Гендерно-перцептивні відмінності у формуванні першого враження у соціальній взаємодії - Автореферат

По-друге, належність до певної статі одномоментно передається в будь-якій соціальній ситуації і стає одним із найбільш значущих параметрів характеристики кожної людини. Саме біологічна стать, як найважливіший, поряд з віком, анатомофізіологічний фактор, дає змогу більш глибоко розуміти (порівняно з належністю до певної соціальної групи) інших людей і, відповідно, виявляти адекватну поведінку в умовах взаємодії. З огляду на актуальність і недостатню розробленість проблеми обєктом дослідження став процес формування першого враження, яке розуміється як складний психологічний феномен, що включає когнітивний (відображення особливостей зовнішності й поведінки людини), емотивний (емоційне ставлення та узагальнена оцінка обєкта сприймання) і прогностичний (мотивація дальшої взаємодії і прогноз її розвитку) компоненти. Мета дослідження полягала у виявленні специфіки процесу формування в студентів психологічного образу іншої людини під впливом першого враження, опосередкованого гендерними особливостями субєкта сприймання. Згідно з поставленою метою та гіпотезами було визначено основні завдання дослідження: провести теоретичний аналіз проблеми формування першого враження з урахуванням гендерних особливостей обєкта і субєкта соціальної взаємодії;В основу роботи покладено розуміння першого враження як складного психологічного феномена, який включає особливості зовнішності і поведінки людини, емоційне відношення та узагальнену оцінку субєкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення субєктом іншої людини в конкретній ситуації й певній взаємодії) (О.О. Український), де соціальне сприймання (зокрема й феномен першого враження) розглядається як складно зумовлений процес, який включає субєкт, обєкт і процес пізнання людини людиною, де кожна складова, у свою чергу, виступає самостійною системою. По-перше, це зовнішні умови процесу взаємодії, тобто ситуація, в якій відбувається формування образу незнайомої людини: порядок надходження інформації; наявність третіх осіб і їхня реакція на людину, яка сприймається; нейтральність або напруженість ситуації, а також інтерактивні компоненти спілкування (наявність спільної діяльності, її вид, організація, просторове розташування партнерів тощо). При побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини у чоловіків і жінок актуалізуються відмінні гендерні інтерпретаційні схеми: при сприйманні особи своєї статі увага звертається на стиль взаємодії і ділові риси, протилежної - на міжособистісну привабливість. У ході основного констатуючого експерименту в дослідженні брали участь 660 осіб - 298 (45,15%) чоловіків і 362 (54,85%) жінки: у тому числі 362 жінки та 191 чоловік - студенти 1-5 курсів історичного факультету ЧДПУ ім.Дослідження процесу формування образу іншої людини при першому контакті залежно від статі обєкта і субєкта сприймання дало підстави для узагальнених висновків на основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження, для окреслення напрямків і засобів подальшого вивчення проблеми. Теоретичний аналіз проблеми формування першого враження в соціальній взаємодії показав, що перше враження є складним психологічним феноменом, який включає відображення особливостей зовнішності й поведінки людини, емоційне ставлення та узагальнену оцінку обєкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення субєктом іншої людини в конкретній ситуації та певній взаємодії). Першою категорією, яка визначається при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини, є стать (біологічна і психологічна). За допомогою розробленої в процесі вивчення гендерних аспектів формування першого враження методики, спрямованої на визначення фемінінних і маскулінних рис в структурі соціально-перцептивного образу з урахуванням особливостей гендерних уявлень в етнокультурному контексті, було виявлено характеристики маскулінності/фемінінності, які насамперед актуалізуються студентською аудиторію при сприйманні незнайомої людини: доброта, чуйність, турботливість, емоційна теплота жінки, активність, сміливість, прагнення до лідерства чоловіка. Жінки спираються на базову оцінку, особливо коли обєктом спостереження виступає особа протилежної статі, формують приблизно однаковий за обсягом, але з удвічі нижчим рівнем узгодженості образ жінки, однак виявляють більшу проникливість у розумінні іншої людини будь-якої статі.

2. Основний зміст роботи

Дослідження процесу формування образу іншої людини при першому контакті залежно від статі обєкта і субєкта сприймання дало підстави для узагальнених висновків на основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження, для окреслення напрямків і засобів подальшого вивчення проблеми.

1. Теоретичний аналіз проблеми формування першого враження в соціальній взаємодії показав, що перше враження є складним психологічним феноменом, який включає відображення особливостей зовнішності й поведінки людини, емоційне ставлення та узагальнену оцінку обєкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення субєктом іншої людини в конкретній ситуації та певній взаємодії). Головною функцією першого враження виявляється віднесення обєкта спілкування до певної соціальної групи. Першою категорією, яка визначається при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини, є стать (біологічна і психологічна).

Незважаючи на велику кількість досліджень у сфері соціальної перцепції, питання взаємозвязку гендерних характеристик субєкта і обєкта соціальної взаємодії та особливостей формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини є найменш вивченим з огляду на новизну гендерної проблематики і складність гендерного аналізу.

2. За допомогою розробленої в процесі вивчення гендерних аспектів формування першого враження методики, спрямованої на визначення фемінінних і маскулінних рис в структурі соціально-перцептивного образу з урахуванням особливостей гендерних уявлень в етнокультурному контексті, було виявлено характеристики маскулінності/фемінінності, які насамперед актуалізуються студентською аудиторію при сприйманні незнайомої людини: доброта, чуйність, турботливість, емоційна теплота жінки, активність, сміливість, прагнення до лідерства чоловіка.

3. Встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. По-перше, найбільш значущі відмінності між особами різної статі спостерігаються при визначенні маскулінних рис у спостережуваного чоловіка і фемінінних - у представників обох статей. Не зафіксовано відмінностей при діагностиці нейтральних характеристик (міжособистісної дистанції, функціонально-динамічних особливостей) людини. По-друге, жінки більше спираються на загальну оцінку незнайомої людини. По-третє, незалежно від статі обєкта соціального пізнання чоловіки використовують більшу кількість параметрів для побудови соціально-перцептивного образу, але при цьому менш адекватні, ніж жінки. Жінки спираються на базову оцінку, особливо коли обєктом спостереження виступає особа протилежної статі, формують приблизно однаковий за обсягом, але з удвічі нижчим рівнем узгодженості образ жінки, однак виявляють більшу проникливість у розумінні іншої людини будь-якої статі.

4. Виявлено звязок між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини і рівнем вираженості маскулінних/фемінінних рис у перцепієнтів. Найбільш повне і адекватне перше враження про особу чоловічої статі складається в жінок маскулінного типу, жіночої статі - у жінок фемінінної групи, друге місце в обох випадках займають жінки андрогінного типу. У чоловічих групах у ситуації, коли обєктом сприймання виступав чоловік, найбільш адекватними були чоловіки фемінінного типу. При побудові соціально-перцептивного образу жінки в чоловічих групах не було отримано однозначних результатів: найбільш близькими до розуміння уявлень про себе героїні сюжету були чоловіки недиференційованого типу, але найбільш деталізованим і структурованим був цей образ у чоловіків андрогінного типу. Загалом за всіма категоріями сприймання людей найнижчі показники продемонстрували, незалежно від статі, представники недиференційованої групи.

5. Підтверджено гіпотезу про те, що одним із шляхів підвищення комунікативної і перцептивної компетентності, поряд із тренінгами комунікативних умінь, виступає розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-розвивальних програм, які сприяють підвищенню рівня соціального інтелекту. Їхня доцільність підтверджується результатами апробації авторського спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”. Отримані дані показали, що в досліджуваних достовірно поліпшилися показники перцептивних складових соціального інтелекту, зросла адекватність першого враження.

6. Отримані дані свідчать про різну піддатливість окремих конструктів соціального інтелекту формуючим впливам. Найбільші зміни спостережено в операційному (уміння й навички адекватного міжособистісного сприймання) і когнітивному (знання психологічних основ перцептивних процесів) компонентах, найбільш ригідним виявився особистісний компонент (потреба в самопізнанні та спрямованість на людей).

Оскільки предметом дослідження були гендерні особливості формування першого враження студентської молоді, то поза рамками роботи залишились інші соціальні і вікові категорії. Представлене дослідження охоплює лише певні аспекти такого складного феномена, як перше враження. У подальшому вивченні проблеми побудови соціально-перцептивного образу в осіб різної статі перспективним є зясування особливостей цього процесу в різних вікових групах (починаючи з раннього підліткового віку). Вивчення впливу фактору статі на соціально-перцептивні процеси в цьому ракурсі буде корисним як в теоретичному, так і практичному аспектах.

Розвязання розглянутої проблеми вимагає подальших комплексних досліджень, адже вміння легко й продуктивно взаємодіяти з людьми своєї і протилежної статі, успішно встановлювати міжособистісні стосунки великою мірою залежать від уміння формувати адекватне й точне перше враження.

1. Сприймання чоловіка і жінки при формуванні першого враження// Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Матеріали ІІІ Харківських міжнародних психологічних читань. Частини 4,5. - Харків: Харківський державний університет, 1999. - С. 29-32.

2. Феномен “чарівна людина” у свідомості студентів// Актуальні проблеми психології. Т. 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2001. - Вип. 1. - С. 12-17.

3. Сприймання чоловіком і жінкою один одного// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 11. Психологічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2002. - С. 34-43.

4. Стереотипи мужності і жіночності в засобах масової комунікації// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 17. Психологічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2002. - С. 14-19.

5. Статево-рольові стереотипи у студентської молоді України// Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ за ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. - К.: Міленіум, 2003. - Ч. 10. - С. 89-95.

6. Гендерні детермінанти сприймання іншої людини// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 21. Психологічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2003. - С. 44-49.

7. Особливості формування першого враження// Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - С. 132-144.

8. Тенденції сприймання незнайомої людини чоловіком і жінкою// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць учасників Пятих Костюківських читань. - т. 1. - К.: Гнозис, 1998. - С. 373-378.

9. Стереотипи жіночності і мужності: еволюція поглядів// Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінки на порозі ІІІ-го тисячоліття: матеріали обласної науково-практичної конференції. - Чернігів, 1999. - С. 101-105.

10. Тенденции восприятия мужчиной и женщиной друг друга// Психология на рубеже веков: наука, практика, преподавание. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции/ Под ред. Е.Е. Сапоговой. - Тула: Тульский Государственный Университет, 2000. - С. 239-241.

11. Гендерные аспекты формирования образа человека// Психология ХХІ века: Тезисы Международной научно-практической конференции студентов и аспирантов “Психология ХХІ века”/ Под ред. В.Б. Чеснокова. - СПБ.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. - С. 133-135.

Размещено на .ru