Сучасний стан проблеми девіантної поведінки. Відхиляюча соціалізація, аддіктивні форми поведінки. Загальна характеристика методик та груп досліджуваних. Особливості прояву ранніх ознак алкоголізму та схильності до девіантної поведінки у працівників ОВС.
При низкой оригинальности работы "Гендерні особливості схильності до девіантної поведінки працівників органів внутрішніх справ", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Оскільки метою|ціллю| дослідження є гендерні особливості схильності до девіантної поведінки працівників ОВС,то всі випробовувані були розділені на 2 групи в залежності від статі: першу групу склали чоловіки |юнаки| в кількості 20 осіб, до другої групи увійшли жінки, також у кількості 20 осіб. Пропонована методика діагностики схильності до поведінки, що відхиляється (СОП) є стандартизованим тест-опитувальником, призначеним для вимірювання готовності (схильності) до реалізації різних форм девіантної поведінки. Про сприйняття ситуації як експертної одночасно з помірно високими показниками за шкалою № 1 також свідчить їх різке пониження по основним діагностичним шкалами і підвищення за шкалою жіночої соціальної ролі. Результати, що лежать в діапазоні 50-60 Т-балів, свідчать про вираженість вищезгаданих тенденцій, про нонконформістських установках випробуваного, про його схильність протиставляти власні норми і цінності груповим, про тенденції «порушувати спокій», шукати труднощі, які можна було б подолати. Результати в діапазоні 50-70 Т-балів по даній шкалі свідчать про схильність випробовуваного до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, про схильностях до ілюзорно-компенсаторного засобу розвязання особистісних проблем.Як відображено в таблиці 3.1, обстежені чоловіки асоціюють поняття «Я сам» с зеленим, синій (40%,29% на кожний колір відповідно), що вказує на вираженість потреби самореалізувати себе, активність, веселість, експансивність, прагнення до спілкування. Як відображено в таблиці 3.2, половина обстежених жінок асоціюють поняття «Я сама» с синім кольором, що свідчить про потребу в розумінні та співчутті, емоційному спокою, комфорті. Жінки в 35% випадків до поняття «Алкоголь» обирали коричневий колір, що вказує на прагнення до безпеки і звільнення від тяжких проблем завдяки алкоголю. Поняття «Наркотики» і «Робота» асоціюються з чорним та сірим кольорами (35% та 40% жінок відповідно). Як відображено в таблиці 3.3, опитані чоловіки асоціюють поняття «Я сам» із основними кольорами - синім, зеленим, червоним та жовтим кольорами (40%, 15%, 20% та 15% на кожний колір відповідно).Обстежені чоловіки асоціюють поняття «Я сам» с зеленим, синій (40%,29% на кожний колір відповідно), що вказує на вираженість потреби самореалізувати себе, активність, веселість, експансивність, прагнення до спілкування. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті чоловіків та на враженість потреби самореалізувати себе в сімї та бути разом зі своєю родиною, такі чоловіки, готові брати на себе всі найтяжчі питання,що виникають в родині та самостійно приймати рішення. 50% обстежених чоловіків асоціюють поняття «Діти» с фіолетовим кольором, що свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей. Чоловіки в 40% випадків поняття «Алкоголь» асоціюють з жовтим кольором, що вказує на змінення свого самопочуття,розрядка,це свідчить про те,що у працівників чоловічої статі є схильність до вживання алкогольних напоїв. 50% обстежених до поняття «Друзі» обирають червоний колір,свідчить про прагнення до активного спілкування з друзями,так як у працівників ОВС обмаль вільного часу у звязку зі своєю роботою і вони прагнуть цю проблему реалізувати.Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки: Серед працівників різної статі було виявлено,що обстежені чоловіки асоціюють поняття «Я сам» с зеленим, синій (40%,29% на кожний колір відповідно), що вказує на вираженість потреби самореалізувати себе, активність, веселість, експансивність, прагнення до спілкування. 40% учасників дослідження до поняття «Сімя» обрали червоний та 30% синій колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті чоловіків та на враженість потреби самореалізувати себе в сімї та бути разом зі своєю родиною, такі чоловіки, готові брати на себе всі найтяжчі питання,що виникають в родині та самостійно приймати рішення. 50% обстежених чоловіків асоціюють поняття «Діти» с фіолетовим кольором, що свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей. Половина обстежених жінок асоціюють поняття «Я сама» с синім кольором, що свідчить про потребу в розумінні та співчутті, емоційному спокою, комфорті.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСТНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
1.1 Поняття девіантної поведінки
1.2 Поняття «норми» і його звязок з девіантною поведінкою
1.3 Причини девіантної поведінки
1.4 Відхиляюча соціалізація і девіантна поведінка
1.5 Аддіктивні форми поведінки
1.6 Проблема девіантної поведінки в сучасних умовах
Висновки по розділу 1
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИК ТА ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ
2.1 Загальна характеристика груп досліджуваних
Вывод
Вихідним для розуміння відхилень служить поняття "норма". [4, с.123].У теорії організації склалося єдине - для природних і суспільних наук - розуміння норми як межі, міри припустимого (з метою збереження і зміни системи). Для фізичних і біологічних систем - це припустимі межі структурних і функціональних змін, при яких забезпечується схоронність обєкта і не виникає перешкод для його розвитку. Це - природна (адаптивна) норма, що відбиває обєктивні закономірності збереження і зміни системи. Соціальна норма визначає історично сформований у конкретному суспільстві межу, міру, інтервал припустимого (дозволеного чи обовязкового) поводження, діяльності людей, соціальних груп, соціальних організацій. На відміну від природних норм фізичних і біологічних процесів соціальні норми складаються як результат адекватного чи перекрученого відображення у свідомості і вчинках людей обєктивних закономірностей функціонування суспільства. Тому вони або відповідають законам суспільного розвитку. Девіація веде за собою ізоляцію, лікування, виправлення або інше покарання. Смелзер виділяє три основних компоненти девіації: а) людини, якій властиво певну поведінку;
б) норму або очікування, що є критерієм оцінки поведінки як девіантної;
в) іншу групу або організацію, що реагує на дану поведінку. [25, c.78]
Таким чином, під девіантною (лат. Deviatio - ухилення) поведінкою розуміються: 1) вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам);
2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, які не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).
У першому значенні девіантна поведінка переважно предмет психології, педагогіки, психіатрії. У другому значенні - предмет соціології та соціальної психології. Зрозуміло, таке дисциплінарне розмежування щодо. У самій гострій формі девіантність виступає як злочинність, як посягання на соціально-політичні й моральні підвалини суспільства, особисту безпеку і благополуччя його громадян. Зростання злочинності представляє сьогодні найбільшу загрозу стабільності та безпеки суспільства і особистості.
Соціальний вплив і тиск злочинного світу на суспільство, поширення його моралі, психологічне зараження найменш стійкою частини населення (особливо молоді) - тривожна реальність наших днів. Відбувається деформація ціннісних орієнтацій у молодих людей створює передумови для відтворення закононепослушанія, затвердження свавілля, права сильного і жорстокого. Боротьба зі злочинністю сьогодні перетворилася на найгострішу, самостійну проблему, вирішення якої вимагає комплексного підходу. Це означає, що всі передумови, прикордонні до злочину, явища, повязані зі станом суспільного організму, повинні враховуватися, бо грань між аморальністю і злочинністю вельми рухлива. Більш того, саме заперечення моральних норм лежить в основі багатьох злочинів.
Руйнівні масштаби девіантності призводять суспільство до стану соціальної аномії, суспільство втрачає свою історичну память, девальвує свою систему цінностей. Інакше кажучи, йому загрожує переродження, що веде до деградації, соціальному регресу. Щось подібне може відбутися сьогодні і в Росії, якщо не буде вжито ефективних заходів із зупинки падіння виробництва і зниження життєвого рівня більшості населення країни. Інакше ситуація з девіантною поведінкою ще більш ускладниться. [17, c.71]
Сьогодні ця проблема набула особливої гостроти в нашій країні, де всі сфери суспільного життя зазнають серйозні зміни, відбувається девальвація колишніх норм поведінки. Неузгодженості між очікуваним і реальним підвищує напруженість у суспільстві і готовність людини змінити модель своєї поведінки, вийти за межі сформованої норми. В умовах гострої соціально-економічної ситуації істотні зміни зазнають і самі норми. Найчастіше відключаються культурні обмежувачі, слабшає вся система соціального контролю.
Є обєктивні підстави вважати, що в найближчі роки масштаби девіантної поведінки будуть зростати, а значить і розширювати причинний базу злочинності. "У всякому разі, - пише доктор юридичних наук В. В. Місяці, - за цими ознаками у нас немає більш-менш значущих доказів зниження криміногенності соціальних умов" [35, c.95].
Значне погіршення соціальних умов, що детермінують характер і масштаби девіацій, вимагає розробки в найкоротші терміни системи заходів, диференційованих по регіонах і групам населення. Причому ці заходи повинні бути не тільки прямого, безпосереднього впливу на різні категорії людей, а й опосередкованого, повязаного з оздоровленням способу життя людей, підвищенням їхньої культури і соціальної активності, змінами в їх ціннісних орієнтаціях та установках, в їх моральної стійкості. [17, c.82] Профілактика соціальних відхилень може бути ефективною, якщо в центрі застосованих заходів буде стояти конкретна людина з його турботами, сподіваннями, устремліннями, сильними і слабкими сторонами. Зрозуміло вироблення ефективної системи заходів щодо подолання, обмеження та профілактики девіації в поведінці різних груп населення можлива тільки на основі спеціально організованих соціальних, соціально-психологічних, кримінологічних та інших досліджень. Отримані на їх основі соціальні показники можуть в свою чергу вплинути на саму систему прийнятих у суспільстві норм, зробити їх більш адекватними сформованим умовам.Обстежені чоловіки асоціюють поняття «Я сам» с зеленим, синій (40%,29% на кожний колір відповідно), що вказує на вираженість потреби самореалізувати себе, активність, веселість, експансивність, прагнення до спілкування.
40% учасників дослідження до поняття «Сімя» обрали червоний та 30% синій колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті чоловіків та на враженість потреби самореалізувати себе в сімї та бути разом зі своєю родиною, такі чоловіки, готові брати на себе всі найтяжчі питання,що виникають в родині та самостійно приймати рішення.
50% обстежених чоловіків асоціюють поняття «Діти» с фіолетовим кольором, що свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей.
Поняття «Колеги» в асоціаціях чоловіків більш всього повязаний з коричневим кольором, що свідчить про переживання почуття непевності.
Чоловіки в 40% випадків поняття «Алкоголь» асоціюють з жовтим кольором, що вказує на змінення свого самопочуття,розрядка,це свідчить про те,що у працівників чоловічої статі є схильність до вживання алкогольних напоїв.
50% обстежених до поняття «Друзі» обирають червоний колір,свідчить про прагнення до активного спілкування з друзями,так як у працівників ОВС обмаль вільного часу у звязку зі своєю роботою і вони прагнуть цю проблему реалізувати. Це також можна пояснити тим,що чоловіки поняття «Робота» асоціюються з чорним кольором (55%), що вказує на стресовий стан через неприємні обмеження, заборони та прагнення чинити опір цим обмеженням.
Поняття «Наркотики» асоціюються з коричневим кольором. Це свідчить про негативну направленість,тому що працівники ОВС дуже часто приходиться зустрічатися і боротися з наркоманією.
Половина обстежених жінок асоціюють поняття «Я сама» с синім кольором, що свідчить про потребу в розумінні та співчутті, емоційному спокою, комфорті.
45 % учасниць дослідження до поняття «Сімя» обрали зелений колір. 25 % до цього поняття обрали червоний колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті жінок та на враженість потреби самореалізувати себе в сімї.
Жінки в 35% випадків до поняття «Алкоголь» обирали коричневий колір, що вказує на прагнення до безпеки і звільнення від тяжких проблем завдяки алкоголю,це свідчить про схильність вживання алкогольних напоїв.
«Діти» у досліджуваних нами жінок асоціюються з фіолетовим кольором у 40% випадках. Це свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей.
35% обстежених асоціюють поняття «Друзі» з червоним кольором. Це може свідчити про активне бажання спілкуватись з друзями.
Поняття «Наркотики» і «Робота» асоціюються з чорним та сірим кольорами (35% та 40% жінок відповідно). Це свідчить про негативну професійну направленість.
Працівники міліції незважаючи на стать можливо не мають проявів хронічного алкоголізму. Також у працівників міліції різної статі присутній показник за шкалою «Побутове пянство»,це свідчить про те,що в значній мірі можливе вживання алкоголю.
Встановлення на соціальну бажаність у чоловіків (55%) та жінок (51%), це свідчить про тенденцію випробуваного демонструвати суворе дотримання навіть малозначних соціальних норм, умисному прагненні показати себе в кращому світлі, про настороженості по відношенню до ситуації обстеження. Схильність до подолання норм і правил у чоловіків(10%) та жінок (13%), свідчить про вираженість вищезгаданих тенденцій, про нонконформістських установках випробуваного, про його схильність протиставляти власні норми і цінності груповим, про тенденції «порушувати спокій», шукати труднощі, які можна було б подолати.
9% чоловіків та 15% жінок набрали бали за шкалою « схильності до саморуйнівної поведінки»., свідчить можливо про не вираженість вищеперерахованих тенденцій, можливо про хороший соціальний контроль поведінкових реакцій.
Схильності до агресії і насильства у чоловіків(5%) та жінок(3%) відсутня,це повязано з тим,що працівникам міліції приходиться боротися зі злочинністю.
Вольовий контроль емоційних реакцій,як у чоловіків(21%) так і у жінок (18%)знаходиться на середньому рівні,це свідчить про те,що працівники міліції на середньому рівні контролюють свої емоції.
Схильності до деліквентної поведінки відсутня у двох групах.В даній роботі ми розглянули найбільш важливі теоретичні проблеми, що виникають при вивченні психології поведінки, що відхиляється. Ми спробували зясувати, що ж таке поводження, що відхиляється, які його причини. Розглянули, що розуміється під поведінкою, що відхиляється сьогодні.
Під девіантною поведінкою можна розуміти: 1) вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам);
2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).
Відхилення можуть відбуватися в сфері індивідуальної поведінки, вони являють собою вчинки конкретних людей, забороняється громадськими нормами. Разом з тим у кожному суспільстві багато що відхиляються субкультур, норми яких засуджуються загальноприйнятою, домінуючою мораллю суспільства. Такі відхилення визначаються як групові.
Самі відхилення можуть приймати самі різні форми: злочинці, пустельники, аскети, святі, генії і т.д.
Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки: Серед працівників різної статі було виявлено,що обстежені чоловіки асоціюють поняття «Я сам» с зеленим, синій (40%,29% на кожний колір відповідно), що вказує на вираженість потреби самореалізувати себе, активність, веселість, експансивність, прагнення до спілкування.
40% учасників дослідження до поняття «Сімя» обрали червоний та 30% синій колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті чоловіків та на враженість потреби самореалізувати себе в сімї та бути разом зі своєю родиною, такі чоловіки, готові брати на себе всі найтяжчі питання,що виникають в родині та самостійно приймати рішення.
50% обстежених чоловіків асоціюють поняття «Діти» с фіолетовим кольором, що свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей.
Поняття «Колеги» в асоціаціях чоловіків більш всього повязаний з коричневим кольором, що свідчить про переживання почуття непевності.
Чоловіки в 40% випадків поняття «Алкоголь» асоціюють з жовтим кольором, що вказує на змінення свого самопочуття,розрядка.
50% обстежених до поняття «Друзі» обирають червоний колір,свідчить про активне спілкування з друзями. Поняття «Робота» асоціюються з чорним кольором (55%), що вказує на стресовий стан через неприємні обмеження, заборони та прагнення чинити опір цим обмеженням.
Поняття «Наркотики» асоціюються з коричневим кольором. Це свідчить про негативну направленість.
Половина обстежених жінок асоціюють поняття «Я сама» с синім кольором, що свідчить про потребу в розумінні та співчутті, емоційному спокою, комфорті.
45 % учасниць дослідження до поняття «Сімя» обрали зелений колір. 25 % до цього поняття обрали червоний колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті жінок та на враженість потреби самореалізувати себе в сімї.
Поняття «Колеги» в асоціаціях жінок повязаний з жовтим (45%) та зеленим (20%) кольорами, тобто з відчуттям впевненості,.
Жінки в 35% випадків до поняття «Алкоголь» обирали коричневий колір, що вказує на прагнення до безпеки і звільнення від тяжких проблем завдяки алкоголю.
«Діти» у досліджуваних нами жінок асоціюються з фіолетовим кольором у 40% випадках. Це свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей.
35% обстежених асоціюють поняття «Друзі» з червоним кольором. Це може свідчити про активне бажання спілкуватись з друзями.
Поняття «Наркотики» і «Робота» асоціюються з чорним та сірим кольорами (35% та 40% жінок відповідно). Це свідчить про негативну професійну направленість.
Розглянемо ставлення чоловіків та жінок до соціально-професійно значущих явищ більш детально і проведемо порівняльний аналіз кольорових асоціації зазначених понять.
У жінок та чоловіків виявлено відсутність потреби до вживання алкоголю. Вживання алкоголю можливе тільки в значній мірі.
Схильності до девіантної поведінки у працівників ОВС різної статі в значній мірі не виявлено, тенденції випробуваних демонструвати суворе дотримання навіть малозначних соціальних норм, умисному прагненні показати себе в кращому світлі, про настороженості по відношенню до ситуації обстеження.
Список литературы
ВСТУП
Практично все життя будь-якого суспільства характеризується наявністю відхилень. Відхилення, або як вони називаються науковим терміном - девіації присутні в кожній соціальній системі. Тому вміння виявляти причини таких відхилень, знаходити шляхи подолання їхніх негативних форм повинно бути властивим кожній сучасній людині. Визначення причин девіацій, їх форм і наслідків - важливий інструмент соціального контролю та управління суспільством.
У недалекому минулому термін «відхилення» був повязаний у нашій свідомості тільки з кримінальними явищами - злочинами, пияцтвом, наркоманією, проституцією та ін. І це невипадково, бо вони практично скрізь і завжди вважаються відхиленнями від існуючих соціальних норм. Але в звязку з цим виникає питання: чи тільки подібні явища можна назвати відхиленнями і що являє собою девіація?
Проблему відхилень вивчають кримінологія, правова статистика, соціологія, психологія та інші науки.
Пояснити причини, умови і фактори, психологічними особливостями це соціальне явище, стало насущним завданням. Її розгляд припускає пошук відповідей на ряд фундаментальних питань, серед яких питання про сутність категорії «норма» (соціальна норма) і про відхилення від неї.
Соціальна норма знаходить своє втілення (підтримку) у законах, традиціях, звичаях, тобто у всьому тому, що стало звичкою, міцно ввійшло в побут, у спосіб життя більшості населення, підтримується суспільною думкою, відіграє роль «природного регулятора» суспільних і міжособистісних відносин. Англійський мислитель Клайв Льюїс схильний бачити в моральних нормах свого роду «інструкції», що забезпечують правильну роботу людської машини [6, с.208].
Саме тому майже будь-яке відхилення можна розглядати як відхилення від соціальної норми.
Девіантна поведінка значної маси населення втілює сьогодні найбільш небезпечні для країни руйнівні тенденції.
Обєкт - індивідуально-психологічні особливості особистості.
Предмет - гендерні особливості схильності до девіантної поведінки працівників внутрішніх справ.
Метою дослідження є гендерні особливості схильності до девіантної поведінки працівників ОВС.
Завдання|задачі|: 1.Провести теоретичний аналіз проблеми девіантної поведінки.
2.Дослідити ставлення жінок та чоловіків до соціально-професійно значущих явищ.
3. Дослідити прояв ранніх ознак алкоголізму у чоловіків та жінок.
4. Дослідити прояв схильності до девіантної поведінки у чоловіків та жінок.
Методи дослідження: 1. Опитувальник для виявлення схильності до девіантної поведінки А.Н. Орел;
2. Опитувальник для виявлення ранніх ознак алкоголізму К.К. Яхін, В.Д. Менделевич;
3. Методика «Кольорового тесту відносин» (КТВ);
Дослідження проводилося на базі Білгород - Дністровського МВ ГУМВС в Одеській області|речей|. В ньому взяли участь 40 працівників міського відділення. З|із| них 20 чоловіків та 20 жінок. Вік працівників склав від 24 до 38 років.
Результати дослідження дипломної роботи викладені на 52 сторінках,емпіричні данні відображенні в таблицях. Дипломна робота має наступну структуру: вступ,3 розділи,висновки,список використаної літератури(40 джерел).Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека/. Аболин Л.М. - Казаны КГУ, 1987. - 262 с.
Аванесов Г.А. Кримінологія та соціальна профілактика./. Аванесов Г.А - М., 1980.
Ананьев Б.Г. Избраннные психологические труды / Б.Г. Ананьев. - В 2-х т. - М. : Педагогика, 1980.
Андросюк В.Г. Профессиональная психология в ОВД. Общая часть: курс лекций. / В.Г Андросюк, Л.И. Казмиренко, В.С Медведев. - К. : УАВС, 1995. - 111с.
Бодалев А.А. Психология о личности / А.А. Бодалев. - М.Изд-во МГУ, 1988. - 191с.
Белослудцев В.И. Проблемы выявления психологического механизма, сущности и предупреждения деформации личности сотрудников ИТУ / В.И. Белослудцев, И.И. Соколов / Проблемы усовершенствования правовых основ деятельности органов, которые выполняют наказание / Тр. Акад. - М: Академия МВД России, 1995. - с. 24-36.
Березин Ф.Б., Барлас T.B. Социально - психологическая адаптация при невротических и психосоматических расстройствах, / Журн. Невропат. и психиатрии им. С.С. Корсакова, 1994, т. 94, N 6, с. 38-43.
Головченко В.Н. Права жінок в Україні: під кутом зору міжнародно-правових стандартів / В.Н. Головченко // Право України. - 1999. - № 7. - с. 38 - 41.
Грановская Р.М. Элементы практической психологии / Р.М. Грановская. - Л.: ВРУ, 1984. - 213 с.
Іванов В.М. Девіантна поведінка: причини і масштаби / / Соціально-політичний журнал. - 1995. - № 2.
Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчин и женщин/ Е.П. Ильин. - СПБ. : Питер, 2003. - 409 с.
Ильин Е.П. О методических подходах изучения взаимосвязи свойств нервной системы с особенностями поведения и эффективностью деятельности человека / Ильин Е.П. - Ярославль, 1976, С. 42-59.
Конституція України. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. - 48с. Коен О. Дослідження проблем соціальної дезорганізації і поводження, що відхиляється / / Соціологія сьогодні. - М., 1965.
Ковалев А.Г. Психические особенности человека / А.Г.Ковалев, В.Н. Мясищев. - Т.2: Способности. - Л., 1960, - 264 с.
Клецина И.С. Практикум по гендерной психологии / И.С.Клецина- СПБ.: Питер, 2003. - 328 с.
Ланцова Л.А., Шурупова М.Ф. Соціологічна теорія девіантної поведінки /Ланцова Л.А., Шурупова М.Ф., Соціально-політичний журнал. - 1993. - №4.
Льюїс К.С. Християнське поведінка / Льюїс К.С., Іноземна література. 1990.
Мананикова Е.Н. Психология личности / Е.Н. Мананикова. - 2-е изд. - М.: Дашков и К, 2009. - 218 с.
Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения/ Менделевич В.Д: Учебн. пособ. М.: МЕДПРЕСС, 2001. - 432 с.
Місяці В.В. Злочинність у XXI столітті: Методологія прогнозу / Місяці В.В, Социс. - 1996. - № 7.
Немов Р.С. Психология: Учебн. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - /М.: Гуманит. изд. Центр Владос, 2000. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688с.
Програма забезпечення гендерної рівності в ОВС України на період до 2011/ ухвалена на засіданні Громадської ради при МВС України з питань забезпечення прав людини: від 12.06.2008р., протокол №9.
Профилактика профессиональной деформации личности сотрудника органов внутренних дел : Методическое пособие. - М., 2004. - 112 с.
Психологический словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат,1990. - 494с.
Психологический словарь. / Под ред. А.В. Петровского. - Ростов-на-Дону, 1999. - 364 с.
Психология: Учебник / Под ред. А.А. Крылова. - М.: Проспект, 2005. 752с.
Реан А.А. Психология изучения личности - СПБ. 1999. - 288с.
Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - СПБ., 2004, - 514 с.
Саблин В.С. Психология человека: учебник / В.С. Саблин, С.П. Слаква. - М.: Дашков и К, 2006. - 741 с.
Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности: монография / О.П. Санникова. - Киев- Одесса, 1995. - 334 с.
Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - / Сидоренко Е.В. СПБ.: ООО «Речь», 2007. - 350с.
Соціально - психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та практичні аспекти: матеріали наук. - практ. конф. (Харків, 24 квітня 2009 р.). - Х. : Вид - во Харк. нац. ун - ту внутр. справ, 2009. - 304 с.
Хорни К. Женская психология: Пер. С англ. / К. Хорни. - СПБ.: ВЕИЛА,, 1993. - 222 с
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы