Гемокоагуляція і фібриноліз у хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом - Автореферат

Особлива увага відводиться проблемі поєднання туберкульозу легень з хронічним алкоголізмом. Серед тих, хто вперше захворів на туберкульоз помітне місце займають хворі на алкоголізм [А.И. Існує незначна кількість повідомлень про стан гемокоагуляції і фібринолізу в хворих з гострим отруєнням етиловим спиртом, а також у хворих на хронічний алкоголізм [В.В. Однак, робіт, які присвячені питанню про стан згортувальної та фібринолітичної систем крові у хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, в доступній літературі ми не виявили. Метою роботи є корекція специфічної та патогенетичної терапії на основі вивчення гемокоагуляції і фібринолізу в процесі комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом.В першу групу включили 155 хворих на туберкульоз і алкоголізм, другу групу склали 50 хворих на туберкульоз, які не зловживали алкоголем. За клінічними формами туберкульозу, віком, наявністю деструктивних змін у легенях, виділенням мікобактерій туберкульозу та ознаками інтоксикаційного синдрому групи були ідентичні. При дослідженні згортування крові спостерігалось значне скорочення активованого часу рекальцифікації, середні величини його у хворих основної групи складали 50,55±3,42 с, при нормі 57,21±1,41 с, (Р<0,05) i 56,68±2,83 c, (P<0,05) у контрольній групі. Цей факт можна повязати з накопиченням в плазмі крові продуктів деградації фібриногену та фібрину (ПДФ), гепарину, антитромбіну, а також із вторинними молекулярними аномаліями фібриногену внаслідок порушення функції печінки у хворих на туберкульоз, що страждають хронічним алкоголізмом, що підтверджує подовження тромбінового часу з протамін-сульфатом - 23,29±0,82 с, при нормі 21,64±0,29 с, (Р<0,05). При тромбоеластографічному дослідженні крові хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, до початку лікування зазначалось скорочення часу реакції R - 72,08±3,06 мм, швидкості формування згустку К - 32,12±1,4 мм, тривалості згортування крові R K - 104,01±2,23 мм, специфічної константи коагуляції t - 82,36±4,81 мм, біологічної константи синерезису С - 114,59±4,77 мм, константи тотального часу коагуляції Т - 186,27±5,28 мм, (Р<0,05) та збільшення константи ?? - 8,05±0,25°.Показана можливість підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, шляхом своєчасної корекції антибактеріальної терапії з урахуванням стану гемокоагуляції і фібринолізу, а також застосування ендолімфотерапії. У хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, виникає порушення гемостазу, яке особливо виражено у хворих із вперше виявленим процесом при загостренні хронічних форм туберкульозу та ІІ-ІІІ стадії хронічного алкоголізму. Зниження показників протромбінового комплексу з одночасною тенденцією до тромбопластиноутворення і посилення фібриноутворення з високим вмістом в крові фібринмономірних комплексів, а також зниження активності фібринстабілізуючого фактору і підвищення фібринолітичної активності крові свідчать про схильність до внутрішньосудинного згортування крові хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом. В процесі ефективного антимікобактеріального лікування хворих на туберкульоз, що страждають хронічним алкоголізмом, через 3-4 місяці у 66,5% хворих виникає нормалізація рівня фібриногену, фібринолітичної активності, зниження концентрації в плазмі крові продуктів деградації фібрину і фібриногену, що являється лабораторним прогностичним симптомокомплексом позитивного перебігу туберкульозного процесу.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації узагальнені теоретичні та практичні дані щодо стану системи гемостазу в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом. Досліджено в динаміці зміни показників згортувальної системи та фібринолізу крові під впливом протитуберкульозних препаратів, а також при їх ендолімфатичному введенні. Показана можливість підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, шляхом своєчасної корекції антибактеріальної терапії з урахуванням стану гемокоагуляції і фібринолізу, а також застосування ендолімфотерапії.

1. У хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, виникає порушення гемостазу, яке особливо виражено у хворих із вперше виявленим процесом при загостренні хронічних форм туберкульозу та ІІ-ІІІ стадії хронічного алкоголізму.

2. Зниження показників протромбінового комплексу з одночасною тенденцією до тромбопластиноутворення і посилення фібриноутворення з високим вмістом в крові фібринмономірних комплексів, а також зниження активності фібринстабілізуючого фактору і підвищення фібринолітичної активності крові свідчать про схильність до внутрішньосудинного згортування крові хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом.

3. В процесі ефективного антимікобактеріального лікування хворих на туберкульоз, що страждають хронічним алкоголізмом, через 3-4 місяці у 66,5% хворих виникає нормалізація рівня фібриногену, фібринолітичної активності, зниження концентрації в плазмі крові продуктів деградації фібрину і фібриногену, що являється лабораторним прогностичним симптомокомплексом позитивного перебігу туберкульозного процесу.

4. При кровохарканнях і кровотечах у хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, виникають зміни гемокоагуляції і фібринолізу. Поряд із гіперкоагуляцією спостерігається посилення фібринолітичної активності плазми крові, зменшення концентрації фібринстабілізуючого фактору, накопичення продуктів деградації фібрину, зниження функціональної активності тромбоцитів, які потребують патогенетичної терапії в залежності від характеру порушень.

5. Проведення інтенсивної гемостатичної терапії протягом 5-7 днів при кровохарканнях і легеневих кровотечах у хворих на туберкульоз, що страждають хронічним алкоголізмом, направленої на зниження фібринолітичної активності та підвищення коагулологічних властивостей крові із застосуванням інгібіторів фібринолізу, дозволяє досягти припинення кровохаркань та легеневих кровотеч у 96,2% хворих.

6. Застосування в комплексному лікуванні туберкульозу ендолімфатичного введення антимікобактеріальних препаратів та інгібіторів фібринолізу і гепарину у 86,3% випадків дозволяє досягти не тільки стабілізації захворювання, його регресу, а й призводить до позитивних змін в системі гемостазу завдяки зниженню рівня фібриногену, фібринолітичної активності плазми крові та нормалізації тромбоцитарної ланки гемостазу, що зменшує ризик геморагічних ускладнень.

Практичні рекомендації

1. З метою своєчасної корекції порушень системи гемостазу у хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, в процесі лікування рекомендується досліджувати стан гемокоагуляції і фібринолізу.

2. При легеневих кровохарканнях і кровотечах у хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, доцільно проводити корекцію підвищеної активності фібринолітичних ферментів крові шляхом призначення інгібіторів фібринолізу.

3. Лікування хворих на туберкульоз легень і хронічний алкоголізм, особливо з прогресивним перебігом туберкульозного процесу, можна поліпшити.

1. Ларионов В.Г., Потайчук В.И., Мельник В.П. Состояние гемокоагуляции и фибринолиза у больных туберкулезом легких, страдающих алкоголизмом //Врачебное дело. - 1989. - №8. - С. 46-47.

2. Потайчук В.І. Ендолімфотерапія в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень і вплив її на гемокоагуляцію //Український пульмонологічний журнал. - 1998. - №2. - С. 44-46.

3. Потайчук В.І. Стан гемокоагуляції та фібринолізу у хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним алкоголізмом при легеневих кровохарканнях та кровотечах //Український пульмонологічний журнал. - 2000. - №4. - С.18-20.

4. Потайчук В.И. Особенности системы свертывания крови у больных туберкулезом с легочным сердцем //Профилактика, диагностика и лечение заболеваний органов дыхания. Сборник научных трудов. К. - 1986. - С. 222.

5. Пилипчук Н.С., Мельник В.П., Срибный С.М., Петрова И.Е., Кулаков С.В., Потайчук В.И. Рациональная химиотерапия больных туберкулезом легких с сопутствующим хроническим алкоголизмом //Тезисы докладов Х Всесоюзного съезда фтизиатров. К. - 1986. - С. 123-124.

6. Мельник В.П., Потайчук В.И. Особенности диагностики и лечения хронического бронхита у больных туберкулезом легких с сопутствующим алкоголизмом //Пульмонология. Республиканский межведомственный сборник. К. - 1987. - С. 5-7.

7. Потайчук В.И. Некоторые особенности состояния свертывающей и фибринолитической системы крови в процессе лечения больных туберкулезом легких и хроническим алкоголизмом// Тезисы докладов VIII съезда фтизиатров УССР. Донецк. - 1987. - С. 100-101.

8. Потайчук В.И. Интенсивная терапия больных туберкулезом легких, страдающих хроническим алкоголизмом с применением эндолимфатического введения препаратов и некоторые особенности гемокоагуляции //Тезисы докладов Республиканской конференции молодых ученых медиков. Алушта. - 1986. - С. 34.

9. Потайчук В.И. Изменение гемокоагуляции и фибринолиза в процессе лечения больных туберкулезом легких, страдающих алкоголизмом // Матеріали ІІ зїзду фтизіатрів і пульмонологів України. К. - 1998. - С. 276.

10. Потайчук В.И. Некоторые особенности тромбоцитарного звена гемостаза у больных туберкулезом легких, страдающих хроническим алкоголизмом //Девятый Национальный конгресс по болезням органов дыхания. Сборник резюме. Москва. - 1999. - С. 354.

11. Петренко В.И., Петрова И.Е., Тимошенко Г.А., Потайчук В.И., Кононенко И.Н., Шехтер И.Е., Павленко Е.Н. Выявление и особенности течения неспецифических заболеваний органов дыхания и туберкулеза легких в пожилом возрасте //Тези ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. К. - 2000. - С. 83.

Размещено на .ru