Гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ - Автореферат

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення концептуального наповнення сучасного гендерного дискурсу друкованих ЗМІ в Україні, що експлікує гендерну ситуацію в українському суспільстві, розкриває проблеми лінгвального відображення на сторінках масмедіа гендерних ролей і стереотипів, принципів та засобів конструювання лінгвістичних образів, що становлять лінгвосинергетичне поле сучасного медійного гендерного дискурсу. Це зумовлює й без того значний за останні роки інтерес до мови друкованих засобів масової комунікації, яка, з одного боку, відображає реальну ситуацію в суспільстві, настрої, смаки, переконання, а з іншого - насаджує низку стереотипів, нові віяння, моделі поведінки. Проте гендерний дискурс друкованих ЗМІ став обєктом наукових лінгвістичних досліджень порівняно недавно. Пропонована дисертація є одним із напрямків опрацювання комплексної теми “Граматичні одиниці та категорії української мови”, яку досліджують на кафедрі української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки. Предмет наукового дослідження - специфіка гендерного дискурсу щодо мовних та мовленнєвих засобів актуалізації, а також система поняттєвих, концептуальних і прагматичних елементів, які формують гендерний дискурс, механізми конструювання гендеру в сучасній українській пресі.“Розвиток гендерних досліджень в українській та світовій лінгвістиці” окреслено напрямки наукових пошуків: 1) мова й відображення в ній статі (досліджено, як маніфестована в мові наявність людей різної статі, які оцінки приписано чоловікам, жінкам і в яких семантичних сферах вони більш помітно виражені); Мова конструює опис певних образів, що відображають гендерні стереотипи, уявлення про індивідуальні особливості та гендерні ролі представників обох статей у соціумі, моделі гендерної ідентичності чоловіків і жінок, а також результати їхньої мовної поведінки, характеризуючи водночас особливості вибору мовних засобів і конструкцій. У другому розділі “Особливості конструювання гендерного дискурсу друкованих ЗМІ” подано дефініцію поняття “гендерний дискурс”, окреслено його концептосферу, осмислено ключові терміни гендерної лінгвістики - номінанти на позначення жінки та чоловіка, приділено особливу увагу: а) специфіці конструювання стереотипних/нестереотипних мовних образів чоловіка та жінки в газетних текстах, б) проблемам диференціації чоловічої та жіночої мовленнєвої діяльності, в) експлікації гендерної асиметрії в традиціях найменувань професійної діяльності осіб жіночої та чоловічої статі. Сутність гендерного дискурсу в дослідженні визначено як сформовану під впливом суспільних поглядів на роль чоловіка та жінки в соціумі систему гендерних маркерів, мовних стереотипів, образів та символів, що після своєї експлікації в текстах ЗМІ визначає й закріплює в суспільній свідомості та у свідомості особистості соціальну значимість, гендерну ідентичність. Вісь концептосфери медійного гендерного дискурсу становить відтворена на сторінках преси взаємодія концептів-максимумів “чоловік”, “жінка” та їхніх дериватів за віковою категорією й ранговою оцінкою виконання соціальних ролей, основними з яких є складники дихотомій “чоловік - дружина”, “мати - батько”, “бабуся - дідусь”, “син - донька” тощо.Серед усього спектру гендерних досліджень у галузі лінгвістики виокремлено декілька основних напрямів: а) експлікація засобів відображення гендеру в мові; б) вивчення особливостей чоловічого та жіночого мовлення; в) аналіз гендерної ідентичності представників обох статей та специфіки її вербалізації. Нами було сформульовано дефініцію “гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ”, окреслено його концептосферу, що представлена ієрархією мегаконцепту “людина”, концептами-максимумами “чоловік”, “жінка”, “хлопець”, “дівчина”, їхніми дериватами, а також низкою концептів-мінімумів. Уважаємо, що сучасний медійний гендерний дискурс - сформована під впливом суспільних поглядів на роль чоловіка та жінки в соціумі система гендерних образів та символів, яка після появи на сторінках ЗМІ визначає й закріплює в суспільній свідомості та свідомості особистості гендерні ролі представників обох статей, їхню важливість. Аналіз концептосфери гендерного дискурсу сучасних друкованих ЗМІ засвідчив гендерну асиметрію в традиціях позначення різних видів професійної діяльності: а) лексичні лакуни (відсутність слів-відповідників жіночого роду до деяких назв осіб за професією та певними заняттями); б) морфологічну асиметрію (вторинність форм жіночого роду, похідних від форм чоловічого роду на позначення осіб за професією й заняттями); в) семантичну асиметрію (форма чоловічого роду має позитивне значення, а похідна форма жіночого роду зазнає пейорації). Аналіз гендерно маркованих лексем та висловів показує, що в українських періодичних виданнях семантичне поле концептів “жінка” та “чоловік” розширилося й поповнилося за рахунок негативно конотованих номінантів, пейоративних зсувів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Українські лінгвістичні гендерні дослідження - відносно нова ланка у сфері гуманітарного знання, що лежить у міждисциплінарній площині. Гендерні аспекти текстів друкованих україномовних ЗМІ неодноразово ставали обєктом вивчення сучасних журналістів, культурологів, літературознавців, проте в мовознавчих студіях ці питання висвітлено лише частково. Важливим аспектом теоретичної частини дослідження став аналіз мовної репрезентації гендеру, що ґрунтується на вивченні традицій лінгвалізації та пізнання світу представниками обох статей.

2. Зясовано, що поява в лексиконі української мови термінів “маскулінність”/“фемінність”, “маскулінітив”/“фемінітив”, “гендерлект”, “гендергетика” тощо повязана з намаганням лінгвально репрезентувати сутність гендеру. Це зумовило потребу пошуків у лексиці сучасної української мови відповідників іншомовним запозиченням, найбільш вдалі з яких, на нашу думку, “чоловічність”/“жіночність”. Серед усього спектру гендерних досліджень у галузі лінгвістики виокремлено декілька основних напрямів: а) експлікація засобів відображення гендеру в мові; б) вивчення особливостей чоловічого та жіночого мовлення; в) аналіз гендерної ідентичності представників обох статей та специфіки її вербалізації.

3. У процесі дослідження було здійснено спробу осмислити поняття “дискурс”, “гендерний дискурс”, оскільки, незважаючи на популярність термінів в останні десятиліття, до сьогодні вони ще чітко не детерміновані. Нами було сформульовано дефініцію “гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ”, окреслено його концептосферу, що представлена ієрархією мегаконцепту “людина”, концептами-максимумами “чоловік”, “жінка”, “хлопець”, “дівчина”, їхніми дериватами, а також низкою концептів-мінімумів. Уважаємо, що сучасний медійний гендерний дискурс - сформована під впливом суспільних поглядів на роль чоловіка та жінки в соціумі система гендерних образів та символів, яка після появи на сторінках ЗМІ визначає й закріплює в суспільній свідомості та свідомості особистості гендерні ролі представників обох статей, їхню важливість.

Аналіз концептосфери гендерного дискурсу сучасних друкованих ЗМІ засвідчив гендерну асиметрію в традиціях позначення різних видів професійної діяльності: а) лексичні лакуни (відсутність слів-відповідників жіночого роду до деяких назв осіб за професією та певними заняттями); б) морфологічну асиметрію (вторинність форм жіночого роду, похідних від форм чоловічого роду на позначення осіб за професією й заняттями); в) семантичну асиметрію (форма чоловічого роду має позитивне значення, а похідна форма жіночого роду зазнає пейорації). Виділені явища свідчать про залежність і вторинність форм жіночого роду. Подібну асиметрію не виявлено лише за аналізу текстів спортивних рубрик, оскільки традиція сприймання спортсмена як особистості, незалежно від статі та соціального статусу, передбачає бінарність назв.

4. Для кращого розуміння гендерної ситуації в сучасному українському суспільстві здійснено концептуальний аналіз заголовних комплексів із лексичним гендерним компонентом, що відображають гендерні стосунки та розподіл гендерних ролей. Унаслідок розгляду семантико-емотивних особливостей заголовків їх систематизовано за тематикою (родина, шлюб, професійна діяльність, фемінітиви, маскулінітиви тощо), а також за принципом насадження або відмови від гендерних мовних стереотипів.

Аналіз рекламних текстів із лексичним гендерним компонентом, опублікованих на сторінках ЗМІ, засвідчив, що сучасна реклама все частіше втрачає ознаки інформативності, перетворюючись на інструмент впливу на свідомість споживача, стає засобом маніпуляції, навязуючи споживачеві, крім товарів та послуг, низку стереотипів, зокрема й гендерних. Рекламні тексти, спроектовані на жіноче сприйняття, позначені високим рівнем експресії та емоційності. Натомість текстам, розрахованим на чоловіче осмислення, властива лаконічність та фактичний виклад матеріалу. Гендерно маркована лексика реклами в сучасних друкованих ЗМІ заповнює помітну нішу в лінгвосинергетичному полі медійного гендерного дискурсу.

5. Результати контент-аналізу частотності вживання гендерно маркованої лексики на сторінках масмедіа, здійсненого, зокрема, на основі матеріалів регіональних тижневиків “Сімя і дім” та “Вісник”, підтверджують теоретичні висновки про певні зрушення в традиціях уживання журналістами гендерно маркованої лексики. Передусім це кількісно менше використання лексем на позначення концептів “чоловік”, “жінка”, “хлопець”, “дівчина”.

6. Медійний стиль дозволяє журналістам використовувати велику кількість мовних виражальних засобів для створення яскравих, експресивно забарвлених гендерних образів. Серед них найбільш продуктивні порівняння з явищами природи, складні метафори, епітети (зокрема, епітети-оксиморони, тавтологічні одиниці), вислови, що виникають унаслідок редуплікації основ тощо. Поряд із цим для зображення фемінних / маскулінних рис автори медійних текстів послуговуються стилістично маркованими зоономенами, флоролексемами, іншомовними запозиченнями, діалектизмами та ін.

7. Вагому стилістичну роль у процесі творення гендерних образів відіграють неологічні одиниці. У лінгвосинергетичному полі сучасного медійного гендерного дискурсу ми засвідчили активізацію гендерних неологізмів-номінаторів, що, крім номінативної, виконують оцінно-експресивну функцію. Процес поповнення гендерних неологізмів у ЗМІ відбувається здебільшого шляхом авторського словотвору з метою вияву принципу конгеніальності, при цьому використано механізми семантичної деривації, морфологічної аналогії.

Нами засвідчено, що найбільшу тематичну атракцію демонструють два поля - “жінка” та “чоловік”, де ці концептуальні одиниці становлять основу словотворення лексико-семантичної парадигми. Однією з особливостей гендерної неології є поліномінативність, оскільки внаслідок дослідження нами зясовано, що релевантні одиниці здебільшого належать до класу іменників (прості та словосполучення з прикладкою). Це свідчить про загальну тенденцію гендерного підходу до соціокультурної дійсності: називаючи фемінітиви й маскулінітиви, соціальні ролі та процеси, надавати їм влучності, експресивності.

8. Аналіз гендерно маркованих лексем та висловів показує, що в українських періодичних виданнях семантичне поле концептів “жінка” та “чоловік” розширилося й поповнилося за рахунок негативно конотованих номінантів, пейоративних зсувів. Такі трансформовані лінгвальні одиниці нами виокремлено як сексизми, що функціонують на позначення фемінітивів і маскулінітивів. Мовний сексизм (дискримінація за ознакою статі) сприяє виникненню та закріпленню упереджень, неприязні до нового, посиленню гендерної асиметрії в українському суспільстві.

Аналіз мовних засобів творення гендерних образів і стереотипів засвідчив, що хоч лексичним та стилістично забарвленим експресивним одиницям, ужитим у фрагментах газетних текстів, властива випадковість добору, однак вони мають здатність до самовпорядкування та організації. При цьому створюється система, відкрита для саморозвитку й самозбагачення, що дає підстави говорити про синергетичний звязок лінгвальних одиниць гендерного дискурсу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Маслова Ю. П. Гендерний аспект реклами на сторінках друкованих ЗМІ / Ю. П. Маслова // Науковий вісник. - Чернівці : Видавництво Чернівецького університету, 2009. - Вип. 475-477. - С. 594-598.

2. Маслова Ю. П. Мовна реперзентація гендеру / Ю.П. Маслова // Наукові записки. Серія “Філологічна”. - Острог : Вид-во НАУ “Острозька академія”, 2009. - Вип. 12. - С. 224-233.

3. Маслова Ю. П. Моделі гендерної ідентичності жінки в сучасній Україні (на матеріалах друкованих ЗМІ) / Ю. П. Маслова // Збірник наукових праць Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. - Камянець-Подільський : Аксіома. - Вип. 20. - С. 425-436.

4. Маслова Ю. П. Моделювання гендерних стереотипів сучасної жінки та сучасного чоловіка на сторінках друкованих ЗМІ / Ю. П. Маслова // Наукові записки. Серія “Філологічна”. - Острог : Вид-во НАУ “Острозька академія”, 2010. - Вип. 17. - С. 275-285.

5. Маслова Ю. П. Репрезентація образів сучасного чоловіка у друкованих ЗМІ: гендерний аспект / Ю. П. Маслова // Наукові записки. Серія “Філологічна” - Острог : Видавництво НАУ “Острозька академія”, 2010. - Вип. 16. - С. 190-196.

6. Маслова Ю. П. Сексизм у мові друкованих засобів інформації / Ю.П. Маслова // [Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка]. - К., 2009. - Вип. 39/1. - С. 289-293.

7. Маслова Ю. П. Релігійно-міфологічне підгрунтя гендерних стереотипів / Ю. П. Маслова // Наукові записки. Серія “Історичне релігієзнавство” . - Острог : Видавництво НАУ “Острозька академія”, 2010. - Вип. 3. - С. 143-148.

8. Маслова Ю. П. Соціо-релігійні аспекти стереотипних моделей гендерної ідентичності жінки у ЗМІ / Ю. П. Маслова // Наукові записки. Серія “Культурологія”. - Острог : Видавництво НАУ “Острозька академія”, 2010. - Вип. 5. - С. 126-140.

9. Маслова Ю. П. Структурно-змістові типи заголовків з лексичними гендерними компонентами / Ю. П. Маслова // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Серія “Мовознавство”. - 2010. - Ч. 2. - С. 77-81.

10. Маслова Ю. П. Чоловічі та жіночі особливості мовленнєвої діяльності у сучасному дискурсі (на прикладі друкованих ЗМІ) / Ю. П. Маслова // [Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка]. - К., 2010. - С. 176-179.