Аналіз роману сучасного українського письменника І. Корсака "Перстень Ганни Барвінок". Провідні фабульні лінії роману. Відтворення біографії О. Білозерської та П. Куліша у відповідності до відомих документів і фактів життя. Авторський домисел і вимисел.
Ганна Барвінок у біографічному просторі О.А. Галич Анотація У статті проаналізовано роман сучасного українського письменника І. Корсака Перстень Ганни Барвінок. Провідні фабульні лінії роману є документальними, бо автор прагне якомога точніше, у відповідності до відомих документів і фактів відтворити біографії Олександри Білозерської та Пантелеймона Куліша. За останні 25 років побачили світ чимало здебільшого історичних творів цього автора: Тіні і полиски (1990), Покруч (1991), Оксамит нездавнених літ (2000), Гетьман Орлик (2006), Імена твої, Україно (2007), Таємниця святого Арсенія (2008), Тиха правда Модеста Левицького (2009), Капелан армії УНР (2009), Отаман Чайка (2010), Діти Яфета (2010), Корона Юрія (2011), Секрети королівського діаманта (2011), Немирів ключ (2012), На межі (2013), Мисливці за маревом (2014), Борозна у чужому полі (2014), Вибух в пустелі (2015) та ін. Корсака є біографічним романом, а це значить, що його головні герої й частина другорядних є реальними історичними особами (Ганна Барвінок, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Аліна Крагельська, Марко Вовчок, Михайло Драгоманов та ін.). Олександра Михайлівна Білозерська в романі проходить помітну еволюцію - від юної дівчини, що закохалася в Пантелеймона Куліша й не хоче дослухатися до матері та братових друзів, котрі застерігали її від шлюбу з ним, враховуючи його надзвичайно складний характер - через непросте суперечливе життя з чоловіком, якого постійно цікавили інші жінки, а сама героїня, сповнена кохання до нього, виконувала в родині лише чорну роботу, намагаючись забезпечити йому комфортні умови для творчої праці, занехаявши власну творчість - до глибокої старості Ганни Барвінок, яка померла, як і пророкувала циганка, на соломі в чужому домі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы