Розгляд гармоніки, як відносно молодого інструменту, що здійснив карколомний стрибок від простого камертона та дитячої іграшки до сучасного концертного інструмента з оригінальним репертуаром. Аналіз її еволюції та адаптації у різні національні культури.
Гармоніка: зародження та шляхи еволюції Андрійчук П.О. Київський національний університет культури і мистецтв Гармоніка, відносно молодий інструмент, що здійснив карколомний стрибок від простого камертона та дитячої іграшки до сучасного концертного інструмента з оригінальним репертуаром. Народження нового типу музичного інструмента, пнемо-язичкового, у І половині XIX століття пов’язана з конкретними суспільними та економічними факторами, що сприяли активному розповсюдженню цього інструмента багатьма у багатьох країнах. У дослідженнях Є. Іванова дається об’єктивний аналіз цього явища, а в І. Сухого - практичні та методичні аспекти виконавства на гармоніці. У 1821 році німецький музичний майстер Христіан Фрідріх Людвіг Бушман (1805-1864), бажаючи полегшити процес настроювання органів і фортепіано, виготовив 15 язичкових камертонів, які приводило в дію повітря, що втягувалось ротом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
