Генетичні маркери, гормональні та імунологічні критерії ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників - Автореферат

В проаналізованих нами дослідженнях зустрічалися поодинокі роботи, присвячені вивченню асоціативних звязків між імовірністю розвитку ХПБ і частотою розподілу еритроцитарних та сироваткових антигенів, різновиди яких повязані з розвитком бронхолегеневої патології (груп крові системи АВ0, MNSS і сироваткових білків гаптоглобинів (Hp)), а одержані результати були суперечливими або представлені окремими маркерами (Хоменко А.Г., 1997; Кузьмина Л.П., 2001; Давыдова Н.С., Бодиенкова Г.М., 2002). На цей час недостатньо вивчено функціональний стан ендокринної системи здорових гірників, котрі працюють в умовах різних температурних режимів, та гірників, хворих на ХПБ. Таким чином, актуальність дисертаційної роботи обумовлена необхідністю визначення комплексу біомаркерів для прогнозування ризику розвитку ХПБ, який дозволить удосконалити систему медичного добору осіб, що вперше влаштовуються на роботу у вугільні шахти, прогнозувати стан передхвороби у період професійної діяльності та використовувати нові підходи до проведення індивідуальних лікувально-профілактичних заходів у гірників вугільних шахт. Донецьк) у рамках міжгалузевої програми “Гігієна праці в глибоких шахтах Донецького вугільного басейну”: НДР “Разработать способ оценки предрасположенности к заболеваниям легких пылевой этиологии у лиц, поступающих на работу в угольные шахты”, № держреєстрації 01880007951 (1988 - 1991 р.р.), НДР “Разработать систему медико-физиологической реабилитации горнорабочих глубокой угольной шахты, подвергающихся воздействию тепла”, № держреєстрації 01880007952 (1988 - 1991 р.р.) та міжгалузевої комплексної програми “Здоровя нації”: НДР “Разработать методы медицинского отбора лиц с повышенной устойчивостью к действию основных производственных факторов (пыль, шум, вибрация, нагревающий микроклимат) с целью снижения риска профессиональных заболеваний”, № держреєстрації 0101U006520 (2001 - 2005 р.р.). Розробити інформативні прогностичні критерії розвитку хронічного пилового бронхіту на основі вивчення генетичних маркерів, гормональних та імунних зрушень, що виникають в організмі гірників під впливом негативних чинників виробничого середовища, та заходи щодо удосконалення системи профілактики цього захворювання.(27 % - основна група) склали групу з вираженою рефлекторною реакцією на аерогенний подразник, 48 чол. Проведений аналіз фенотипового розподілу 3-х систем спадкового поліморфізму у осіб з різноспрямованою рефлекторною реакцією бронхів на аерогенні подразники, гірників, хворих на ХПБ, та практично здорових шахтарів, показав таке. У порівнянні з особами, що мають нормальну бронхоспастичну реактивність (контрольна група), в групі осіб із вираженою рефлекторною реакцією бронхів (основна група) було значно більше осіб із фенотипом 0(I) системи АВ0, фенотипом MN еритроцитарної системи антигенів MNSS і фенотипом Нр 2-2 сироваткової системи гаптоглобіну. Проведений аналіз фенотипової варіабельності 3-х систем спадкового поліморфізму у гірників вугільних шахт, хворих на ХПБ і в групі здорових шахтарів показав, що серед хворих на ХПБ особи з фенотипом 0(I) зустрічалися частіше (на 17 %; ч2=6,32), ніж у групі практично здорових гірників. Особи з фенотипом MN частіше (на 16 %; ч2=6,15) зустрічалися серед хворих на ХПБ гірників, чим у групі практично здорових шахтарів.Комплекс шкідливих виробничих чинників вугільних шахт, таких як висока температура (перевищення ГДР на 4,2 ОС), перепади барометричного тиску (8,3 КПА - 12,7 КПА), розмір геотермічного ступеня (32,8 м/ОС - 34,3 м/ОС) та температура уміщюючих порід (34,3 ОС - 40,8 ОС), збільшує дію пилового чинника (перевищення ГДК у 18,1 - 24,4 рази), який виступає головним при розвитку хронічного пилового бронхіту, і чинить дестабілізуючий вплив на функції ендокринної та імунної систем організму гірників. У гірників із хронічним пиловим бронхітом спостерігаються прояви вираженої ендокринопатії та імунного дисбалансу у вигляді зниження рівня тиреотропного гормону (на 35,4 %), тироксину (на 46,1 %) і кортизолу (на 42,4 %), специфічний розподіл статевих і гонадотропних гормонів (високий рівень лютеїнізуючого гормону (на 77,6 %) та естрадіолу (на 54,5 %) на фоні низьких показників фолікулостимулюючого гормону (на 55 %) і тестостерону (на 44,4 %)), підвищення фагоцитарної активності нейтрофилів периферичної крові за даними спонтанного (на 60,6 %) та індукованого (на 82 %) НСТ-тестів, зменшення рівня сироваткового лізоциму (на 52,7 %) та імуноглобуліну М (на 29,4 %). Критерієм ризику розвитку пилової патології у гірників із вираженою бронхоспастичною реакцією через рік роботи в умовах підвищеної запиленості є пригнічення продукції фолікулостимулюючого гормону (в 2 рази) і тироксину (в 1,5 рази) на фоні подвійного підвищення рівня лютеїнізуючого гормону, яке спостерігається і у хворих на хронічний пиловий бронхіт. Підвищена температура повітря робочої зони впливає на гормональний статус та призводить до зміни рівнів його показників (збільшення рівня альдостерону (в 1,7 рази), лютеїнізуючого гормону (в 2

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ