ідея, виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
37. Рыбалка А.И. Структурная гомология глиадинов, которые кодируются локусами хромосом 6А и 6В / А.И. Рыбалка, Д.Д. Казарда, А.А. Созинов // Молекулярные механизмы генетических процессов: матер. V Всесоюз. симпозиума, 14-15 березня 1983.- Москва. -1983.- С.115-116 (особиста участь здобувача 60% -виконання дослідів, узагальнення отриманих даних, підготовка рукопису).
38. Генетический контроль альфа-амилазы зерна пшеницы / А.И. Рыбалка, А.А. Созинов, А.Н. Хохлов, А.М. Хейфец // Матер. V съезда генетиков и селекционеров України. - Киев. - 1986. - С.37-38 (участь здобувача 60% - виконання дослідів, узагальнення результатів, підготовка рукопису).
39. Rybalka A. Seed proteins genetic variability of wild relatives as a source for wheat quality improvement / А. Rybalka // 1-st Int. Crop Science Congress - 14-22 July. - Ames, Iowa, USA. - 1992. - Р. 39-40.
40. Интрогрессия в пшеницу генов, кодирующих белки клейковины от эгилопсов цилиндрика и умбеллюлата и их влияние на качество пшеницы / А.И.Рыбалка, А.Н. Хохлов, С.В. Вовчук, О.П. Боделан // Регулируемая генетическая изменчивость культурных растений: матер. І-го Укр. симпозиума по генетической инженерии, 1-3 квітня 1992.- Ялта - 1992. - С. 73 (участь здобувача 40% - виконання дослідів, узагальнення отриманих даних, підготовка рукопису).
41. Sivolap Yu.M. PCR, RELP and storage protein polymorphism in Triticeae / Yu.M. Sivolap, S.V.Chebotar, A.I. Rybalka // Plant Biotechnol. and Genet. Engineering: Int. Symp. - Kyiv. - 1994. - Р. 35 (особиста участь здобувача 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
42. Sivolap Yu.M. Molecular genetic analysis of introgression of alien genome fragments into wheat T. aestivum / Yu.M. Sivolap, S.V.Chebotar, A.I. Rybalka // II Int. Crop Science Congress. On the Status of Plant Genome Research. - San Diego, USA. - 1994. - Р. 85 (участь здобувача 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
43. Sivolap Yu.M. Inter- and intraspecies genetic polymorphism of Triticeae / Yu.M. Sivolap, S.V.Chebotar, A.I. Rybalka // III Int. Crop Science Congress. Plant Genome. - San Diego, USA. - 1995. - Р.77 (участь здобувача 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів).
44. Рибалка О.І. Оригінальна генетична мінливість генів від диких та культурних видів-співродичів пшениці та перспективи її використання в селекції / О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд // Молекулярно-генетичні маркери рослин: матер. конф., 11-13 липня 1996.- Київ. -1996. - С. 10 (особиста участь здобувача 70% - ідея, виконання дослідів, аналіз результатів, підготовка рукопису).
45. Сиволап Ю.М. Использование трех типов молекулярных маркеров (ПДРФ, ПЦР, запасных белков) для анализа меж- и внутривидовой изменчивости злаков / Ю.М. Сиволап, С.В. Чеботарь, А.И. Рыбалка // Актуальные проблемы биотехнологии в растениеводстве, животноводстве и ветеринарии: матер. международ. конф., 17-19 мая 1997 г.- Москва, 1996.- С. 89 (участь здобувача 30% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів).
46. Rybalka A. Wild relatives and amphiploids in pre-breeding program of Plant Breeding and Genetics Institute, Odesa / A. Rybalka // Proc. of “Wheat Pre-Breeding Meeting”, 5-6-th April, Limagrain Agro-Industry, France, 2001.- Р.100-103.
47. ПЛР-аналіз алельного стану Wx-генів у сортів пшениці / І.В. Петрова, С.В. Чоботар, О.І. Рибалка, Ю.М. Сиволап // Фактори експериментальної еволюції організмів: Українське товариство генетиків та селекціонерів ім. М.І. Вавілова. - 2006. - С.127-132 (особиста участь 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
48. Контроль Wx-генов в процессе селекции при создании форм мягкой пшеницы с нулевым и низким содержанием амилозы / І.В. Петрова, С.В.Чеботарь, А.И. Рыбалка, Ю.М. Сиволап // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології: Українське товариство генетиків та селекціонерів ім. М.І. Вавілова.- Київ. - 2007. - 162-164 (особиста участь 40% - створення генетичного матеріалу, аналіз результатів, редагування рукопису).
49. А. с. 08101 Сорт озимої мякої пшениці Оксана / О.І. Рибалка, Д.В. Аксельруд, О.П. Боделан, А. Бонжан.- № 01007013; заявл. 23.03.2001, опубл. 15.10.2001 (особиста участь здобувача 50% ).
