Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози - Диссертация

бесплатно 0
4.5 233
Сучасний стан проблеми раку щитоподібної залози та факторів ризику. Особливості розповсюдженості РЩЗ серед населення різних регіонів України. Гігієнічна оцінка небезпеки для здоров’я забруднення повітряного середовища канцерогенними сполуками у регіонах.

Скачать работу Скачать уникальную работу
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ‘Я ім. О.М.МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози 14.02.01-гігієна та професійна патологія Цимбалюк С.М. Науковий керівник: Черниченко Ігор Олексійович Київ - 2017 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ВСТУП РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ТА ФАКТОРІВ РИЗИКУ (огляд літератури) 1.1 Рак щитоподібної залози: захворюваність та поширеність . 1.2 Значення вузлової патології у виникненні раку щитоподібної залози: роль екологічних чинників 1.3 Рак щитоподібної залози як проблема антропогенного забруднення РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗДІЛ 3. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА КАНЦЕРОГЕННИМИ СПОЛУКАМИ 5.1 Визначення неканцерогенного ризику від забруднення атмосферного повітря 5.2 Визначення канцерогенного ризику, обумовленого забрудненням атмосферного повітря РОЗДІЛ 6. ВПЛИВ КАНЦЕРОГЕННИХ СПОЛУК АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ 6.1 Аналіз впливу забруднення повітряного середовища міст канцерогенними сполуками на захворюваність населення на рак щитоподібної залози 6.2 Територіальні особливості хімічного забруднення атмосферного повітря міста Києва і вплив його на онкозахворюваність населення РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ІМОВІРНИХ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ПРІОРИТЕТНИХ ХІМІЧНИХ КАНЦЕРОГЕНІВ АТМОСФЕРНИХ ЗАБРУДНЕНЬ НА ФОРМУВАННЯ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ 7.1 Можливі механізми впливу канцерогенних металів на формування захворюваності на РЩЗ 7.2 Можливі механізми впливу бенз/а/пірену на формування захворюваності на РЩЗ 7.3 Можливі механізми впливу формальдегіду на формування захворюваності на РЩЗ 7.4 Концептуальна схема можливих шляхів впливу канцерогенів атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози за комбінованого надходження до організму ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ РЩЗ - рак щитоподібної залози; ЩЗ - щитоподібна залоза АІТ - аутоімунний тиреоїдит ТТГ - тиреотропний гормон ТТРГ - тиреотропін-релізинг-гормон ХРРЕС - хімічні речовини руйнуючі ендокринну систему ЕТС - етилентіосечова ПХ - перхлорати БП - бенз/апірен ПАВ - поліциклічні ароматичні вуглеводні НЗ - нітрозаміни НДМА - нітрозодиметиламін НДЕА - нітрозодіетиламін ФА - формальдегід ВМ - важкі метали ВСТУП Здоров‘я нації розглядається як важливий інтегральний показник рівня цивілізації суспільсьтва та його соціально-економічного розвитку. Якщо проаналізувати з цих позицій ситуацію в Україні та оцінити якість здоров‘я населення, то не можна обійти той факт, що одним із найважливіших чинників його формування залишаються фактори навколишнього середовища [1, 2]. Як наслідок, людина за сучасних умов постійно знаходиться під впливом комплексу шкідливих факторів антропогенного походження, у тому числі канцерогенних, що негативно відбивається на стані її здоров‘я та може призвсети до тяжких наслідків і особливо небезпечних - злоякісних новоутворень [3-14]. На сьогодні рак належить до числа трьох основних причин смерті в усіх країнах світу, причому за кількісними показниками поступається лише хворобам серцево-судинної системи. Так, у 2012 р. на планеті зареєстровано 14,1 млн. нових випадків раку і померло близько 8,2 млн людей, тоді як ще кілька років до цього, у 2008 році, ці показники становили 12,7 та 7,6 млн., відповідно. За даними Національного канцер-реєстру загальна онкологічна захворюваність населення нашої держави за останні 20 років зросла майже на 20 %, з 305,2 до 380,7 випадків раку на 100 тис. населення за стандартизованими показниками [16-18]. За різними оцінками експертів МАВР (Міжнародного агентства з вивчення раку), розвиток майже 70-80 % усіх злоякісних новоутворень обумовлено дією канцерогенних факторів навколишнього середовища, побуту та виробництва, більшість з яких мають хімічну природу [20]. Виходячи із зазначеного, протягом останніх кількох десятків років в світовій літературі висвітлюються складні питання щодо вивчення кількісних параметрів вмісту окремих канцерогенів в оточуючому середовищі, з одного боку, та з‘ясуванню характеру їх впливу на стан здоров‘я населення - з другого [3-14, 19-28]. Виявлені при цьому кореляційні зв‘язки дозволили висловити припущення щодо профілактики онкопатології за рахунок зменшення антропогенного навантаження на організм. Так фахівці з питань детермінації раку, пов‘язаного з навколишнім середовищем і професійною діяльністю, у декларації Міжнародної конференції ВООЗ (Астурія, Іспанія, 17-18 березня 2011 р.) [29] наголошують, що більшість онкологічних захворювань, які обумовлені екологічними та виробничими факторами, можна попередити. Виходячи із зазначеного, Україна, де з середини минулого століття розглядаються на науковому рівні онко-гіг

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?