Гіпотрофія поросят - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 35
Розвиток свинарської галузі в Україні. Аналіз причин розвитку антенатальної гіпотрофії у поросят. Основні дослідження М. Васильева щодо хронічних захворювань свиноматок. Прояви антенатальної гіпотрофії у поросят, профілактика лікування захворювання.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
На частоту прояву вродженої гіпотрофії у поросят також впливає те, яку живу масу мали самі свиноматки при народженні. Поросята, яких отримали від свиноматок, які мали при народженні живу вагу 0,8-0,9кг, в свою чергу, при народженні мали масу в середньому на 30-40г менше, ніж поросята, які отримані від свиноматок, які мали при народженні вагу 1,4-1,6 [23]. На одну хвору свиноматку було отримано в середньому 9,3 поросяти, в той час, як на одну контрольну свиноматку було отримано 12,3 поросяти. Поросят з живою вагою при народженні менше 0,6 кг слід вбивати відразу після народження, поросята з масою 0,7-1 кг потребують спеціального догляду, а хрячки з масою 1,1-1,4кг потребують підвищеної уваги [14]. Поросята, які мали при народженні живу масу 0,8-0,9кг, в 180 днів важили на 10кг менше ніж поросята, які мали при народженні вагу 1,2-1,6кг[19].У групі захворювань, які обумовлюють нетехнологічне вибуття молодняка в перші дні життя, велике місце займає гіпотрофія новонароджених поросят, яка, за різними літературними даними, зустрічається в 4-30% випадків і завдає промисловому свинарству величезного збитку. Причиною розвитку антенатальної гіпотрофії у поросят може бути як їх власна, генетично обумовлена, неповноцінність, так і всілякі негативні дії материнського організму, вагітності, що виникають на різних стадіях процесу. Відповідно, порушення споживання живильних речовин материнським організмом через недостатню кількість їх в кормах, або нездатності їх засвоєння приводить до порушення живлення плодів, що розвиваються, і розвитку гіпотрофії у поросят.

Вывод
У групі захворювань, які обумовлюють нетехнологічне вибуття молодняка в перші дні життя, велике місце займає гіпотрофія новонароджених поросят, яка, за різними літературними даними, зустрічається в 4-30% випадків і завдає промисловому свинарству величезного збитку.

Причиною розвитку антенатальної гіпотрофії у поросят може бути як їх власна, генетично обумовлена, неповноцінність, так і всілякі негативні дії материнського організму, вагітності, що виникають на різних стадіях процесу. Побудова тканин і органів плодів,які розвиваються відбувається за рахунок пластичних речовин, заздалегідь спожитих і перероблених організмом матері. Відповідно, порушення споживання живильних речовин материнським організмом через недостатню кількість їх в кормах, або нездатності їх засвоєння приводить до порушення живлення плодів, що розвиваються, і розвитку гіпотрофії у поросят. Недолік в живильних речовинах у плодів, що ростуть, материнський організм здатний в деякій мірі компенсувати за рахунок резервів власного тіла, проте ці резерви небезмежні і при тривалій годівлі відбувається порушення зростання і розвитку плодів.

На думку професора Анохина Б.М., основною причиною розвитку антенатальної гіпотрофії у молодняка є порушення норм годівлі вагітних тварин, що призводить у них до порушення обмінних процесів і, як наслідок, до токсикозу вагітності, що веде до гіпоксії і токсикозу плоду з порушенням у нього обмінних процесів, ослабленням диференціації тканин і органів.

В той же час деякі вчені вважають, що причиною природженої гіпотрофії у поросят є їх власна неповноцінність, порушення нормальної реалізації генетичної інформації, що приводить до нездатності плоду засвоювати живильні речовини. На користь цього свідчить той факт, що дуже часто у свиноматок разом з нормально розвиненими поросятами народжуються і гіпотрофіки .

На частоту прояву природженої гіпотрофії у поросят має вплив цілий ряд різних чинників, таких, як вік і порода свиноматок, їх вгодованість, стан здоровя, повноцінність і достатність годівлі, система утримання, стан мікроклімату в приміщенні, сезон року, багатопліддя і багато інших відомих і ще не відомих чинників.

Список литературы
1.Абрамов С.С, Арестов И.Г., Карпуть И.М. Профилактика незаразных болезней молодняка. - М.: Агропромиздат. - 1990. - 175 с.

2.Апикаев В.А. Антенатальная охрана плодов у самок сельскохозяйственных животных и профилактика заболеваний в ранний период онтогенеза: Доклад по совокуп. работ...д-ра вет. наук.-Л., 1970. - 44 с.

3.Апикаев В.А., Иванов Д.П., Конопелько П.Я., Порохов Ф.Ф. Болезни недостаточности у свиней. - Мн., «Урожай», 1976. - С.138-141.

4.Ананчиков М.А. Основы профилактики болезней молодняка сельскохозяйственных животных // Актуальные вопросы патологии сельскохозяйственных животных: Материалы международной научно-практической конференции, г. Минск, 23 - 24 октября 2003 г. - Минск, 2003. - С.35 - 37.

5.Андропов Л. Первые итоги работы свиноводческих комплексов // Свиноводство. - 1974. - №5. - С. 28 - 32.

6.Анохин Б.М. Гипотрофия // Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных/ Б.М.Анохин, В.М.Данилевский, Л.Г.Замарин и др.; Под ред. В.М.Данилевского.- М.: Агропромиздат, 1991.-С. 479-482.

7.Анохин Б.М. Гипотрофия плода// Внутренние болезни сельскохозяйственных животных/ Щербаков Г.Г., Коробов А.В., Анохин Б.М. и др.; Под ред. Щербакова Г.Г., Коробова. - СПБ.: Издательство «Лань», 2002. - С.557-560.

8.Бабак СВ., Павлюк И.Н., Чаусов Н.К., Томаш Г.Г. Морфологические показатели вилочковой железы поросят-гипотрофиков// Диагностика, патогенез, патоморфология и профилактика болезней с.-х. животных: Матер Всерос. науч.-метод. конф. по патанатомии с.-х. животных, г.Воронеж, 19-21 октября, 1993 г. - Воронеж, 1993. - С. 112-113.

9.Бабанин Н.А., Рязанский М.П., Осипов А.И., Гуревич П.С. Пато-морфологические данные у новорожденных поросят, погибающих в первые дни жизни / Физиолого-морфологические особенностиживотных в хозяйствах промышленного типа. Сборник научных трудов. - Воронеж, ВСХИ, 1986. - С.41-46.

10.Балан А.В., Голбан Д.М., Морару В.А. Интенсивное использование свиноматок. - Кишинев.: Издательство «Картя молдовеняска», 1971. - 18 с.

11.Валюшкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных: Учебник, 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Ураджай, 2001. - С. 440.

12.Ветеринария. Большой энциклопедический словарь / Гл ред. В.П.Шишков. - М.: НИ «Большая Российская энциклопедия», 1998. - 640 с.

13.Валиев М.В. Клинико-гематологические исследования при анте натальной гипотрофии поросят: Автореф. дис.канд. вет. наук. -Казань, 1974. - 28 с.

14.Васильев М.Ф. Изучение реактивности у здоровых поросят, а также при гипотрофии и бронхопневмонии в связи с лечением антибиотиками, органопрепаратом ГПС и гемолизатом: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.01/ЛВИ. -Ленинград, 1977. - 22 с.

15.Васильев М.Ф. Показатели иммунологической реактивности у поросят в подсосный период и после отъема // Материалы к третьей научно-производственной конференции. - Ленинград, 1975. - С.134-136.

16.Вель Л. П. Морфология иммунной системы при гипотрофиях у поросят / Патоморфология, патогенез и диагностика болезней сельскохозяйственных животных: Сборник материалов VII Всесоюзной конференции. -Львов, 1980. - С.12-15.

17.Визнер Э. Кормление и плодовитость сельскохозяйственных животных. - М.:Колос, 1976. - С. 98 - 108.

18.Вишнякова Л.В. Профилактика недостаточности тиамина у свиноматок и поросят: Автореф. дис. …канд. вет. наук: 16.00.01/ ВНИИНБЖ. - Воронеж, 1989. - 17 с.

19.Гриценко Н.М., Троцкий Н.Я. Изучение взаимосвязи между глюкокортикоидной активностью надпочечников ремонтных свинок и их будущей продуктивностью // Разведение, селекция и воспроизводство свиней. - Киев, 1990. - С. 59 - 62.

20.Гуляев В.А., Гурьянов A.M. Использование натрия и калия при разных уровнях фосфора в рационах супоросных свиноматок // Новое в кормлении и разведении с.-х. животных: Межвуз. сб. на уч. тр. - Саранск: Изд. Мордов. ун-та. - 1986. - 83 - 85.

21.Гусаков В.К., Мацкевич В.К. Влияние йодсодержащих препаратов на показатели крови свиноматок и поросят // Ветеринария. -2004. - № 1. - С. 54

22.Данилевский В.М., Забалуев Г.И. Словарь ветеринарных терапевтических терминов. -М.: Росагропромиздат, 1989. -С. 39.

23.Деева А.В. Повышение выхода, сохранности и прироста молодняка при использовании фоспренила и гамавита // Ветеринария. - 2004. - № 3. - С. 13 - 15.

24.Демидович А.П. Биохимическая характеристика антенатальной гипотрофии у поросят // Предпосылки и эксперимент в науке: Материалы II международной межвузовской научно-практической конференции аспирантов и соискателей, Санкт-Петербург, 23 -24 марта 2004г. - Санкт-Петербург, 2004. - С. 68 - 69.

25.Демидович А.П. К распространению антенатальной гипотрофии поросят в условиях промышленных комплексов // Материалы Международной науч.-практ. конф. по зоогигиене, посвященной 70-летию кафедры зоогигиены, Витебск, 23 - 24 октября 2003г. -Витебск, 2003. - С.39-40.

26.Дерезина Т.Н. Диагностика и лечебно-профилактические меры при рахите у поросят: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.01/ СПГАВМ. - СПБ, 1997. - 20 с.

27.Дойлидов В.А., Величко СИ. Эффективность выращивания молодняка свиней при различных способах содержания. // Ученые записки УО ВГАВМ: Сб. науч. трудов поматер. междунар. науч.-практ. конф. поев. 80-летию основания УО ВГАВМ, г. Витебск, 4-5 ноября 2004 года. - Витебск, 2004. - Т. 40, ч. 2. - С. 75 - 76.

28.Жаков М.С., Прудников B.C., Анисим И.А. и др. Вскрытие животных и дифференциальная патоморфологическая диагностика болезней. - Мн.: Ураджай, 1997. -С. 120 - 121.

29.Жаков М.С., Прудников B.C., Анисим И.А. и др. Практикум по патологической анатомии сельскохозяйственных животных. - Мн.: Ураджай, 1997. - 304 с.

30.Жилкина А.В., Костяной В.Г., Гуров В.Н. Воспроизводительные качества свиноматок в зависимости от их возраста и живой массы при первом плодотворном осеменении // Изв. ТСХА - 1998. -№4. -С. 180 - 190.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?