Гендерна своєрідність мовленнєвої діяльності російської мовної особистості - Автореферат

Антропоцентрична парадигма дозволяє розглядати й вивчати явища, які стосуються різних аспектів людської діяльності, з позиції самої людини крізь призму її особистості. На новому етапі розвитку дослідники приходять до усвідомлення того, що мова не може бути зрозумілою й поясненою поза звязком з її творцем і користувачем. Тип мовної особистості зумовлений її психофізіологічними, соціальними, культурними параметрами, які впливають на вибір тієї або іншої мовної форми, її варіювання, на мовленнєву діяльність. При вивченні різних сторін мовленнєвої діяльності, мовної варіативності увага дослідників спочатку фокусувалася на соціальній і психічній зумовленості мовних явищ. Широкий спектр напрямків мовних репрезентацій гендера вимагає теоретичної бази, яка могла б використовуватися як підґрунтя для його вивчення.У першому розділі дисертаційного дослідження "Російська мовна особистість: гендерний аспект" вивчено основи репрезентації російської МО, під якою розуміється вид повноцінного представлення особистості, що охоплює все різноманіття компонентів, відображених крізь її мову (Ю.М. Формування гендерної ідентичності особистості постає як результат взаємодії психофізіологічних особливостей людини, закладених природою, і соціокультурних установок суспільства, які здійснюють вплив на особистість у процесі її розвитку. У другому розділі "Дискурсивні особливості вторинних текстів, створених російською мовною особистістю чоловіка та жінки" досліджується специфіка мовленнєвої діяльності гендерно-когнітивної МО на дискурсивному рівні у процесі створення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу. При анотуванні та інтерпретативно-мовному перекодуванні тексту в представників чоловічої статі, а також жінок з чоловічою спрямованістю мислення спостерігаються логіко-семантичні зміни мовних одиниць вторинного тексту, повязані з реорганізацією ходу думок у процесуально-результативному аспекті, коли дія в тексті оригіналу замінюється результатом у вторинному тексті. Інтерпретативно-мовне перекодування тексту характеризується специфікою вживання логіко-семантичних перетворень слів і словосполучень у межах мовленнєво-розумових трансформацій, які повязані з преференціями представників чоловічої статі у застосуванні гіперонімічної реорганізації змістових елементів у вторинному тексті, а також з використанням опущення семантично надмірних одиниць оригіналу у вторинному тексті.При цьому кожна з цих зон диференціюється на підзони: ядерну, перехідну і периферійну, які відповідають спрямованості мислення МО й мають певні логічні відношення як у межах своєї гендерної мовленнєвої зони, так і між зонами. Порівняння оригінального тексту і тексту, відтвореного на його основі, дає чіткі, достовірні та верифіковані дані про характеристики мовленнєвої діяльності російської МО. Дискурсивні особливості мовленнєвої діяльності російської МО, зумовлені гендерною мовленнєвою зоною і підзоною, повязані із специфікою репродукції семантики тексту-стимулу, з виявленням імпліцитних й опущенням семантично надмірних елементів оригіналу, зі своєрідністю структури відтвореної одиниці (її тотожності або реорганізації порівняно з одиницею первинного тексту), з наданням переваги певним типам мовлення і змістовним перспективам оригінального тексту, зі своєрідністю структуризації інформації у відтвореному тексті та її ідентичності семантиці інформаційних блоків. Тип МО детермінує модифікацію мовних одиниць у відтвореному тексті порівняно з текстом-оригіналом на основі відношень гіперонімічності (генералізація), а також трансформацію категорії мислення, що базується на заміні атрибутивних якостей предмета оцінними, та на процесуальних логіко-семантичних відношеннях завершеності/незавершеності між мовними одиницями оригінального і репродукованого текстів. Він зумовлює трансформації розташування мовних одиниць у вторинному тексті порівняно з початковим, що повязані із зміною порядку слів, а також взаємозаміну одиниць відтвореного і оригінального текстів на основі логіко-семантичних відношень контрарності.

Основний зміст роботи

1. Мовна особистість постає як вид повноцінної репрезентації особистості, відображений у мові. Гендерна диференціація МО формується під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників, які зумовлюють її поведінку й мовленнєву діяльність. Провідною є перша група факторів, що базується на особливостях будови мозку і гормональної системи. Соціокультурні чинники доповнюють та завершують процес формування гендерної ідентичності особистості.

2. Адекватність та повнота опису російської гендерної МО досягається при врахуванні спрямованості мислення: маскулінної, андрогінної, фемінінної, яка виділяється в обох гендерах. Таким чином, можна говорити про існування шести типів МО.

3. Кожна МО належить до певної гендерної мовленнєвої зони: чоловічої або жіночої. При цьому кожна з цих зон диференціюється на підзони: ядерну, перехідну і периферійну, які відповідають спрямованості мислення МО й мають певні логічні відношення як у межах своєї гендерної мовленнєвої зони, так і між зонами. До ядра кожної з гендерних мовленнєвих зон належать типові представники гендера. Ядерні підзони перебувають у дизюнктивних відношеннях, тобто взаємно виключають одна одну. Перехідну підзону гендерної мовленнєвої зони презентують андрогінні МО, які за специфікою своєї мовленнєвої діяльності тяжіють до ядерної підзони, перебуваючи з нею у відношеннях часткового перетину. Ці відношення також є характерними для звязку зазначеної підзони з периферією. Периферійні гендерні мовленнєві підзони детермінують мовленнєву діяльність МО зі спрямованістю мислення, протилежною її гендерній належності. Натомість у взаємозвязку з протилежним за гендером ядром периферійна частина перебуває практично в еквівалентних відношеннях рівнозначності.

4. Порівняння оригінального тексту і тексту, відтвореного на його основі, дає чіткі, достовірні та верифіковані дані про характеристики мовленнєвої діяльності російської МО. Це зіставлення дозволяє виявити єдність формальних і змістових її преференцій на різних рівнях мови. Вивчення вторинних текстів репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення в їх єдиній сукупності. При цьому процес створення вторинного тексту включає рецептивну стадію, що складається із сприйняття і розуміння, і стадію креативну, вбираючу в себе інтерпретацію й власне мовне перекодування. Ці стадії створення вторинних текстів характерні для інтерпретативно-формального перекодування, анотування й інтерпретативно-мовного перекодування тексту.

5. Дослідження вторинних текстів показало, що російська МО, належачи до певної гендерної мовленнєвої зони і підзони, має специфічні особливості мовленнєвої діяльності на кожному з мовних рівнів.

6. Дискурсивні особливості мовленнєвої діяльності російської МО, зумовлені гендерною мовленнєвою зоною і підзоною, повязані із специфікою репродукції семантики тексту-стимулу, з виявленням імпліцитних й опущенням семантично надмірних елементів оригіналу, зі своєрідністю структури відтвореної одиниці (її тотожності або реорганізації порівняно з одиницею первинного тексту), з наданням переваги певним типам мовлення і змістовним перспективам оригінального тексту, зі своєрідністю структуризації інформації у відтвореному тексті та її ідентичності семантиці інформаційних блоків. Тип МО детермінує модифікацію мовних одиниць у відтвореному тексті порівняно з текстом-оригіналом на основі відношень гіперонімічності (генералізація), а також трансформацію категорії мислення, що базується на заміні атрибутивних якостей предмета оцінними, та на процесуальних логіко-семантичних відношеннях завершеності/незавершеності між мовними одиницями оригінального і репродукованого текстів. Гендерно-когнітивна МО виявляється в особливостях реорганізації ходу думок зі взаємною трансформацією позицій мовних елементів, що знаходить віддзеркалення у переважанні активних конструкцій з висуненням на перший план активного діяча або пасивних конструкцій, де субєкт постає як пасивний експерієнцер.

7. Лексична своєрідність гендерної мовленнєвої зони і підзони російської МО повязана з мовленнєво-розумовими трансформаціями під час інтерпретативно-формального перекодування, інтерпретативно-мовного перекодування й анотування тексту. Ці трансформації ґрунтуються на відношеннях часткового перетину між поняттями відтвореного й оригінального текстів (диференціація, логізація, експресивізація, архаїзація). Гендерна мовленнєва зона і підзона зумовлюють вибір лексики з погляду її походження, сфери вживання, активності і пасивності словникового складу, а також стилістичного використання.

8. Гендерна мовленнєва зона і підзона детермінують граматичні преференції російської МО щодо вживання автосемантичних і синсемантичних частин мови. Тип МО виявляється на граматичному рівні у своєрідності синтагмування мовленнєвого потоку, у використанні речень, різних щодо ставлення до дійсності і щодо повноти структурного складу, в особливостях предикативної основи, семантики і структури простих і складних речень. Він зумовлює трансформації розташування мовних одиниць у вторинному тексті порівняно з початковим, що повязані із зміною порядку слів, а також взаємозаміну одиниць відтвореного і оригінального текстів на основі логіко-семантичних відношень контрарності.

9. Гендерна мовленнєва зона і підзона зумовлюють творчий лінгвістичний потенціал МО, що виявляється у своєрідності передачі виразних мовних засобів: фразеологічних одиниць, лінгвокультурних лакун, порівнянь та епітетів. Виявлення відмінностей у їх вживанні свідчить про оригінальність, нестандартність та лінгвокреативність кожного з шести типів МО.

10. МО постає як складний конструкт, що проявляє себе в мовленнєвій діяльності та має різні перспективи дослідження. Базуючись на глибинних підставах, гендерна дихотомія і спрямованість мислення є фундаментним ядром у диференціації МО.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Побережная О.Ю. Гендерные особенности перевода (на материале польского языка) / О.Ю. Побережная // Словянський збірник. - Одеса: Астропринт, 2003. - Вип.Х. - С.168-172.

2. Побережная О.Ю. Особенности языкового поведения мужской и женской языковых личностей в газетном дискурсе / О.Ю. Побережная // Мова. - 2003. - №8. - С. 204-208.

3. Побережная О.Ю. Гендерные особенности в онтогенезе / О.Ю. Побережная // Система і структура східнословянських мов: 60-річчя наукової і педагогічної діяльності проф. М.Я. Брицина: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2004. - С.337-343.

4. Побережная О.Ю. Психофизиологическая основа гендерной дифференциации / О.Ю. Побережная // Система і структура східнословянських мов: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2004. - С.230-237.

5. Побережная О.Ю. Социокультурная основа гендерной дифференциации / О.Ю. Побережная // Система і структура східнословянських мов: до 170-річчя з дня народження О.О. Потебні: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2005. - С.254-260.

6. Побережная О.Ю. Гендерная специфика переводческой речевой деятельности языковой личности / О.Ю. Побережная // Система і структура східнословянських мов: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2006. - С.264-270.

7. Побережная О.Ю. Особенности лингвокреативности языковой личности мужчины и женщины в переводческой речевой практике / О.Ю. Побережная // Система і структура східнословянських мов: памяті акад. Л.А. Булаховського: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2006. - 284-289.

8. Побережная О.Ю. Дискурсивные особенности речевой деятельности гендерной языковой личности при создании вторичного текста-пересказа / О.Ю. Побережная // Мова. - 2007. - №12. - С.27-31.

9. Побережная О.Ю. Гендерно-когнитивные особенности передачи комичного при интерпретативно-языковом перекодировании текста / О.Ю. Побережная // Докса: зб. наук. праць з філософії та філології. Вип.13, Сміх та серйозність: множинність видів та взаємин. - Одеса: ОНУ ім.І.І. Мечникова, 2008. - С. 193-199.

10. Побережная О.Ю. Особенности формирования картины мира мужчин и женщин (на материале украинского и русского языков) / О.Ю. Побережная // Українська ментальність: діалог світів: матеріали міжнар. наук. - практ. конф., 2-3 жовт. 2003 р. - Одеса: Астропринт, 2003. - Ч. ІІ. - С.237-244.

11. Побережная О.Ю. Основа гендерных отношений в языке / О.Ю. Побережная // Социальные варианты языка-2: материалы междунар. конф. Нижний Новгород, 24-25 апр. 2003 г. - Нижний Новгород: Нижегородский гос. лингв. ун-т. им. Н.А. Добролюбова, 2003. - С.24-26.

12. Побережная О.Ю. Основные направления гендерной идентификации личности / О.Ю. Побережная // Восток-Запад: культура и цивилизация: материалы междунар. музыковед. семинара и науч. - практ. конф. 2003 г. - Одесса: Астропринт, 2004. - С.321-324.

13. Побережная О.Ю. Развитие гендерных исследований в лингвистике и в других гуманитарных науках / О.Ю. Побережная // Культура и цивилизация. Восток и Запад. Музыкальная культура: Восток-Запад: материалы науч. - практ. конф. по проблемам культуры и междунар. музыковед. семинара памяти С.Д. Орфеева, 14-15 февр. 2004 г. - Одесса: Астропринт, 2006. - С.142-144.

14. Побережная О.Ю. Аналитико-синтетическая деятельность субъекта: гендерно-когнитивная специфика / О.Ю. Побережная // Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 11-13 верес. 2008 р. - Одеса: Друк, 2008. - С.66-69.