Гармонізація кримінального права України з практикою Європейського суду з прав людини - Автореферат

17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права, що накладає обовязок на законодавця та правозастосовувача враховувати практику ЄСПЛ у своїй діяльності. Лише в окремих публікаціях ставилися питання про вплив практики ЄСПЛ на кримінальне право України, шляхи використання практики ЄСПЛ у ході кримінально-правової кваліфікації, удосконалення окремих складів злочинів на основі практики ЄСПЛ. проаналізувати відповідність захисту права на життя у кримінальному праві України практиці ЄСПЛ (ст. При вирішенні поставлених завдань застосовувалися, зокрема, такі методи: формально-догматичний (застосовувався при тлумаченні кримінально-правових норм та окремих термінів і термінологічних зворотів), формально-логічний (слугував виявленню суперечностей понятійного апарату КК України щодо відповідальності за порушення прав та свобод людини практиці ЄСПЛ), метод системно-структурного аналізу (дозволив зясувати функціональні характеристики елементів системи КК України та практики ЄСПЛ, встановлення механізму гармонізації та її можливих результатів), порівняльний (використовувався при аналізі кримінального законодавства окремих зарубіжних держав, які передбачають відповідальність за порушення особистих прав та свобод людини, відповідних положень міжнародно-правових документів, а також практики ЄСПЛ), методи індукції та дедукції (застосовувався для аналізу практики ЄСПЛ і визначення змісту міжнародно-правових понять, конструювання певних висновків на основі загальних положень міжнародних актів), аналізу та синтезу (слугував для виділення конститутивних ознак складів злочинів, визначення можливих способів гармонізації), методи моделювання та прогнозування (використовувалися при обґрунтуванні необхідності врахування практики ЄСПЛ у кримінальному праві України, розробці рекомендацій теоретичного та прикладного характеру) статистичний (застосовувався при узагальненні матеріалів практики застосування судами України статей 69, 126, 127, 162, 163 КК України у процесі вирішення цього завдання використовувалися різноманітні формально-логічні процедури), соціологічний (слугував виявленню позиції суддів, працівників прокуратури, науково-педагогічних працівників щодо окремих питань гармонізації кримінального права України з практикою ЄСПЛ та їх ставлення до вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність у цій частині). Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проблеми гармонізації кримінального права України з практикою Європейського суду з прав людини.У підрозділі 1.1 - «Стан дослідження проблем гармонізації кримінального права України з практикою ЄСПЛ у науці кримінального права» автор проаналізував науковий стан розробки проблем гармонізації кримінального права України з практикою ЄСПЛ у кримінально-правовій доктрині. До них, зокрема, належить: встановлення кількості джерел кримінального права України, коло рішень ЄСПЛ, які мають обовязковий характер для України, співвідношення «автономних понять» ЄСПЛ з відповідними поняттями у національному праві України, нормативне значення правових позицій ЄСПЛ для кримінально-правової кваліфікації, можливість використовуватися у ході кваліфікації «автономних понять». Враховуючи співвідношення джерел кримінального права та законодавства про кримінальну відповідальність, дисертант обґрунтовує висновок про множинний характер джерел кримінального права України, до яких віднесений не лише КК України, а й Конституція України, міжнародні договори, рішення Конституційного суду України, нормативно-правові акти інших галузей права, практика ЄСПЛ. У підрозділі 1.4 - «Європейська Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини та рішення Європейського Суду з прав людини як джерела кримінального права України» досліджується питання щодо можливості визнання Конвенції та практики ЄСПЛ джерелами кримінального права України. Встановлено, що Конвенція має як прямий, так і опосередкований вплив на кримінальне право України, що проявляється в урахуванні як тексту самої Конвенції, так і правових позицій ЄСПЛ як органу, який здійснює офіційне тлумачення конвенційних норм.Аргументовано, що джерела кримінального права мають множинний характер, тому КК України є не єдиним джерелом кримінального права. До джерел кримінального права України крім КК України належать міжнародні договори, Конституція України, Рішення Конституційного Суду України, загальновизнані принципи і норми міжнародного права, нормативно-правові акти інших галузей права; кримінальний право злочинний З аналізу юридичної природи практики ЄСПЛ встановлено, що джерелом кримінального права України є правова позиція ЄСПЛ як структурна частина рішення ЄСПЛ, що містить загальні положення щодо тлумачення конвенційної норми.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ