Поняття та функціональне значення щитовидної залози. Гіпотиреоз як клінічний синдром, викликаний тривалою стійкою нестачею гормонів щитоподібної залози в організмі або зниженням їх біологічного ефекту на тканинному рівні. Принципи його лікування.
Реферат Гіпотиреоз. Функціональне значення щитовидної залози Вона продукує йодовані гормони (тироксин і трийодтиронін) і кальцитонін. Важливим показником діяльності щитоподібної залози є рівень основного обміну, оскільки йодвмісні гормони підвищують основний обмін. Патогенетично гіпотиреоз класифікується на: • первинний (тиреогенний); • вторинний (гипофізарний); • третинний (гіпоталамічний); • тканинний (транспортний, периферійний). За ступенем важкості первинний гіпотиреоз підрозділяють на: • Латентний (субклінічний) - підвищений рівень ТТГ при нормальному Т4. Найчастіше первинний гіпотиреоз розвивається в результаті автоімунного тиреоїдиту, рідше - після резекції щитовидної залози і терапії радіоактивним 131i. Larsen, 1996) є: аплазія і дисплазія щитовидної залози, ендемічний зоб, природжений дефіцит ТТГ, синдром периферичної резистентності до тиреоїдних гормонів (казуїстика). Виявлення антитіл до тиреоглобуліну або тиреоїдній пероксидазе у хворих первинним гіпотиреозом підвищує вірогідність діагнозу аутоіммунного тиреоїдиту, хоча, як справедливо відзначає Д.Е. Шилін (1998), аутоіммунні реакції в щитовидній залозі зустрічаються також і при деяких тіреопатіях, патогенез яких не повязаний з первинною патологією антитиреоїдного аутоімунітету. Призначають більш високі дози L-тироксину, які пригнічують рівень ТТГ нижче нормальних показників.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
