Газета "Индустриальное Запорожье" в системі регіональних ЗМІ - Курсовая работа

Неможливо уявити життя сучасної людини без повсякденного звернення до газети, журналу, радіо, телебаченню. А так само з науково-технічним прогресом останніх десятиліть, адже саме він створив необхідні умови для широкого розвитку на новій технічній основі засобів масової інформації. Завдяки науково-технічному прогресу світ дізнався, що таке телебачення, а влада знайшла новий інструмент впливу на громадськість. Був час, коли друковані видання були єдиним, а отже і найважливішим ЗМІ, потім зявилося радіо, і тільки потім телебачення. ХХ ст. почалася так звана епоха „застою”, коли головним був не результат роботи, а рапорт начальству.Газета - періодичне газетне видання, що виходить через короткі проміжки часу, що містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори й рекламу [34]. За видавцем (засновником) виділяються газети державних, партійних, профспілкових, кооперативних, комерційних організацій, творчих спілок, товариств і т. ін. Єдність теми газети означає, що газета є представництво поглядів певної соціальної спільності людей або організацій. Потенційне коло читачів визначаяється, тобто кількість читачів газети звичайно, приміром, якщо коло читачів - це старшокласники, а тематика - компютери, то необхідно порахувати, скільки в школі старшокласників і зясувати, скільки з них цікавиться компютерами, тоді приблизно отримаємо число необхідного тиражу. З часом наклад може зміняться, за рахунок зміни числа читачів (газета може виявитися нецікавою всім тим, хто захоплений компютерами, або, навпаки, бути цікава й іншим читачам) [33].З одного боку, розуміння і трактування теми як інспіратора образного мислення, конкретно-чуттєвої плоті проблеми (ідеї) художнього твору зосереджує увагу літературознавця на текстуальній реальності, застерігає від абстрактних розмірковувань з приводу позатекстових реалій, споріднених з темою як естетичним явищем. З іншого, коли письменник йде до теми не під впливом безпосереднього контакту з дійсністю, а виходить з уявного неміметичного світу, то це також означає, що тема стає стимулом до творчості. Так виникають візуальна поезія, фігурні вірші, параболічні твори, тексти неоавангардистів, які, власне, пишуть не «твори», а конструюють «тексти», що теж мають певну тему, адже їх назви бодай віддалено на неї вказують.Темою в широкому сенсі слова є той цілісний образ світу, який визначає поетичне світосприйняття художника. Оскільки відома тема, основний задум, впливає на значущість того чи іншого моменту і окремі моменти сприймаються на тлі тематичного цілого, можна, звичайно, говорити про що проходить через весь твір "червоної нитки". У той час, як лейтмотив, мотив керівний, проходить через весь твір, то у вигляді повторень (повторення тих же звуків, думок, повторення положень діючих осіб, повторення описів в цілому або зокрема і т. п.), то у вигляді різних варіацій, - якщо лейтмотив і "червона нитка", виразно пробивається тут і там, повязуючи окремі частини - тема сама по собі залишається зовні невиявленої, утворюючи уявний центр, навколо якого все розташовується, але який не закріплений ні в одній окремій фразі.Саме тому тематика регіональної преси мала агітаційний характер, вказувала на партійність радянських ЗМІ, показовими були передові статті. Газета "Правда" повідомила про шляхетний вчинок бригадира Вишнєволоцького бавовняного комбінату Валентини Гаганової, що перейшла з передової в відстаючу бригаду, щоб допомогти їй піднятися до рівня передової. Основна тема - відображення етапів створення так званого розвинутого соціалістичного суспільства виховання нової людини, будівника комуністичного суспільства: Нові тенденції, які намітилися у вітчизняній журналістиці у другій половині 60-х рр.., знайшли вираз і в більш різноманітному характері публікацій. Радянські нариси часто друкувалися під рубрикою „Соціалістичний спосіб життя”, Основними рисами газетного нарису на шпальтах регіональних видань 70-80-х років були: партійність, публіцистичність, документальність, злободенність, пропаганда нового, передового. Одна з його статей - "Кроки в майбутнє" - зявилася в "Правді" 1 січня 1966 З матеріалами, присвяченими досягненням радянської науки в мирному використанні атомної енергії, виступали в "Правді", "Известиях", "Правді України" та інших газетах академіки Л.У 1970-1972 рр. в історії СРСР почався „зворотній хід” соціального життя, що не могло не позначитися на пресі: вона мала показувати життя таким, яким його хотіли бачити партійні керівники, а не таким, яким воно було насправді. У період застою газети починають активно пропагувати перші кроки соціалістичного будівництва і намагаються залучити до цього широкі народні маси, розповідаючи про досвід роботи різних громадських рухів та обєднань, уміщуючи на своїх сторінках тематичні рубрики, добірки про рідний край, його поступовий розвиток та існуючі проблеми,

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ГАЗЕТА „ИНДУСТРИАЛЬНОЕ ЗАПОРОЖЬЕ” В СИСТЕМІ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗМІ: ІСТОРІЯ, ЖАНРОВЕ НАПОВНЕННЯ

1.1 Поняття регіональної преси

1.2 Газета „Индустриальное Запорожье”: історія видання та особливості функціонування в „період застою”

РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИКО-ПРОБЛЕМНИЙ КОМПЛЕКС І ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ГАЗЕТНИХ ПУБЛІКАЦІЙ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ ІІ ПОЛОВИНИ ХХ СТ

2.1 Поняття „тематико-проблемний комплекс”

2.2 Вплив ідейного спрямування всесоюзних та республіканських газет на тематику регіональної преси

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТЕМАТИКО-ПРОБЛЕМНОГО КОМПЛЕКСУ ПУБЛІКАЦІЙ НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТИ „ИНДУСТРИАЛЬНОЕ ЗАПОРОЖЬЕ” ПЕРІОДУ ЗАСТОЮ

3.1 Діапазон тем і проблем обласної газети: рівні перетину з особливостями історичного періоду

3.2 Жанрове оформлення та мовно-стилістичні особливості розкриття тематико-проблемного комплексу на шпальтах газети „Индустриальное Запорожье” періоду застою

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ