Гельмінтози м’ясоїдних (лабораторні методи діагностики та заходи боротьби) у місті Дніпропетровськ - Магистерская работа

Магістерська робота Гельмінтози м’ясоїдних (лабораторні методи діагностики та заходи боротьби) у місті Дніпропетровськ Вступ Епізоотичний характер паразитарних захворювань домашніх тварин в умовах великих міст на сучасному етапі розвитку залишається досить складним і спостерігається тенденція до його погіршення, в результаті масштабнішого характеру утримання мясоїдних. У розповсюдженні цих інвазій значну роль відіграють коти чи собаки-носії статевозрілих форм збудників. Неконтрольоване збільшення кількості безпритульних собак і котів, а також антисанітарний стан місць, де їх вигулюють (дитячих і газонних майданчиків, скверів, парків), безсумнівно впливають на розповсюдження різних паразитарних захворювань. Тварини, заражені паразитами, розсіюють навколо себе величезну кількість інвазійних елементів, у зв’язку з цим навколишнє середовище в значній мірі забруднюється яйцями, личинками, проміжними живителями або механічними переносниками інвазії. За чисельними повідомленнями дослідників у мясоїдних широко реєструються гельмінтози. Інвазованість ними досліджених тварин сягає до 100% [1, 2]. Без застосування сучасних лабораторних методів діагностики, профілактики й лікування різних захворювань тварин неможливо забезпечити стійкий благополучний стан щодо інвазійних хвороб, а особливо щодо гельмінтозів. Основним методом боротьби з гельмінтозами тварин є, і ще тривалий час буде залишатись, фармакотерапія антигельмінтними препаратами [3, 4]. В сучасних умовах розвитку ветеринарної науки, роботи науковців, фармакологів, розробляється і випускається велика кількість препаратів для боротьби з паразитарними захворюваннями мясоїдних. Для досягнення мети перед нами були поставлені такі завдання: - оцінити епізоотичну ситуацію щодо гельмінтозів собак, котів і інших мясоїдних на території міста Дніпропетровськ; - визначити рівень ураженості гельмінтами мясоїдних; - вияснити ефективність лабораторних методів дослідження гельмінтозів (метод Фюллеборна, метод послідовних промивань, хімічних методів); - вивчити зміни гематологічних показників за виявлених гельмінтозів; - вияснити ефективність антигельмінтних препаратів − Прател і Брованол; - розрахувати економічну ефективність проведених заходів; - запропонувати найбільш ефективний метод діагностики для власників лабораторій та терапевтично й економічно вигідний препарат для застосування практикуючим ветеринарним лікарям. 1. За даними багатьох авторів, при дослідженні проб фекалій собак, зібраних з ґрунту в місті Харкові, свідчать про високий рівень забрудненості навколишнього середовища екто - та ендопаразитами, яйцями та личинками гельмінтів сягнули 85-87% [1, 8-10]. Дослідження на наявність гельмінтів у дрібних тварин на території Сумської та Полтавської областей показало, що ураженість тварин становить 76,9%. Про це свідчать роботи І.С. Дахно із співавторами [16]. Було відмічено, що хворих тварин восени більше, ніж навесні [18]. Ряд авторів [24, 25] повідомляє про ступінь розповсюдження дипілідіозу у мегаполісах України яка знаходиться у межах 22,8 - 33,4%. За даними інших авторів в Москві знаходиться понад 400 тис. собак, які виділяють більше 54 т фекалій за добу. Короленко Л.С., Шендрик Л.І. та Курсаков Д.В. провели протягом 2001-2004 рр. в місті Дніпропетровськ подібні дослідження та встановили, що території парків, скверів, дитячих майданчиків є небезпечними з огляду на можливість зараження людей, особливо дітей, токсокарозом, виявивши в 14 пробах (0,8%) яйця токсокар. Петров А.М. відзначив, що при повних гельмінтологічних розтинах 24 собак, 21 з них виявилися інвазовані гельмінтами (87,5%). «Авертель» у рекомендованих дозах був ефективним проти токсокар, токсоскарисів, анкілостом, теніїд та дипілідій (ІЕ та ЕЕ склали 100%). Порівнювали ефективність препаратів проти паразитозів собак - «Брованол», «Адвантікс», «Брованол-плюс» - Павленко С.В. та Березовський А.В. Препарати «Брованол» та «Брованол-плюс» у дозах рекомендованих виробником, виявились високоефективними проти Dipilidium caninum. Кількість еритроцитів розраховують за формулою: М=4000 × 200 ÷ 80, де М - кількість еритроцитів (Т/л). Розрахунок проводять за формулою: С = 150 × Е опт ÷ Е кал, де С - концентрація гемоглобіну крові (г/л); Е опт - оптична щільність дослідної проби; Е кал - оптична щільність калібрувальної проби. Для визначення рівня ураженості тварин гельмінтозами (трематодозами, цестодозами, нематодозами, акантоцефальозами) їх екскременти досліджували гельмінтоовоскопією за удосконаленим методом Фюллеборна (метод Г.О. Котельникова і В.М. Хренова) та методом послідовного промивання.