Гістероскопічна хірургія в лікуванні хворих з поєднаними гуперпластичними процесами ендо- та міометрія - Автореферат

бесплатно 0
4.5 192
Вдосконалення лікування хворих з поєднаними гіперпластичними процесами. Диференційні показання до виконання гістероскопічної абляції. Аналіз виявленої екстрагенітальної патології. Інтраопераційна крововтрата при проведенні всіх гістероскопічних операцій.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Хоча у частини хворих гіперпластичні процеси ендо-та міометрія (ГПЕМ) можуть не супроводжуватися клінічними проявами та не потребувати спеціального медикаментозного чи хірургічного втручання, у більшості випадків вони проявляються мено-та метрорагіями, які призводять до анемізації жінки, мають ризик переродження у злоякісні форми та виникнення багатьох інших ускладнень (некроз міоматозного вузла, народження міоматозного вузла тощо). Найбільше питань щодо вибору тактики лікування у практикуючого лікаря виникає при поєднанні гіперплазії, поліпів ендометрія, міоми матки та аденоміозу (Адамян Л. В., Ткаченко Э. Р., Киселев С. И., 2001; Борода А. Д., 2003). Метою роботи стало підвищення ефективності лікування хворих із поєднаними гіперпластичними процесами ендо-та міометрія шляхом розробки диференційованих показань до використання гістероскопічної абляції та резекції, комбінованої часткової абляції та резекції на основі проведення порівняльної оцінки їх ефективності. Провести порівняльний аналіз ефективності гістероскопічних операцій з використанням аблятивної, резекційної та комбінованої методик у хворих із поєднаними формами гіперпластичних процесів ендо-та міометрія. Розробити диференційні показання до виконання гістероскопічної абляції, резекції та комбінованої методики у хворих із поєднаними формами гіперпластичних процесів ендо-та міометрія залежно від виду патології, клінічних проявів і віку пацієнтки.Під час виконання роботи ретро-та проспективними дослідженнями було охоплено 225 пацієнток, які страждали на мено-та метрорагії. Під час розподілу на групи нами було використано рандомізований підхід. Групи хворих утворені відповідно до використаної методики гістероскопічного лікування пацієнток: у першій (I група, n=68) застосовували аблятивну методику, у другій (II група, n=84) - резекційну, у третій (III група, n =73) - комбіновану техніку. У 178 (79,1 %) з 225 пацієнток було констатовано поєднання двох видів гіперпластичних процесів, у 43 (19,1 %) хворих - трьох видів, а у 4 (1,8 %) - усіх чотирьох видів патології. Тривалість захворювання у більшості пацієнток (54,3 %) становила 2-3 роки; 196 (87,1 %) хворих раніше обстежувалися та лікувалися з приводу даної патології; 100 % хворих виконували фракційне лікувально-діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки, 75 (38,3 %) жінкам воно було проведено двічі, а 36 (18,4 %) - багаторазово; у 116 (51,6 %) пацієнток консервативне лікування не давало ефекту.У дисертації запропоновано нове розвязання наукового завдання, яке полягає у підвищенні ефективності лікування хворих із поєднаними гіперпластичними процесами ендо-та міометрія з допомогою проведення порівняльної оцінки ефективності гістероскопічної абляції, резекції, комбінованої часткової абляції та резекції ендометрія, а також розробки диференційованих показань до їх використання. У 41,8 % випадків гіперпластичні процеси матки включають поєднання поліпів і гіперплазії ендометрія, а лише в 1,8 % - гіперпластичні процеси ендометрія, міому матки й аденоміоз, що створює передумови для використання у даної категорії хворих малоінвазивних ендоскопічних методик хірургічного лікування.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертації запропоновано нове розвязання наукового завдання, яке полягає у підвищенні ефективності лікування хворих із поєднаними гіперпластичними процесами ендо- та міометрія з допомогою проведення порівняльної оцінки ефективності гістероскопічної абляції, резекції, комбінованої часткової абляції та резекції ендометрія, а також розробки диференційованих показань до їх використання.

1. Поєднані форми гіперпластичних процесів ендо- та міометрія спостерігаються у 16,9 % пацієнток гінекологічних стаціонарів і є показаннями до виконання 50,4 % гістеректомій. У 41,8 % випадків гіперпластичні процеси матки включають поєднання поліпів і гіперплазії ендометрія, а лише в 1,8 % - гіперпластичні процеси ендометрія, міому матки й аденоміоз, що створює передумови для використання у даної категорії хворих малоінвазивних ендоскопічних методик хірургічного лікування.

2. Гістероскопічне лікування поєднаних гіперпластичних процесів матки характеризується високою ефективністю з частотою позитивних результатів від 91,2 % (після гістероскопічної абляції) до 94,6 % (після комбінованої методики) та найбільшим відсотком післяопераційної аменореї внаслідок використання резекційної (77,4 %) та комбінованої (79,5 %) методик втручання. Застосування комбінованої гістероскопічної методики операцій супроводжується меншою кількістю ускладнень у найближчому періоді: порівняно з аблятивною методикою - вдвічі, з резекційною - у 2,5 рази та, на відміну від ізольованого резекційного втручання, не проявляється в післяопераційному періоді повязаною із потраплянням промивної рідини в черевну порожнину болючістю у гіпогастральних ділянках.

3. Відсутність ефекту гістероскопічного лікування поєднаних гіперпластичних процесів матки, що відмічається у 6,7 % пацієнтів, у більшості випадків (86,7 %) спостерігається за наявності аденоміозу, а частота негативних результатів гістероскопічних втручань у даної категорії хворих корелює зі збільшенням розміру довжини порожнини матки (rbs=0,63; p<0,05), що для розміру, який перевищує 12 см, відповідає ризику на рівні 1,36 (ДІ 95 %; 0,94-1,52).

4. Вища частота (18,8 %) негативних результатів гістероскопічних оперативних втручань у хворих із гіперпластичними процесами матки у поєднанні з аденоміозом, порівняно з пацієнтками без аденоміозу, вказує на доцільність застосування у даної категорії хворих радикального методу лікування - гістеректомії.

5. Виконання гістероскопічної абляції ендометрія у хворих із поєднаними гіперпластичними процесами матки, ускладненими постгеморагічною анемією, з метою ліквідації мено-, метрорагій та підготовки до планової гістеректомії дозволяє знизити крововтрату і нормалізувати показники червоної крові протягом 4 міс у 100 % хворих із довжиною порожнини матки менше 9 см, у 94,4 % - від 9 до 12 см і у 73,3 % - понад 12 см.

Список литературы
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гладчук І. З., Каштальян М. М. Гістероскопічна хірургія в лікуванні гіперпластичних процесів ендо- та міометрія // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С. 26-28.

2. Шитова Г. В., Рибін А. І., Каштальян М. М. Абляція ендометрія при постгеморагічних анеміях внаслідок мено-, метрорагій у жінок, які потребують гістеректомії // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 4. - С.75-77.

3. Каштальян М. М. Гістероскопічна хірургія у лікуванні хворих з поєднаними гіперпластичними процесами матки // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 2. - С. 168-171.

4. Деклараційний патент № 16215 (UA). А61 N1/06; A61 B17/42. Спосіб передопераційної підготовки жінок з постгеморагічною анемією, які потребують гістеректомії (Запорожан В. М., Гладчук І. З., Шитова Г. В., Каштальян М. М.) // Одеський державний медичний університет. - Заявл. 03.04.2006; опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7.

5. Каштальян М. М. Отдаленные результаты электроабляции эндометрия при эндометриальных гиперплазиях // Материалы конф. “Студенческая медицинская наука 2001”. - М., 2001. - С. 69.

6. Каштальян М. М. ND-YAG-лазерная и ВЧ-электроабляция при гиперпластических процессах эндометрия: сравнительное исследование // Сборник тезисов докладов “Санкт-Петербургские научные чтения - 2002”. - СПБ., 2002. - С. 143.

7. Каштальян М. М. Гістероскопічна абляція ендометрія з застосуванням ND-YAG лазера, ВЧ-електро- та кріохірургії: порівняльне дослідження // Тези доповідей студентської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 2002. - С. 45-46.

8. Каштальян М. М. Лечение гиперпластических процессов эндометрия с применением различных гистероскопических хирургических методик // Материалы конф. “Студенческая медицинская наука 2002”. - М., 2002. - Ч. 1. - С. 83.

9. Каштальян М. М. Лікування гіперпластичних процесів ендометрія з застосуванням різних гістероскопічних хірургічних методик // Тези доповідей студент. конф. “Молодь - медицині майбутнього”. - Одеса, 2002. - С. 89-90.

10. Каштальян М. М. Гистероскопическая абляция эндометрия с применением различных методик: сравнительное исследование // Материалы студенческой конференции. - Минск, 2002. - С. 71.

11. Каштальян М. М. Сравнительный анализ эффективности аблятивных методов при мено-, метроррагиях, обусловленных гиперпластическими процессами эндометрия // Материалы ІІІ междунар. науч.-практ. конф. “Санкт-Петербургский научный форум - 2003”. - СПБ.: СПБГМУ, 2003. - Т. 1. - С. 6-7.

12. Шитова Г. В., Рибін А. І., Каштальян М. М. Абляція ендометрія як метод передопераційної підготовки до планованої гістеректомії у хворих з постгеморагічною анемією внаслідок мено-, метрорагій // Матеріали IV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії. - Одеса, 2003. - С. 83.

13. Гладчук И. З., Назаренко О. Я., Каштальян М. М. Вагинальный доступ при консервативной миомэктомии // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1. - С. 217-218.

14. Гладчук И. З., Назаренко О. Я., Каштальян М. М. Вагинальный доступ при консервативной миомэктомии // Матеріали конференції “Вагінальна хірургія - сьогодні і завтра”. - Вінниця, 2005. - С. 10-12.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?