Гігієнічна оцінка умов утримання лактуючих корів. Аналіз впливу гумату натрію і бевілату на їх молочну продуктивність та резистентність. Визначення продуктивних якостей й показників природної резистентності лактуючих корів за дії абіотичних факторів.
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ ЩЕПЕТІЛЬНІКОВ ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ УДК 636.221.28.06:614.9 ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІ ТА ІНТЕР’ЄРНІ ПОКАЗНИКИ ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Харків - 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України Науковий керівник: доктор ветеринарних наук Ничик Сергій Анатолійович Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри мікробіології, вірусології, імунології та біотехнології, проректор з навчальної роботи; Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Польовий Леонід Васильович, Вінницький національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення сільськогосподарських тварин та зоогігієни; кандидат сільськогосподарських наук, доцент Хмель Микола Миколайович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри гігієни тварин та ветеринарної санітарії З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, вул. Академічна, 1, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область, бібліотека. Першочерговим завданням агропромислового комплексу України є стійке нарощування виробництва продукції тваринництва, особливо молока. Підвищення продуктивного потенціалу корів знаходиться у повній залежності від селекційної роботи, годівлі з використанням БАР, в т.ч. пробіотиків і нутрицевтиків, які сприяють підвищенню надоїв та резистентності тварин (Г.А.Богданов, 2005, І.І.Ібатулін та ін., 2007, М.О.Захаренко, Л.В.Шевченко та ін., 2007), мікроклімату (М.В.Демчук, 1984, М.П.Високос, 1988, М.В.Чорний, 1989, Л.В.Польовий, 1990), систем і способів утримання корів (М.М.Луценко і співавт., 1989, 1994, 2004; А.Ф.Трофімов, 2008; С.І.Плященко, 1978; О.В.Козенко, 2001, та ін.). Робота є розділом комплексної теми кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії Розробка технологічних прийомів і гігієнічних нормативів, спрямованих на підвищення резистентності, продуктивності та профілактики хвороб тварин різних видів і виробничо-вікових груп (номер державної реєстрації 0107U003357). Львів, 19 - 20 жовтня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції Зоогігієна, ветеринарна санітарія та екологія - основи профілактики захворювань тварин (м. Москва, 28 - 30 листопада 2006 р.); міжнародному науково-практичному семінарі Проблеми загальної профілактики (гігієна та санітарія, екологія, добробут тварин, етологія) (м. Для вивчення змін клінічного стану, природної резистентності та обміну речовин у корів досліджували кров на 30-й, 90-й, 300-й дні лактації. Утримання корів першої дослідної групи було безприв’язне (20-25 голів в секції - мікростадо) з відпочинком у боксах з шаром підстилки 25-30 см і вільним виходом на вигульні площадки; другої дослідної групи - безприв’язне (45-50 голів у секції - стадо) на глибокій підстилці із соломи шаром 25-30 см, вологістю не більше 25% і організацією годівлі на вигульно-кормових площадках. Вміст імуноглобулінів основних класів (G, M) у сироватці крові визначали методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G.Mancini et al., 1985; лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) - нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком, 1974. Бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали фотоколометричним методом (на ФЕК - 56, ? = 540 нм). Фагоцитарну активність нейтрофілів периферичної крові визначали за методом Е.Ф.Чернушенко, при цьому враховували фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) та фагоцитарне число (ФЧ). Температура повітря коливалася в межах 6,3-8,4 0С, відносна вологість - 82-84%, швидкість руху повітря - 0,4-0,6 м/с, що перевищувало гранично допустиму норму. За даними М.В. Демчука (1996), оцінка мікроклімату у корівнику з величинами 4-3 бали вважається як гранично-допустимий гігієнічний режим (ГДГР). Таблиця 3 Гематологічні показники піддослідних корів, яким згодовувався гумат натрію Показники Норматив за В.Г.Сноз Дні посліду 30-й 90-й 300-й контрольна група Еритроцити, Т/л 5,6-7,5 5,76±0,21 5,94±0,12 6,14±0,08 Гемоглобін, Г/л 99-129 103,0±1,52 106,0±0,09 108,6±0,42 Колірний показник, од. Таблиця 4 Білковий склад сироватки крові за дії гумату натрію Показники Норма за Г.В.Сноз Дні досліджень 30-й 90-й 300-й контрольна група Загальний білок, г/л 72,0-86,0 77,8±0,95 77,0±0,40 75,7±0,52 Альбуміни,г/л 30,0-50,0 35,5±0,35 35,6±0,23 35,1±0,21 Глобуліни,г/л 40,0-43,0 42,3±0,35 41,4±0,95 40,6±0,42 ?-глобуліни,г/л 8,1-10,0 10,3±0,14 11,1±0,16 11,0±0,23 ?-глобуліни,г/л 10-16,0 9,1±0,31 10,4±0,28 10,6±0,51 ?-глобуліни,г/л 20-25 22,9±0,08 19,9±0,07 19,0±0,23 дослідні групи Загальний білок, г/л 72-86,0 78,1±0,27 77,6±0,47 81,8±0,17 82,6±0,31 81,0±0,15 81,7±0,36 Альбуміни,г/л 30-50,0 35,7±0,23 35,9±0,35 38,9±0,41 39,8±0,23 37,2±0,43 37,8±0,21 Глобуліни,г/л 40-43,0 42,4±0,42 41,7±0,52 42,9±0,
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
