Гендерні особливості стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях - Дипломная работа

Воно передбачає взаємодію між ровесниками, між різними поколіннями, між людьми з різними соціальними ролями та станами. І часом невміння правильно спілкуватися, насадження волі та поглядів однієї людини іншій призводить до міжособистісного конфлікту. Психологічна сумісність, яка на них базується, - це вищий інтегративний рівень сумісності людей, яка характеризує глибокий, змістовий бік взаємодії та зумовлює її ефективність. Відсутність сумісності у групі людей, включених у виконання суспільно чи особистісно значущої діяльності, за певних умов може спричинити конфлікт. Але цього не завжди вдається досягти, тому гостро стоїть питання профілактики конфліктів у студентському середовищі та знаходження правильних варіантів поведінки при вирішенні конфліктних ситуацій. конфлікт гендерний поведінкаАгресивну форму міжособистісної взаємодії називають конфліктом. Конфлікт може виявитися на рівні свідомості окремо взятої людини - це внутрішньо особистісний конфлікт, а також у міжособистісній взаємодії та на рівні міжособистісних групових стосунків [1, 124]. Конфлікт може виникнути при розподілі функціональних обовязків між членами групи чи при обговоренні шляхів досягнення спільної мети діяльності. До такого конфлікту можуть призвести шпигунство, суперництво у боротьбі за зони впливу тощо [19, 18]. У групах і колективах, що перебувають у стадії становлення та розвитку, суперечності часто завершуються конфліктами.Необхідно розрізняти причину і привід виникнення конфлікту, причому вони можуть бути як справді суттєвими, так і незначними й оцінюватись кожною із сторін по-різному. Конфлікт може виникнути непередбачено (випадково, ситуативно) чи викликатися спеціально (провокуватися), загострюватися при виникненні сприятливої ситуації. Є ще один варіант виникнення конфлікту, який полягає в поступовому накопиченні у стосунках різних, поки що незначних суперечностей, виникненні ворожнечі та її загостренні, «розпалюванні» родичами, близькими - аж до цілковитої неможливості нормального співіснування. Таке протиріччя може виникнути власне як функція ситуації, так і бути результатом «зусиль» учасників, їхніх вчинків, поведінки, ставлення один до одного; Серед загальних причин виникнення конфліктів, повязаних із психологічними та соціально-психологічними особливостями учасників міжособистісної взаємодії, Орбан-Лембрик Л.Е. називає такі: · ціннісні чинники (принципи, які проголошує людина або відкидає; особистісні системи переконань, вірувань тощо);З боку цілей конфлікт відбиває прагнення затвердити принцип, вчинок, ідею, самоствердитися. Трофімов Ю.Л. стверджує, що «… конфлікт як психічний стан є водночас захисною та емоційно забарвленою реакцією, реакцією на ситуації, що психологічно травмують людину, на перепони в досягненні певних цілей» [25, 236]. Розумінню природи конфліктів сприяє їх класифікація, що має спиратися на соціально-психологічні ознаки. Якщо розглядати конфлікт як протиборство, то треба виділити такі суперечності: · суперечності пошуку (конфлікт нового та консервативного), · суперечності групових інтересів, · суперечності особистих інтересів, · суперечності нереалізованих очікувань. «Випадковий, або умовний, конфлікт» - залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами.Визначаючи особливості поведінки чоловіків та жінок у конфлікті, варто звернути увагу на значимість спілкування для кожної статі. Психолог Ільїн Є.П. підкреслює, що жінки високо цінують відносини між людьми, це проявляється у високій значимості спілкування для жінок. А.А.Бодалєвим [3], наприклад, встановлено, що обсяг спілкування в чоловіків у півтора разу менше, ніж у жінок. Велика значимість спілкування для жінок підкреслюється і тим фактом, що в людей у віці від 70 до 90 років товариськість дає високу позитивну кореляцію з переживанням щастя саме жінками, але не виявляє такого ж звязку в чоловіків. І чоловіка, і жінки описують свої дружні відносини з жінками як більш близькі, що приносять радість і взаємну турботу [10, 106].При цьому вибір способів і методів подолання конфліктів залежить як від обєктивної ситуації, психічного стану опонентів, так і від спрямованості конфлікту, тобто чи сприятиме він глибшому розумінню проблеми, а отже й розвитку елементів кооперативної взаємодії всередині конфлікту, чи, навпаки, призведе до розхитування й неузгодженості взаємодії [22, 520]. Слід відзначити, що конфлікти можуть розвязуватись як у результаті прийняття та реалізації системи заходів цілеспрямованого впливу на обидві протиборствуючі сторони, так і шляхом самоплинного перебігу, коли учасники чи треті особи не вживають для регулювання процесу ніяких зусиль. [18] вказує, що при вирішенні конфліктів найбільш ефективними є такі засоби: 1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу - доцільне на ранніх стадіях розвитку конфлікту, коли протиборство виявляється ще не відкрито, а в непрямій, потайній формі (наприклад, «Чому я повинен працювати за інших?», «

Зміст

Вступ

Розділ 1. Визначення конфлікту та теоретичні особливості гендерної поведінки при конфліктній взаємодії

1.1 Конфлікт: поняття, основні складові

1.2 Характерні ознаки та причини виникнення конфліктів

1.3 Функції, стадії та форми перебігу конфлікту

1.4 Гендерні аспекти поведінки людей у конфліктних ситуаціях

Розділ 2. Особливості стратегій поведінки студентів у вирішенні конфлікту

2.1 Стратегії та шляхи вирішення конфлікту

2.2 Методологічна основа дослідження

2.3 Аналіз проведеного дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Додатки