Гемодинамічні механізми формування гіпертензивного серця в похилому і старечому віці - Автореферат

Дослідження експериментаторів і клініцистів багатьох країн значною мірою зосередились навколо механізмів розвитку так званого “гіпертензивного серця”, методів дослідження цього явища, його значення у довготривалій підтримці діяльності серця та адекватної системної і регіонарної гемодинаміки, строків самого життя хворих з артеріальною гіпертензією [Бобров В.А., Поливода С.Н., 1993; Дядык А.И., 1995; Мартынов А.И., 2001; Поливода С.Н., 2003; Шхвацабая И.К., 1988; Яновский Г.В., 2001; Dahlof B., 1992, 2002; Devereux R., 2001, 2002; Ganau Мозковий кровообіг з віком і при розвитку серцево-судинної патології (артеріальна гіпертензія, інсульт) починає більше залежати від системної гемодинаміки [Верещагин Н.В., 1997; Винничук С.М., 1987; Гераскина Л.А. и соавт., 2001; Гогин Е.Е., 1997, 2002; Сидоренко Г.И., 2001; Фонякин А.В., 2002; Широков Е.А., 1997; Bartko D., 1996], що також вимагає від серця більших зусиль по підтримці обємного кровопотоку. П.Л.Шупика МОЗ України та держбюджетних науково-дослідних робіт відділу клінічної та епідеміологічної кардіології Інституту геронтології АМН України: “Функціональний стан серця, показники системної та інтракардіальної гемодинаміки та деяких видів обміну у хворих похилого і старечого віку з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю під впливом сучасних засобів фармакотерапії”, яка виконувалась в рамках Президентської програми “Здоровя людей похилого віку”, № держреєстрації 0199UO00512, шифр ДП-25.7 (автор - відповідальний виконавець); “Оптимізація лікування артеріальної гіпертензії у хворих старших вікових груп з урахуванням особливостей фармакокінетики ліків та даних фармакоекономічного аналізу”, яка виконується в рамках Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні (1999-2010 р.р.), № держреєстрації 0103UO01053, шифр ДП-25.3 (автор - співвиконавець); “Механізми розвитку та шляхи корекції систолічної та діастолічної дисфункції серця у осіб старшого віку з нормальним і підвищеним рівнем артеріального тиску”, № держреєстрації 0199U000645, шифр 00.62.99 (автор - відповідальний виконавець); “Вікові особливості розвитку недостатності серця при різних формах його гіперфункції (перенавантаження та пошкодження)”, № держреєстрації 0196UO013112, шифр ОК.92.12.107 (автор - відповідальний виконавець). Обєкт дослідження: практично здорові люди у віці 20-96 років, хворі на гіпертонічну хворобу у віці 45-89 років, особи з ізольованою систолічною гіпертензією у віці 60-97 років та хворі, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу при різному рівні АТ. Вперше показано, що у здорових людей похилого і старечого віку при збільшенні пульсаторності і зменшенні швидкості церебрального кровопотоку спостерігаються більш тісні звязки між показниками системної гемодинаміки, структурно-функціонального стану серця та церебрального кровообігу, що вказує на послаблення з віком ауторегуляторних гемодинамічних механізмів останнього.Нове вирішення проблеми полягає у виявленні односпрямованості та взаємозвязку вікових та гіпертензивних гемодинамічних механізмів розвитку довготривалої гіперфункції серця, які формують синдром “гіпертензивного” та аналогічного йому по наслідках “старечого” серця; втрати з віком повноцінної ауторегуляції мозкового кровообігу та формування більшої його залежності від системного обємного кровопотоку, яка поглиблюється при розвитку гострого порушення мозкового кровообігу; ролі вихідного функціонально-гемодинамічного фону у формуванні гемодинамічної структури гіпотензивного ефекту сучасних антигіпертензивних препаратів у хворих з АГ. З віком у здорових людей АТ (переважно систолічний) підвищується за рахунок збільшення загального еластичного опору судин. Вікові зміни системної гемодинаміки і судинного русла (збільшення САТ, ПАТ, ЗПСО і, особливо, Ео, порушення добового ритму і варіабельності АТ, зростання жорсткості артерій) призводять у здорових людей похилого і старечого віку до формування ознак “гіпертензивного” серця (збільшення ММ, кількості ГЛШ до 42% з тенденцією до концентричного ремоделювання, зменшення скорочувальної функції ЛШ і збільшення ЛП), які можна обєднати поняттям “старечого” серця. У здорових людей похилого і старечого віку концентрична ГЛШ повязана з більш високими значеннями САТ і загального еластичного опору судин і супроводжується під час обємного навантаження напруженням діяльності серця (збільшення скоротливості при прискоренні частоти серцевих скорочень і подовженні часу вигнання). “Старече” серце характеризується зменшенням скоротливої здатності ЛШ у спокої (у 10% осіб похилого і 21% старечого віку) та під час обємного гемодинамічного навантаження (у 12% осіб похилого і старечого віку).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової медичної проблеми - зясування механізмів гіперфункції та розвитку гіпертрофії лівого шлуночка в процесі старіння при різному рівні АТ, її ролі у підтримці системного і церебрального кровообігу. Нове вирішення проблеми полягає у виявленні односпрямованості та взаємозвязку вікових та гіпертензивних гемодинамічних механізмів розвитку довготривалої гіперфункції серця, які формують синдром “гіпертензивного” та аналогічного йому по наслідках “старечого” серця; втрати з віком повноцінної ауторегуляції мозкового кровообігу та формування більшої його залежності від системного обємного кровопотоку, яка поглиблюється при розвитку гострого порушення мозкового кровообігу; ролі вихідного функціонально-гемодинамічного фону у формуванні гемодинамічної структури гіпотензивного ефекту сучасних антигіпертензивних препаратів у хворих з АГ.

З віком у здорових людей АТ (переважно систолічний) підвищується за рахунок збільшення загального еластичного опору судин. Збільшується кількість людей з “високим нормальним” АТ і порушенням добового профілю АТ (з надмірним нічним зниженням останнього). В гемодинамічній структурі АТ не спостерігається превалювання певного типу гемодинаміки.

Вікові зміни системної гемодинаміки і судинного русла (збільшення САТ, ПАТ, ЗПСО і, особливо, Ео, порушення добового ритму і варіабельності АТ, зростання жорсткості артерій) призводять у здорових людей похилого і старечого віку до формування ознак “гіпертензивного” серця (збільшення ММ, кількості ГЛШ до 42% з тенденцією до концентричного ремоделювання, зменшення скорочувальної функції ЛШ і збільшення ЛП), які можна обєднати поняттям “старечого” серця. Цей процес в межах нормальних величин АТ більше залежить від віку, ніж від висоти АТ.

У здорових людей похилого і старечого віку концентрична ГЛШ повязана з більш високими значеннями САТ і загального еластичного опору судин і супроводжується під час обємного навантаження напруженням діяльності серця (збільшення скоротливості при прискоренні частоти серцевих скорочень і подовженні часу вигнання). Розвиток ексцентричної ГЛШ повязаний переважно з гіперкінетичним типом гемодинаміки і досить часто (до третини випадків) супроводжується зменшенням скоротливої здатності ЛШ у спокої та ознаками латентної систолічної дисфункції при обємному гемодинамічному навантаженні.

З віком у здорових людей збільшується не тільки кількість ГЛШ, а і притаманних “гіпертензивному” серцю явищ міокардіальної дисфункції. “Старече” серце характеризується зменшенням скоротливої здатності ЛШ у спокої (у 10% осіб похилого і 21% старечого віку) та під час обємного гемодинамічного навантаження (у 12% осіб похилого і старечого віку). Останнє частіше спостерігається у людей з “високим нормальним” АТ, гіперкінетичним типом гемодинаміки та ексцентричною ГЛШ.

У здорових людей похилого і старечого віку збільшується пульсаторність і зменшується швидкість церебрального кровопотоку. Зявляються звязки між показниками стану церебральних судин (РІ, RI, KA) і системної гемодинаміки (ДАТ, ХОК, ЗПСО, Ео), що вказує на послаблення автономності ауторегуляторних механізмів мозкового кровообігу з віком. Наявність ГЛШ у здорових людей середнього віку асоціюється з низькими показниками кровопотоку у СМА, а в похилому і старечому віці - навпаки.

Артеріальна гіпертензія (ГХ і ІСГ) в пізньому онтогенезі посилює вікову гіперфункцію серця, що відображується у збільшенні кількості ГЛШ, переважно ексцентричного типу, та зростанні частоти її високостресових форм. Майже у половини хворих з АГ функціональні навантаження (фізичні та обємні гемодинамічні) виявляють приховану систолічну дисфункцію, найбільш часту при гіперкінетичному типі гемодинаміки і ексцентричних високостресових ГЛШ. При ІСГ спостерігається більш адекватна реакція на функціональні проби і менша кількість людей із зниженням скоротливої здатності ЛШ у відповідь на навантаження, ніж при ГХ (відповідно 46% і 52%).

При АГ спостерігаються більш вагомі залежності між церебральним і системним кровообігом: при ГХ мозкова гемодинаміка більше повязана із судинними компонентами АТ (ДАТ, ЗПСО), а при ІСГ - з показниками серцевого викиду та еластичного опору артерій (ХОК, САТ, ПАТ, Ео), що вказує на більше послаблення ауторегуляторних механізмів при АГ в пізньому онтогенезі. Наявність ГЛШ, зокрема концентричного типу, при АГ асоціюється з уповільненням кровоструменя у СМА на 24% як при ГХ, так і при ІСГ.

При ІСГ (порівнюючи із практично здоровими людьми відповідного віку) церебральна гемодинаміка характеризується збільшенням пульсаторності кровоструменя при незмінності його швидкісних показників. Кровообіг у вертебро-базилярному басейні при ІСГ зворотно корелює (r= - 0.48; - 0.51) з величинами САТ (в межах 160-220 мм рт. ст.).

Формування ГЛШ асоціюється з активацією ПОЛ (збільшенням концентрації МДА в плазмі і еритроцитах) як у здорових людей похилого і старечого віку, так і у осіб з ІСГ. При ГХ це спостерігається тільки в середньому віці. Проте у хворих на ГХ похилого і старечого віку активація ПОЛ спостерігається при зменшенні скоротливої здатності ЛШ, що відображує звязок активності процесів пероксидації з погіршенням контрактильності.

АГ в різних вікових групах по-різному впливає на темп старіння людини: у хворих середнього віку більш прискорюючи його, ніж в похилому і старечому віці. Наявність ГЛШ асоціюється з більшим темпом старіння у здорових людей середнього віку і хворих з АГ середнього і похилого віку, що дозволяє вважати ГЛШ незалежним від АТ асоційованим фактором прискореного старіння. При ГХ це повязане як з концентричним, так і з ексцентричним типом ГЛШ, а при ІСГ з ексцентричним типом ГЛШ. Загалом ІСГ менш прискорює темпи старіння, ніж ГХ, і в багатьох відношеннях наближається до практично здорових людей, особливо на найбільш пізніх етапах онтогенезу.

У хворих похилого і старечого віку, які перенесли ішемічний інсульт, спостерігається більша залежність мозкового кровопотоку від пропульсивної діяльності серця і гемодинамічної структури АГ (порівняно з хворими з АГ без інсульту). Гіперкінетичний тип гемодинаміки сприяє підтримці у них досить високих показників церебрального кровопотоку (в ЗСА і ВСА, а при АГ і в СМА). Підтримка мозкового кровообігу за рахунок гіперкінетичної гемодинаміки відбувається на межі його функціональних можливостей, про що свідчить зростання у цих хворих кількості ексцентричних ГЛШ (до 76%), зокрема з систолічною дисфункцією.

Лікування ІАПФ еналаприлом і фозиноприлом та блокатором АТ1-рецепторів ірбесартаном призводить переважно до ексцентричного ремоделювання ЛШ за рахунок зменшення товщини його стінок. Блокатор бета-адренорецепторів небіволол та тіазидоподібний діуретик індапамід сприяють збереженню вихідних співвідносин структурних показників ЛШ. При цьому можливості медикаментозного впливу на зворотний розвиток ГЛШ з віком зменшуються.

У пізньому онтогенезі зворотний розвиток ГЛШ в процесі лікування не завжди асоціюється з покращенням стану серця. Зменшення ІР нижче 0,37 ум.од. супроводжується зменшенням толерантності до гемодинамічного обємного навантаження у вигляді збільшення залишкового обєма і погіршення регіонарної скоротливості стінок ЛШ.

Практичні рекомендації

Практично здорових людей похилого віку з “високим нормальним” АТ (130/85 - 139/89 мм рт ст.) та показниками загального еластичного опору артеріальних судин, вищими за 129 КПА·м-7, і кінетичним фактором роботи серця більшим за 100 г·см/с слід виділяти у групу ризику і починати профілактичні заходи з метою запобігання розвитку у них АГ.

Нічне зниження САТ на 20% і більше від денного рівня, яке спостерігається у 15-20% осіб похилого і старечого віку з ІСГ, вимагає виваженого призначення антигіпертензивних препаратів. При цьому рекомендується надавати перевагу препаратам короткострокової дії.

При вирішенні питання про можливість (необхідність) зворотного розвитку ГЛШ у осіб похилого і старечого віку з АГ, слід не допускати зменшення ІР нижче 0,37 ум.од. у звязку з можливістю погіршення толерантності серця до обємного гемодинамічного навантаження (збільшення залишкового обєму і зменшення фракції викиду лівого шлуночка).

Концентричний тип ГЛШ у хворих на ГХ і ІСГ похилого і старечого віку асоціюється з уповільненням кровоструменю у СМА і може вважатися показанням для призначення вазоактивної церебральної терапії.

Довготривала терапія еналаприлом (окремо і у поєднанні з невеликими дозами гідрохлортіазида), фозиноприлом та ірбесартаном сприяє ексцентричному ремоделюванню ЛШ (зменшенню ІР), яке може супроводжуватись зменшенням стійкості серця до обємного гемодинамічного навантаження. Ці препарати більш показані хворим з попереднім концентричним ремоделюванням та концентричним типом ГЛШ.

Хворим з ексцентричним ремоделюванням і ексцентричним типом ГЛШ більш показані індапамід та небіволол, які суттєво не впливають на величину ІР і в більшості випадків сприяють збереженню геометричної моделі ЛШ.

У осіб похилого віку з явищами латентної систолічної дисфункції ЛШ з метою покращення толерантності серця до навантаження доцільним є призначення метаболічної терапії триметазидином та актовегіном.

При призначенні антигіпертензивної терапії хворим похилого і старечого віку, що перенесли інсульт на тлі АГ поряд з поступовим зниженням АТ слід моніторувати стан мозкової гемодинаміки, зокрема у вертебро-базилярному басейні, враховуючи втрату його ауторегуляції.

1. Приходько В.Ю. Обратное развитие гипертрофии левого желудочка и его последствия для сердца у больных с артериальной гипертензией в позднем онтогенезе // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2001.-Вип. 10, кн. 3.- C. 632-640

2. Приходько В.Ю. Влияние метаболической терапии на функциональное состояние сердца у больных ИБС пожилого возраста // Укр. кардіол. журнал.- 2001.- №4.- С.29-31

3. Приходько В.Ю. Влияние ингибитора ангиотензин-превращающего фермента эднита (эналаприла) на показатели системной и интракардиальной гемодинамики у больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Проблемы старения и долголетия.- 2001.- Т. 10, №2. - С.163-168

4. Приходько В.Ю. Влияние Актовегина-драже на функциональное состояние сердца и перекисное окисление липидов у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией // Український вісник психоневрології.- 2002.- Т.10. - №2 (31)- С.223-227

5. Приходько В.Ю. Порівняння даних добового моніторування артеріального тиску та його одноразового вимірювання у практично здорових людей різного віку // Журн. АМН України. - 2004. - Т.10, №1. - С. 157-167

6. Приходько В.Ю. Зміни функціонального стану серця у здорових людей похилого віку в процесі 8-річного спостереження і розвитку у них артеріальної гіпертензії // Збірник наук.праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004.- Вип. 13, кн. 1.- С. 147-154

7. Приходько В.Ю. Дисфункція серця у практично здорових людей похилого і старечого віку при різних типах ремоделювання лівого шлуночка // Проблемы старения и долголетия. - 2004. - Т.13, №3. - С. 422-427

8. Приходько В.Ю. Вікові особливості функціонального стану серця та системної гемодинаміки у хворих, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу на тлі артеріальної гіпертензії // Проблемы старения и долголетия. - 2005. - Т.14, №1. - С. 54-66

9. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Функциональное состояние сердца у больных старших возрастных групп с изолированной систолической гипертензией // Укр. кардиол. журнал.- 1997.- N2.- С.25-29 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї статті, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

10. Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Белая И.И. Взаимосвязь церебральной и кардиальной гемодинамики у практически здоровых людей пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия.-1999.- N2. - С.155-161 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

11. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Гипертензивное сердце в пожилом и старческом возрасте // Укр. кардіол. журнал.- 2000.- №1-2.- С. 38-43 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

12. Приходько В.Ю., Ена Л.М., Белая И.И. Блокатор кальциевых каналов Норваск в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Укр. кардіол. журнал.- 2000.- №3.- С. 24-27 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії, варіаційної пульсометрії та електрокардіографії, проводила статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнювала результати та формулювала висновки).

13. Приходько В.Ю., Кеденко М.И., Левина И.Г. Состояние перекисного окисления липидов у больных пожилого возраста с разными гемодинамическими типами артериальной гипертензии // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2001.-Вип. 10, кн. 1.- С.795-802 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

14. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Возможность и целесообразность обратного развития гипертрофии левого желудочка в пожилом и старческом возрасте // Укр. кардіол. журнал.- 2001.- №3. - С.18-21 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

15. Токар А.В., Приходько В.Ю., М.І.Асінова, В.І.Джемайло, П.О.Орлов Тіазидоподібні діуретики в лікуванні хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією // Ліки України.- 2001.- 5(46).- С.62-64 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, артеріопєзографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

16. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И., Левина И.Г. Применение селективного бета-адреноблокатора небилет в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Ліки України.- 2001.- 11(52). - С.44-45 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, артеріопєзографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

17. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И., Кеденко М.И. Апровель в лечении пожилых больных с артериальной гипертензией // Проблемы старения и долголетия.-2002.- Т. 10, №3.- С.295-303 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

18. Романюк Т.Ю., Приходько В.Ю. Стан церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки у хворих старшого віку з артеріальною гіпертензією // Укр. кардіол. журнал.- 2002.- №3.-С.38-41 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

19. Ена Л.М., Чаяло П.П., Приходько В.Ю., Кеденко М.И., Белая И.И. Длительное применение эналаприла и гидрохлортиазида у больных с артериальной гипертензией пожилого возраста: влияние на системную и интракардиальную гемодинамику, перекисное окисление липидов // Укр. кардіол. журнал.- 2002.- №2.-С.50-54 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

20. Ена Л.М., Кондратюк В.Е., Приходько В.Ю. Влияние фозиноприла на гипертрофию миокарда левого желудочка и показатели системной, интракардиальной гемодинамики у больных с артериальной гипертензией пожилого возраста // Укр. кардіол. журнал.- 2002.- №1.- С. 61-63 (проводила обстеження методом ехокардіографії, виконувала статистичну обробку даних, аналізувала дані, узагальнювала результати та формулювала висновки).

21. Кузнецова С.М., Сливак Е.А., Приходько В.Ю. Влияние сермиона на церебральную гемодинамику у больных пожилого возраста с остаточными явлениями ишемического острого нарушения мозгового кровообращения в каротидном бассейне // Укр. медичний часопис.- 1999.- №5/13, IX-X.- С.18-22 (проводила клінічне обстеження хворих, допомагала при доплерографічному дослідженні судин мозку, проводила статистичну обробку даних, аналізувала отримані дані, формулювала висновки).

22. Ена Л.М., Чаяло П.П., Кеденко М.И., Белая И.И., Приходько В.Ю. Влияние длительной комбинированной терапии эналаприлом и гидрохлортиазидом на процессы перекисного окисления липидов у пожилых больных с артериальной гипертензией // Проблемы старения и долголетия.- 2001.- Т.10, №1.- С.41-47 (проводила клінічне обстеження хворих, ведення їх під час лікування, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

23. Кузнецова С.М., Ена Л.М., Сливак Е.А., Приходько В.Ю. Анализ комплексного применения сермиона и капотена у больных, перенесших ишемический инсульт на фоне гипертонической болезни // Ліки України.- 2000.- 12(41).- С.43-46 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи щодо дослідження системної та інтракардіальної гемодинаміки, клінічне обстеження хворих, обстеження методом ехокардіографії, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

24. Токар А.В., Кузнецова С.М., Стаднюк Л.А., Асінова М.І., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Орлов П.О. Стан серцево-судинної системи та деяких видів обміну у хворих, що перенесли мозковий інсульт // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2003.- Вип. 12, кн. 2.- С. 527-539 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, виконувала обстеження методом ехокардіографії, електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, робила узагальнення результатів та формулювала висновки).

25. Стаднюк Л.А., Мясніков В.Г., Приходько В.Ю., Лапшин О.В., Мостовий С.Є. Проблеми безпечності фармакотерапії артеріальної гіпертензії у похилому і старечому віці // Проблемы старения и долголетия. - 2004. - Т.13, №2. - С. 202-213 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, клінічне ведення хворих, обстеження їх методом ехокардіографії, лікування хворих різними антигіпертензивними препаратами, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

26. Стаднюк Л.А., Приходько В.Ю., Давидович О.В., Рябець Н.В., Єгорова Л.В. Сучасні методи фармакотерапії хворих з артеріальною гіпертензією в похилому і старечому віці // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004.- Вип. 13, кн. 1.- С. 321-330 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, клінічне ведення хворих, лікування їх різними антигіпертензивними препаратами, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

27. Романюк Т.Ю., Приходько В.Ю. Влияние препарата Курантил на показатели системной и церебральной гемодинамики у больных, перенесших ишемический инсульт на фоне артериальной гипертензии // Фармакологічний вісник.- 1999.- №4.- С.31-34 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, виконала статистичну обробку даних, проводила аналіз даних, узагальнення результатів та формулювала висновки).

28. Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю. Лечение Курантилом больных пожилого возраста с изолированной систолической гипертензией и явлениями дисциркуляторной гипертонической энцефалопатии // Фармакологічний вісник.- 1999.- №5.- С.25-28 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

29. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Кеденко М.И., Белая И.И. Динамика показателей системной и интракардиальной гемодинамики под влиянием длительного лечения препаратом Энап HL больных с артериальной гипертензией пожилого возраста // Фармакологічний вісник.- 2000.- №2.-С.61-64 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

30. Prikhodko V. Diagnostic criteria of myocardial dysfunction in elderly // Proc. 3rd Congress of the International association of Gerontology, European Region Clinical Section. Thessaloniki, Greece, 14-17 November 1996.- Р. 71

31. Tokar A., Prikhodko V. Systolic and diastolic myocardial dysfunction in elderly hypertensives // Proc. 3rd Congress of the International association of Gerontology, European Region Clinical Section. Thessaloniki, Greece, 14-17 November 1996.- Р. 286 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

32. Приходько В.Ю., Токарь А.В. Влияние предуктала на функциональное состояние сердца у больных ИБС пожилого возраста // Мат. 36 научн.-практ. межрегионарной конф., посвященной 200-летию Ульяновской обл.клин.б-цы №1. - Ульяновск, 2001.- С.72-73 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

33. Токар А.В., Кузнецова С.М., Стаднюк Л.А., Асинова М.І., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Орлов П.О. Гемодинамические и метаболические изменения у больных гипертонической болезнью и атеросклерозом, перенесших мозговой инсульт // Клин. геронтология.- 2003.- №9.- С. 62 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, виконувала обстеження методом ехокардіографії, електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, робила узагальнення результатів та формулювала висновки).

34. Приходько В.Ю., Єна Л.М., Токар А.В., Ахаладзе М.Г. Рання ехокардіографічна діагностика недостатності серця в похилому та старечому віці // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”. - К., 1998.- С. 86-87 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, функціональні проби з навантаженням, виконувала статистичну обробку даних, проводила аналіз даних, узагальнення результатів та формулювала висновки).

35. Ахаладзе Н.Г., Ена Л.М., Приходько В.Ю. Особенности реакции центральной и региональной гемодинамики на физическую нагрузку у больных артериальной гипертензией в позднем онтогенезе // Мат. научно-практ. конф. "Реабилитация больных пожилого возраста с заболеваниями сердечно-сосудистой системы и церебрально-сосудистой патологией". - К., 1997. - С.122-123 (зробила обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії у спокої та при фізичному навантаженні, виконувала статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнювала результати та формулювала висновки).

36. Токарь А.В., Приходько В.Ю., Ахаладзе Н.Г. Азупамил (верапамил) в лечении пожилых больных с “мягкой” артериальной гипертензией // Мат. научно-практ. конф. "Реабилитация больных пожилого возраста с заболеваниями сердечно-сосудистой системы и церебрально-сосудистой патологией". - К., 1997.- С.124-125 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії у спокої та при фізичному навантаженні, виконувала статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнювала результати та формулювала висновки).

37. Єна Л.М., Токар А.В., Ахаладзе М.Г., Приходько В.Ю. Ізольована систолічна гіпертензія у людей похилого та старечого віку // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”. - К., 1998. - С.50 (робила обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

38. Приходько В.Ю., Белая И.И Амлодипин (норваск) в лечении больных с артериальной гипертензией старших возрастных групп // Мат. наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія і вік” - К., 1998. - С. 73-74 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії, електрокардіографії та варіаційної пульсометрії, виконувала статистичну обробку даних, робила аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

39. Приходько В.Ю. Функциональное состояние левого желудочка у больных с изолированной систолической гипертензией // Тези доп. II національного конгреса геронтологів і геріатрів України. - К.,1994.- Ч.II.-С. 528.

40. Токар А.В., Приходько В.Ю. Механизмы гиперфункции и недостаточности сердца у лиц пожилого и старческого возраста // Матеріали та тези конференції “Актуальні проблеми медицини”, присвяченої 50-річчю утворення Вінницького обласного госпіталю для інвалідів війни. - Вінниця, 1996.- С.114-115 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

41. Приходько В.Ю., Токарь А.В. Возрастные особенности гипертрофии левого желудочка как предпосылки формирования застойной сердечной недостаточности // Укр. кардіол. журнал. - Додаток до 3/96. - Матеріали V Конгресу кардіологів України. - К., 1997.- С. 107 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

42. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Гипертензивное сердце в пожилом и старческом возрасте // Тези наук. доповідей укр. наук.-практ. конф. кардіологів і кардіохірургів з міжнародної участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”. - К., 1999. - С.176-177 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

43. Приходько В.Ю. Особенности гипертензивного сердца в пожилом и старческом возрасте // Мат. І Української конференції молодих вчених, присвяченої памяті акад. В.В.Фролькіса.- К., 2000.- С.95-97

44. Приходько В.Ю. Возрастные особенности развития недостаточности сердца // Мат. УІ Конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С.109

45. Кеденко М.И., Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И. Влияние длительной комбинированной терапии эналаприлом и гидрохлортиазидом на процессы перекисного окисления липидов у пожилых больных с артериальной гипертензией // Мат. УІ Конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С.169 (проводила клінічне обстеження хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

46. Кузнецова С.М., Ена Л.М., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю. Центральная, интракардиальная и церебральная гемодинамика у больных, перенесших острое нарушение мозгового кровообращения // Мат. УІ Конгресу кардіологів України. - К., 2000. - С.247 (робила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методом ехокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

47. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Диуретик арифон (индапамид) в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 80 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

48. Приходько В.Ю. Предуктал в лечении больных ИБС пожилого возраста // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 68

49. Приходько В.Ю. Особенности функционального состояния сердца у лиц старших возрастных групп с различным уровнем артериального давления // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 79

50. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И., Кеденко М.И. Антагонист ангиотензина ІІ “Апровель” (ирбесартан) в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 73 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

51. Ена Л.М., Приходько В.Ю., Белая И.И. Кардиоселективный бета-адреноблокатор Небилет в лечении больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Мат. ІІІ Нац. Конгресу геронтологів і геріатрів. - К., 2000.- С. 73-74 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, артеріопєзографії, добового моніторування артеріального тиску, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

52. Кеденко М.І., Єна Л.М., Приходько В.Ю., Біла І.І. Особливості вільнорадикальних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу середнього та похилого віку // Проблемы старения и долголетия.- 2002.- Т. 11, №3. - С. 303-304 (обговорювала теоретичне обгрунтування ідеї роботи, виконувала клінічне обстеження хворих, проводила статистичну обробку даних, аналізувала дані, формулювала висновки).

53. Приходько В.Ю. Ефективність тіазидоподібного діуретика індапаміду в лікуванні літніх хворих на артеріальну гіпертензію // Проблемы старения и долголетия.- 2002.- Т. 11, №3.- С.334-335

54. Приходько В.Ю. Морфофункціональний стан серця в осіб похиого та старечого віку, хворих на артеріальну гіпертенію (за даними лонгітудінальних досліджень) // Проблемы старения и долголетия.- 2002.- Т. 11, №3.- С.335-336

55. Токарь А.В., Приходько В.Ю. Гіпертензивне серце і вік // Мат. регіональної наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансерізація, профілактика та лікування”. - Ів.-Франківськ, 2004.- С.105-106 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

56. Стаднюк Л.А., Приходько В.Ю., Купраш Л.П., Асінова М.І. Вікові особливості реакцій на антигіпертензивну терапію // Мат. регіональної наук.-практ. конф. “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансерізація, профілактика та лікування”. - Ів.-Франківськ, 2004.- С. 96-97 (зробила теоретичне обґрунтування ідеї роботи, обстеження методами ехокардіографії та електрокардіографії, клінічне ведення хворих, статистичну обробку даних, аналіз даних, узагальнення результатів та висновки).

57. Приходько В.Ю. Гемодинамічна структура гіпотензивного ефекту у хворих похилого і старечого віку під впливом сучасних антигіпертензивних препаратів // Мат. української наук.-практ.конф. “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні”. - К., 2004. - С.118