Види історіографії та їх характеристика, відмінність філософсько-історичного та спеціально-історичного підходів до вивчення Гегелем видів історіографії. Порівняльний аналіз первісної (у значенні початкової), рефлективної та філософської історії.
При низкой оригинальности работы "Гегель про історію та її співвідношення з іншими формами історіографії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування обєкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої ваги набуває розрізнення історії як системи спеціально-наукових знань про минуле, та історії як системи знань про минуле, що мають характер філософських. Докладніше відмінність філософсько-історичного та спеціально-історичного підходів розглядатиметься пізніше, поки що ж ця відмінність зясовується через розкриття своєрідності предметів філософії історії та історії як спеціальної науки. історіографія гегель рефлективний філософський Вірний своєму принципові все розглядати у розвитку, за незворотних якісних змін від нижчого до вищого, від несвідомого через свідоме до самосвідомого, Гегель і в цьому разі перші дві історіографічні форми інтерпретує як щаблі, що передують виникненню філософії історії, або ж, як він її ще називає, філософської історії. Первісна, або початкова, історія - це, за Гегелем, результат творчості таких істориків, які сучасні їм дії, події, стани тощо переводять із зовнішніх явищ у систему внутрішніх уявлень, що відповідно опредметнюються у їхніх історичних працях. Другий вид - рефлективну історію, Гегель поділяв на чотири різновиди. їх спільною рисою, на основі якої вони поставали як версії однієї й тієї самої, рефлективної історії, він вважав те, що в усіх трьох різновидах історія підноситься над сучасною епохою не відносно часу, а відносно духу.
Список литературы
1. Айзенстадт С.Н. Культура, религия и развитие в Североамериканской и Латиноамериканской цивилизациях / С.Н. Айзенстадт // Международный журнал социальных наук. - 1993. - №1. - С. 177-195.
2. Алаев Л.Б. Темп и ритм индийской цивилизации / Л.Б. Алаев // Цивилизации. Вып.1. - М. : Наука, 1992. - С. 111-128.
3. Алексеева Г.Д. Историческая наука в России. Идеология. Политика (60-80-е годы ХХ века) / Г.Д. Алексеева. - М.: Институт российской истории РАН, 2003. - 248 с.
4. Андреева Л.А. Сакрализация власти в истории христианской цивилизации: латинский Запад и православный Восток / Л.А. Андреева. - М. : Ладомир, 2007. - 304 с.
5. Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания / Г.А. Антипов ; АН СССР. Сиб. отд-ние. Ин-т истории, филологии и философии. - Новосибирск : Наука, 1987. - 243 с.
6. Арендт Х. Истоки тоталитаризма / Ханна Арендт ; пер. с англ. И.В. Борисовой, Ю.А. Кимелева, А.Д. Ковалева, Ю.Б. Мишкенене, Л.А. Седова ; послесл. Ю.Н. Давыдова ; под ред. М.С. Ковалевой, Д.М. Носова. - М.: ЦЕНТРКОМ, 1996. - 672 с.
7. Арон Р. Избранное : измерения исторического сознания / Р. Арон. - М.: РОССПЭН, 2004. - 528 с. - (Серия «Книга света»).
8. Бажов С.И. Философия истории Н.Я. Данилевского / С.И. Бажов; [РАН. Ин-т философии]. - М.: ИФ РАН, 1997. - 215 с.
9. Балуев Б.П. Споры о судьбах России: Н.Я. Данилевский и его книга «Россия и Европа» / Б.П. Балуев. - М. : Эдиториал УРСС, 1999. - 280 с.
