Характеристика сировинного, екологічного, історичного та споживчого факторів розвитку і розміщення газової промисловості в Україні. Ознайомлення із структурою паливно-енергетичного комплексу країни; основні проблеми та перспективи його розвитку.
Це так, бо Україна відчуває гостру потребу у газі та продуктах газової промисловості. В основному, ці суперечки повязані з тим, що Україна, власними ресурсами, не може забезпечити добування і переробку необхідної кількості газу, через брак сировини, фінансових ресурсів. Тому вона змушена закуповувати газ в Росії та інших країн. Для дослідження використані методи спостереження, аналізу, порівняння, які дають можливість прослідкувати тенденції подальшого розвитку, порівняти досягнення у цій промисловості на різних етапах розвитку (особливо на протязі останніх років).Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком газової промисловості країни. Крім того, з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали[1, 198]. Природний газ - це легкозаймиста газоподібна суміш вуглеводнів, що утворилася в процесі геологічних перетворень в "пастці" між осадовими породами. Газ, що залишився (легкі вуглеводні - метан і етан) перекачується для використання як палива. У Західній Європі на його основі виробляють аміак та азотні добрива (майже в усіх країнах, де видобувають газ), метанол, ацетилен (Франція, Італія), сажу (Франція, Нідерланди).Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів: за рахунок власного видобутку ми задовольняємо потребу в природному газі на 40% (станом на 2009 рік). Решту природного газу держава імпортує з Російської Федерації, нафти та нафтопродуктів - в основному, з Російської Федерації, а також Казахстану, Білорусі, Азербайджану, Прибалтики та у незначних обсягах з інших країн.[7] Але все ж таки газова промисловість розвивається на базі родовищ горючих корисних копалин(на базі газових родовищ). В Україні існує три нафтогазоносних регіони: західний, східний та південний (Усі нафтогазоносні регіони зазначені у Додатку А). Найбільша частка газоспоживання в Україні припадає на промислово розвинутий Східний регіон - майже 62%, на Західний і Південний регіони - відповідно 32 та 6% загальної потреби в газі. Нерівномірність розміщення ПГС, а також відсутність гарантій стабільного постачання газу в Україну викликає необхідність збільшення обсягів резервування газу на сході та півдні України[10].Екологічні проблеми в газовій промисловості мають свою специфіку, яка визначається в основному відчуженням та забрудненням земель в районах промислової експлуатації газових родовищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Завдяки легкості використання, розвинутій системі постачання та розподілу і більш значній екологічній прийнятності, газ у порівнянні з нафтою та вугіллям, зайняв стійки позиції майже у всіх секторах використання енергії[14]. При спалюванні вугілля, дров та інших видів твердого, а також рідкого палива в атмосферу викидається велика кількість диму, сажі, часток палива, що не згоріли, сірчистого ангідриду та інших шкідливих речовин. Заміна твердого і рідкого палива газоподібним різко скорочує у відхідних газах котельних настанов вміст шкідливих речовин - сажі, сірчистого ангідриду, окису вуглецю. Вміст шкідливих речовин у продуктах згоряння, що викидаються в атмосферу котлами великої продуктивності при спалюванні природного газу, наводиться у табл.2.3,(у ).Розвиток газодобувної промисловості України повязано з Закарпаттям: перше родовище природного газу було відкрите у 1910 р. в районі м. Саме з території України були здійснені перші у світі міждержавні поставки природного газу: у 1945 році розпочато поставки з Дашавського та Опарського газових родовищ до Польщі. У 1972 році було досягнуто максимального обсягу видобутку нафти та газоконденсату - 14,4 млн. тонн; а у 1975 році - найбільшого рівня видобутку газу - 68,7 млрд.куб.м. 50 років тому на півострові було відкрито перше родовище з промисловими запасами природного газу - Задорненське[19, 81]. За короткий термін було відпрацьовано технологію міждержавної передачі газу та збудовано пункт передачі газу в селі Дроздовичах Мостиського району Львівської області.Забезпеченість газом та продуктами газової промисловості споживачів України має не лише виробниче, а й соціальне значення. При спалюванні газ повністю згоряє і практично не забруднює атмосферу. Оскільки влітку потреба в газі є дещо меншою, то в цей період його закачують у газосховища (це старі газосховища, з яких викачали газ), їх на сьогодні в Україні тринадцять [22, 95]. Споживають газ житлово-комунальні господарства, металургійна та хімічна промисловості та інші галузі господарства(рис.3.1). Надійність транзитних поставок газу і газопостачання внутрішніх споживачів у значній мірі забезпечується комплексом підземних сховищ газу, які розміщені в основному в Західному регіоні.Газотранспортна підгалузь газової промисловості України бере початок з 1924 p., коли в промислову експлуатацію було введене Дашавське газове родовище та побудовано газопровід Дашава-Трий. З часом цей газопровід було продовжено до Вільнюса та Риги. В 1966 р. український газ
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Господарське значення газової галузі в економіці України
РОЗДІЛ 2. Умови і фактори розвитку і розміщення газової промисловості
2.1 Сировинний фактор
2.2 Екологічний фактор
2.3 Історичний фактор
2.4 Споживчий фактор
РОЗДІЛ 3. Сучасний рівень розвитку і характеристика розміщення газової промисловості
3.1 Галузева структура
3.2 Територіальна структура
РОЗДІЛ 4. Основні проблеми і перспективи розвитку газової промисловості
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
