Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок XXI ст.) - Автореферат

Згодом розмаїття практично-утилітарних запитів (права спадкоємності, соціальний статус, станова належність) до родинної історії спричинилося до формування на межі пізнього середньовіччя та ранньомодерних часів історичної генеалогії в Європі. По-друге, ця дисципліна має неабияке значення у своєму традиційному, допоміжному сенсі, передусім для встановлення ступеня вірогідності та опрацювання фактографічного матеріалу з обсягу численних політичних, соціально-економічних та демографічних проблем історії. Отже, дослідження з історіографії та джерелознавства козацько-старшинської генеалогії мають неабияке значення для повноцінного розвитку національної історіографії, насамперед з перспективи засвоєння методологічних новацій і концептуальних розробок модерної європейської науки. Таким чином, актуальність теми дослідження визначається наступними взаємоповязаними чинниками: 1) необхідністю відтворити та реконструювати генетичні звязки між різними генераціями як аристократичних, так і неаристократичних верств українського суспільства другої половини XVII-початку ХХІ ст.; Досягнення поставленої мети передбачає послідовне розвязання таких завдань: - зясувати стан розробки генеалогії козацько-старшинських родів у національній історіографії другої половини XVII-початку XXI ст.;У підрозділі 1.1 - “Основні етапи та тенденції розвитку генеалогії в країнах Європи” - доведено, що генеалогія у більшості країн Європи, незважаючи на деякі особливості, пройшла схожий у своєму розвитку шлях від утилітарної дисципліни, призначеної для обґрунтування привілейованого становища національної аристократії, до спеціальної історичної дисципліни, здатної робити самостійний внесок у вирішення нагальних проблем історії. Це стало можливим тільки за умов завершення процесу формування національної аристократії, яка протягом значного часу використовувала генеалогію як інструмент доведення своїх прав на привілейоване становище у суспільстві. Теоретичні підвалини, закладені дослідниками різних країн Європи, стали основою для подальшого піднесення генеалогії, в тому числі й в Україні. У підрозділі 2.1 - “Практично-утилітарна доба генеалогії козацько-старшинських родів (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)” на основі аналізу наукової спадщини попередників визначено основні етапи у становленні генеалогії досліджуваної верстви. Подібно до європейської генеалогії, українське родознавство взагалі та генеалогія козацько-старшинських родів, зокрема, пройшли у своєму становленні два основних періоди: утилітарний (практичний) та науковий.

2. Основний зміст роботи

1. Греки на українських теренах. Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти / Вступна стаття В.А. Смолія. - К., 2000. - 488 с., іл. (співавтори М.Ф. Дмитрієнко, В.М. Литвин, Л.В. Яковлева, О.В. Ясь). Дисертантом написано с. 131-152 (1,8 д. а.).

2. Родовід. Науково-методичний посібник. - К., 2001. - 52 с. (2 д. а.).

3. Марковичі // Старожитності. - 1994. - № 1-2. - С. 24-25; № 3-4. - С. 26-27 (0,5 д. а.).

4. Памяти В.Л. Модзалевского // Известия Русского генеалогического общества. - 1995. - Вып. 4. - С. 64-76 (0,4 д. а.).

5. О перспективах развития исторической генеалогии в Украине // Летопись Историко-родословного общества в Москве. - 1995. - Вып. 3. - С. 103-106 (0,3 д. а.).

6. З генеалогії козацьких родів: Костянтиновичі та Вернадські // Історія українського середньовіччя: козацька доба. Збірник наукових праць: У 2-х ч. / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. - К., 1995. - Ч. 2. - С. 52-63 (0,5 д. а.).

7. До родоводу М.А. Маркевича (Бабуся Єлизавета Василівна Кочубей та її родичі) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць / Відп. ред. В.А. Смолій. - К., 1997. - С. 227-243 (1 д. а.).

8. Armis et labore. (Зброєю та працею). Армія і держава: чини та почесті // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць та спогадів / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. - К., 1998. - Число 2. - С. 128-155 (співавтор М.Ф. Дмитрієнко). Дисертантом написано с. 134-150 (1 д. а.).

9. До історії української гілки старовинного роду Томар // Українська біографістика. - К., 1999. - Вип. 2. - С. 193-200 (0,5 д. а.).

10. Греки в Україні (З історії українських аристократичних родів грецького походження) // Берегиня. - 2000. - Число 1(24). - С. 31-36; Число 2(25). - С. 17-26 (1 д. а.).

11. До генеалогії Патонів // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики [Число 5]/Історіографічні дослідження в Україні [Вип. 10]. Обєднаний випуск: Збірник наукових праць: У 2-х ч. / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко, Ю.А. Пінчук. - К., 2000. - Ч. 1. - С. 191-200 (0,5 д. а.).

12. Становлення української генеалогії як наукової дисципліни. Початковий етап // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць та спогадів: У 2-х ч. / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. - К., 2001. - Число 6(7). - Ч. 1. - С. 96-104 (0,6 д. а.).

13. Рід Кирякових // Подвижники й меценати. Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні XVII-XIX ст. Історико-біографічні нариси / Під ред. В.А. Смолія. - К., 2001. - С. 204-212 (0,5 д. а.).

14. Козак-літератор // Історичний календар 2001 / Упор. А. Денисенко, С. Грабар, П. Орленко. - К., 2001. - Вип. 7. - С. 377-378 (0,2 д. а.).

15. Генеалогія історична // Енциклопедія історії України: В 5-и т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К., 2004. - Т. 2: Г-Д. - С. 70-71 (0,3 д. а.).

16. Генеалогія практична // Енциклопедія історії України: В 5-и т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К., 2004. - Т. 2: Г-Д. - С. 71-72 (0,2 д. а.).

17. Патони та Патон-Фонтон-де-Веррайон. Поколінний родовідний розпис // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць: У 2-х ч. / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. - К., 2005. - Число 12. - Ч. 1. - С. 228-236. (співавтор М.Ф. Дмитрієнко). Дисертантом написано с. 230-234 (0,25 д. а.).

Размещено на .ru