Гемостаз у здорових жінок, його порушення та пептидна регуляція при епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

Останнім часом увагу вчених привертають процеси, загальною ознакою яких є порушення стромально-епітеліальної взаємодії в слизових оболонках (псевдоерозії шийки матки, генералізований пародонтит), складовою частиною яких є різні форми запалення, порушення міжклітинного та міжтканинного гомеостазу. Необхідність аналізу стану системи гемостазу у здорових жінок репродуктивного віку виникає насамперед у звязку з різким зростанням частоти змін на шийці матки, що спостерігається у 10-15% гінекологічно оглянутих жінок, та великою кількістю змін тканин пародонту, що при скринінговому дослідженні сягає 45,5%. Оцінка показників скринінгового дослідження основних регуляторних систем (гемостазу, імунітету, адгезивних молекул) при обстеженні вперше виявленого стромально-епітеліального процесу слизової оболонки стає прогностичним критерієм характеру розвитку цього процесу, дає можливість вибору оптимального способу впливу на нього. В останні роки активно почала вивчатися група адгезивних молекул (зокрема, фібронектин), котрі мають регуляторний вплив на процеси міжклітинної і міжтканинної взаємодії шляхом участі в клітинній адгезії і розпластуванні клітин на фібрилярних субстратах, регуляції їхньої рухливості, структурної організації, інтерстиціального матриксу, опсонічної активності в реакціях фагоцитозу, і мають також протизапальну, коагулопротекторну та імунокоректорну дію. Виявлені дані щодо впливу комплексу регуляторних пептидів "Вермілат" на різноманітні гомеостатичні функції в організмі, порушення яких завжди відбувається у разі персистування та рецидивування епітеліальних ектопій слизової шийки матки, можуть бути корисними не тільки для розуміння механізмів регуляції стромально-епітеліальних взаємодій у разі даного стану, але і виявитися обґрунтуванням доцільності вивчення можливості його застосування в комплексній корекції епітеліальних ектопій шийки матки.На білих щурах були проведені три групи експериментів: у першій здійснювали апробацію можливої біорегуляторної дії поліпептиду "Вермілат" на систему гемостазу та метаболічні зміни у шкірі та підшкірній клітковині, сполучній тканині при проліферативному запаленні; у другій - при ексудативному запаленні; у третій - при аутоімунному ураженні пародонту. Дослідження починали через 2 години; тваринам контрольної групи вводили 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл, а дослідній - "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг у 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньомязово. Надалі через місяць протягом 7 діб контрольним тваринам вводили 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл, а дослідній - "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг у 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньомязово. Тварини були розділені на дві групи: контрольну, якій місцево застосовували на ушкоджену поверхню рогівки (отримано методом епітеліального дефекта слизової трепаном за Д.М.Майчуком, 1981) 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл внутрішньомязово 1 раз на добу протягом 10 діб, та дослідну, яка замість фізіологічного розчину отримувала "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг у 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньомязово 1 раз на добу протягом 10 діб та гель "Вермілат" у вигляді аплікацій 3 рази на добу. Жінки, що мали псевдоерозію на слизовій шийки матки були поділені на групи: перша група - пацієнтки, у яких після традиційних методів впливу наставало одужання; друга група - пацієнтки, для яких традиційні методи впливу виявилися неефективними і наставало рецидивування процесу; третя група - пацієнтки з рецидивними епітеліальними ектопіями шийки матки, для котрих традиційні методи корекції псевдоерозії шийки матки і генералізованого пародонтиту поєднували із застосуванням додатково до цього в рамках програми лікування генералізованого пародонтиту комплексу поліпептидів “Вермілат”.У дисертації наведене нове рішення наукової задачі регуляції процесів гемостазу пептидами, які впливають на проліферацію, диференціацію, репарацію в тканинах при порушеннях, що супроводжують різні форми запалення та при процесах епітеліального відновлення, в тому числі у слизовій шийки матки у жінок. У здорових жінок всі основні показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарного та коагуляційного) відповідають популяційним нормам (час агрегації тромбоцитів - 12,80±0,51 хв; кут агрегації - 61,00±1,60°; висота агрегації - 42,80±1,02 см; СІАТ - 68,75±2,55%; час рекальцифікації плазми - 112,3±2,7 с; тромбіновий час - 12,86±0,42 с; протромбіновий час - 18,36±1,60 с; антитромбін ІІІ - 94,31±1,25%; фібриноген - 3,20±0,21 г/л; фібриноліз еуглобілінів - 179,30±6,20 хв). При епітеліальних ектопіях шийки матки у жінок спостерігається зниження рівня сироваткового фібронектину (298,76±38,64 мкг/мл при 343,25±42,30 мкг/мл у здорових жінок, р<0,05), зменшення агрегаційних властивостей тромбоцитів, легкий ступінь гіперкоагуляції та гіпофібринолізу.

Основний зміст роботи

У дисертації наведене нове рішення наукової задачі регуляції процесів гемостазу пептидами, які впливають на проліферацію, диференціацію, репарацію в тканинах при порушеннях, що супроводжують різні форми запалення та при процесах епітеліального відновлення, в тому числі у слизовій шийки матки у жінок.

1. У здорових жінок всі основні показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарного та коагуляційного) відповідають популяційним нормам (час агрегації тромбоцитів - 12,80±0,51 хв; кут агрегації - 61,00±1,60°; висота агрегації - 42,80±1,02 см; СІАТ - 68,75±2,55%; час рекальцифікації плазми - 112,3±2,7 с; тромбіновий час - 12,86±0,42 с; протромбіновий час - 18,36±1,60 с; антитромбін ІІІ - 94,31±1,25%; фібриноген - 3,20±0,21 г/л; фібриноліз еуглобілінів - 179,30±6,20 хв).

2. При епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки спостерігаються порушення в системі гемостазу, які піддаються пептидній регуляції.

3. При епітеліальних ектопіях шийки матки у жінок спостерігається зниження рівня сироваткового фібронектину (298,76±38,64 мкг/мл при 343,25±42,30 мкг/мл у здорових жінок, р<0,05), зменшення агрегаційних властивостей тромбоцитів, легкий ступінь гіперкоагуляції та гіпофібринолізу. Загальноприйняті методи місцевої терапії (хімічна, діатермічна та кріогенна коагуляція) повертають указані зміни гемостазу до рівня здорових жінок.

4. При рецидивуючих та персистуючих епітеліальних ектопіях шийки матки відбувається зниження вихідного рівня сироваткового фібронектину (248,74±33,41 мкг/мл, р<0,05), агрегації тромбоцитів і розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (в стадії коагулопатії споживання). Традиційні методи лікування (різні форми коагуляції) не повертають змінені показники гемостазу та фібронектину до норми (265,35±29,16 мкг/мл після лікування), що і супроводжується рецидивами захворювання з геморагіями та іншими місцевими проявами у слизовій шийки матки.

5. Пептидні речовини (комплекс поліпептидів "Вермілат") відіграють важливу роль у регуляції гемостазу як патогенетичного фактора розвитку запальних і стромально-епітеліальних порушень у слизових оболонках.

6. Поліпептидний комплекс "Вермілат" має протизапальну дію при проліферативній формі запалення; виконує роль тканинного регулятора міжклітинних взаємодій, питомої гідратації тканин при ексудативній формі запалення, має протиексудативну дію; нормалізує стан тканин при аутоімунному запаленні та при розвитку стромально-епітеліальних порушень у рогівці ока в експериментальних тварин.

7. Поліпептидний комплекс "Вермілат", застосований у жінок з епітеліальними ектопіями шийки матки в поєднанні з загальноприйнятими методами корекції генералізованого пародонтиту рамках комплексної програми лікування генералізованого пародонтиту у вигляді аплікацій гелю "Вермілат" на ясна з експозицією 20-30 хв з одночасним внутрішньомязовим введенням препарату "Вермілат для інєкцій" у дозі 15 мг на добу протягом 10 днів у вигляді 0,75% водного розчину, нормалізував рівень сироваткового фібронектину, показники мікроциркуляторного та коагуляційного гемостазу.

8. Під впливом поліпептидного комплексу "Вермілат" зміни, що наставали в системі гемостазу, привели до зниження кількості рецидивів епітеліальних ектопій шийки матки, термінів лікування, що робить перспективним його дослідження і використання у гінекологічній практиці.

1. Вивчення протизапальної дії пептидного комплексу "Вермілат" / Кайдашев І.П., Боброва Н.О., Катрушов О.В., Іщейкін К.Є., Гречко О.А., Баштовенко О.А. // Клінічна фармація.- 1999.- Т. 3, №1. -С.109-112.

2. Гречко Е.А. Роль фибронектина как регулятора стромально-эпителиальных процессов в слизистой шейки матки // Медицина сегодня и завтра.- 2000.- № 4.- С.132-134.

3. Гречко Е.А. Изменения в системе иммунитета при псевдоэрозиях шейки матки // Вісник проблем біології і медицини.- 2001.- № 1.- С. 16-21.

4. Гречко Е.А. Состояние системы гемостаза при простых и рецидивирующих процессах в слизистой шейки матки //Вісник проблем біології і медицини.- 2001.-№ 2.- С. 37-43.

5. Гречко Е.А. Состояние системы гемостаза при рецидивировании псевдоэрозий шейки матки //Проблеми екології та медицини.-1999.- №1-2.- С.14.

6. Сравнительная характеристика действия препарата "Вермилат" и целенаправленного биоэнергоинформационного воздействия при пролиферативном воспалении / Гречко Е.А., Губкин-Матейски С.А., Баштовенко О.А., Запорожец Т.Н., Ножинова О.А. // Биорегуляция и биоэнергетика.- Полтава, 1995.- Вып.3.- С.42-45.

7. Участие тканевых регуляторных пептидов в развитии острого экссудативного воспаления / Гречко Е.А., Баштовенко О.А., Кайдашев И.П., Запорожец Т.Н. // Биорегуляция и биоэнергетика.- Полтава, 1995.- Вып.3.- С.65-70.

8. Изменение функциональных свойств эритроцитов при термическом ожоге и их коррекция комплексом "Вермилат" / Баштовенко О.А., Запорожец Т.Н., Ксенз И.В., Ножинова О.А., Гречко Е.А., Боброва Н.А. // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу.- Полтава, 1996.- С.5.

9. Влияние полипептидного комплекса "Вермилат" на некоторые показатели СРО и гемокоагуляции в фазе пролиферативного воспаления / Гречко Е.А., Запорожец Т.Н., Баштовенко О.А., Ножинова О.А., Кайдашев И.П. // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу.- Полтава, 1996.- С.20.

10. Оценка аллергизирующего действия препарата "Вермилат" / Ножинова О.А., Запорожец Т.Н., Кайдашев И.П., Баштовенко О.А., Лоза Л.И., Гречко Е.А. // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу.- Полтава, 1996.- С.36.