Гендерна паритетність у державному управлінні: становлення та тенденції розвитку в Україні - Автореферат

Становлення України як розвинутої соціально-правової держави з високим рівнем життя й політичною стабільністю зумовлює необхідність комплексного аналізу однієї з важливих проблем теорії та історії державного управління - оптимізації управління шляхом застосування демократичного принципу рівноправної участі всіх громадян у державотворчих процесах, теоретичного осмислення паритетності в державному управлінні як важливого компоненту підвищення результативності й ефективності управління, а також розвитку громадянського суспільства в Україні. Якщо у західному суспільстві розвиток демократії повязується з розширенням участі жінок у процесі вироблення й прийняття управлінських рішень, руйнацією негативних стереотипів щодо повноправної участі жінок в державному управлінні, то в Україні спостерігається розвиток протилежних західній практиці тенденцій. У політичній і адміністративній системі це виявилось у скороченні представництва жінок у Верховній Раді України 4-го скликання (23 жінки - 5,1%) і на рівні змін соціокультурного контексту подальшої політичної та управлінської діяльності за низької репрезентації жінок у вищих органах влади, що свідчить про усунення їх від процесу прийняття рішень. Україна підтвердила свій намір виконувати Рекомендації Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН "Жінки в 2000 році: рівність між чоловіками і жінками, розвиток і мир у ХХІ столітті", а також Декларацію тисячоліття ООН, у якій глави держав і урядів визнали свою колективну відповідальність за підтримку принципів людської гідності, рівноправності і рівності на глобальному рівні. Потреба у здійсненні комплексного дослідження особливостей становлення й тенденцій розвитку гендерної паритетності в державному управлінні, вироблення дієвої моделі збалансованої участі жінок і чоловіків в адміністративній системі сучасної Україні зумовила вибір теми дисертації.Розглядаючи сутність і закономірності формування моральної культури й розвитку національної свідомості, українські вчені (М.Костомаров, І.Франко, Н.Кобринська, Л.Українка, О.Козуля) підняли проблеми рівноправності жінок і чоловіків, участі жінок у державотворчих процесах, розкрили домінуючу роль жінки в структурі українського родинного життя, а також її визначальну роль у формуванні ідеалів, цінностей та національної психіки (І.Нечуй-Левицький, Б.Цимбалістий, В.Храмова). Здійснений аналіз наукових джерел показав, що з методологічної точки зору окреслені підходи до оцінки самого принципу гендерної диференціації мають дещо однобічний характер, тільки фрагментарно висвітлюється проблема паритетної участі жінок і чоловіків у сфері державного управління, проте вони закладають необхідні передумови для аналізу розгорнутої проблеми і визначають інтерес даного дослідження. У другому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження гендерної паритетності в державному управлінні” - розкрито основні напрями та методологія гендерних досліджень, обґрунтовано вибір напрямку дослідження, визначено сутність гендерного аналізу політики; специфіку розвитку вітчизняної науково-політичної думки щодо гендерної паритетності в державному управлінні та пріоритети наукового забезпечення державної гендерної політики в Україні. В основу методології гендерних досліджень було покладено не тільки осмислення різниці в статусах, ролях, рисах характеру, нормах життя жінок і чоловіків, але й аналіз влади та дослідження феномену домінування, що затверджуються в суспільстві частіше через гендерні ролі й відносини. Зроблено припущення, що важливою передумовою ефективного управління, рівноправними учасниками якого мають бути як чоловіки, так і жінки, є ліквідація гендерних стереотипів, переосмислення традиційних ролей жінок і чоловіків у громадсько-політичній і адміністративній діяльності, визначення пріоритетів гендерної політики в галузі державного управління.У дисертації розкрито сутність гендерної паритетності в державному управлінні, запропоновано шляхи її впровадження в Україні на основі здійсненого теоретичного узагальнення закономірностей і тенденцій розвитку гендерної політики у світовій практиці, що відображено в наступних концептуальних положеннях: 1. Історико-теоретичний аналіз суспільного статусу жінок і їх ролі в процесі державотворення, а також базових засад концепцій владних відносин показав, що розглянуті підходи до оцінки принципу гендерної диференціації мають дещо однобокий характер, що свідчить про методологічну незавершеність окресленої проблематики у галузі науки “державне управління” і створює необхідні передумови для її ґрунтовного дослідження. У той час, як традиційна політична наука розцінювала жінок тільки як обєкт владних відносин, нові фундаментальні дослідження доводили необхідність подолання стереотипів меншовартості жінок, що, у свою чергу, стало імпульсом для розробки теоретико-методологічних і організаційно-правових засад гендерної паритетності в державному управлінні, що має особливе значення для реалізації адміністративної реформи в Україні. Необхідним є визначення су

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ