Органолептичний та санітарно-хімічний аналіз меблевих матеріалів. Вплив формальдегіду на імунну систему. Оцінка здатності корпусних плит індукувати ріст патогенних мікроорганізмів. Визначення ступеня радіаційного забруднення. Пропозиції щодо експертизи.
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук 14.02.01 - гігієна та професійна патологія Гігієнічна регламентація полімервмісних матеріалів для виробництва корпусних меблів Брейдак Юлія Геннадіївна Київ - 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Кузьмінов Борис Павлович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувач ЦНДЛ та лабораторії промислової токсикології Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України,” завідувач лабораторією гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Шафран Леонід Мойсейович ДП „Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України”, заступник директора Захист відбудеться “_12_” __березня__ 2010 року о _10.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50. При цьому однією із основоположних є вимога, згідно з якою полімерні матеріали, а також вироби з них не повинні виділяти в оточуюче середовище хімічні речовини в кількостях, небезпечних для здоров’я людини. Основною деталлю усіх видів корпусних меблів є деревні плити, що складаються з подрібненої деревини, просоченої спеціальними вогне- та біовитривалими розчинами, та різноманітних полімерних зв’язуючих. Доведено, що процес міграції речовин з плит не припиняється упродовж тривалого часу, а їх рівні міграції є гігієнічно значимими (К.И. Станкевич та ін., 1984; Н.В. Крылова, 2003). За ступенем перевищення гігієнічного нормативу перелік полютантів очолюють: аміак, диоктилфталат, стирол, фенол, а також формальдегід, концентрації якого у повітрі досягають 0,21 мг/м3 при допустимому значенні 0,01 мг/м3. Але, на думку ряду авторів (I. Kimber at. аl., 1996; Л.Ф. Дуева и др., 1996; И.В. Зайцева, 2000) саме формальдегід, який знаходиться у повітрі житлових приміщень на вищенаведеному рівні, серед інших хімічних забруднювачів є додатковим фактором, що сприяє виникненню алергопатологій населення, включаючи виснаження захисних імунних механізмів. Саме така обставина визначила мету і завдання проведеного нами дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них у фахових виданнях за переліком Вищої Атестаційної Комісії України - 3, в інших виданнях (журналах, матеріалах і тезах конференцій) - 7. Мікробіологічні показники та радіологічні - при дослідженні личкованих плит типу ДСП, ДВП, MDF.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
