Гігієнічна оцінка та обґрунтування використання гліцинату марганцю при вирощуванні курчат-бройлерів - Автореферат

Національний аграрний університет удк: 619:614.95:546.711:636.5 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Гігієнічна оцінка та обґрунтування використання гліцинату марганцю при вирощуванні курчат-бройлерів 16.00.06 - Гігієна тварин та ветеринарна санітарія Крижанівська Ольга Петрівна Київ - 2007 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України гігієнічний гліцинат марганець Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Захаренко Микола Олександрович, Національний аграрний університет, директор навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, доцент Лясота Василь Петрович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри гігієни тварин і основ ветеринарної медицини кандидат ветеринарних наук, доцент Біленчук Роман Васильович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Захист дисертації відбудеться “13” вересня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65 З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, кім. 28 Автореферат розісланий “10” серпня 2007 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Шевченко Загальна характеристика роботи Актуальність теми досліджень. Він бере активну участь в окисно-відновних процесах у тканинах, впливає на формування кісток, ріст і розмноження тварин, а також на процеси кровотворення, регулює функцію ендокринних залоз, посилює дію вітамінів, входить до складу ряду ферментів та є їх активатором (Куманов С., 1985; Москалев Ю.И., 1985; Сапего В.И., 1985; Таранов М.Т., Сибиров А.Х., 1987; Алейникова Т.А., Рубцова Г.В., 1988; Кононський О.І., 1994; Сапринін В.О., 2000). Птиця потребу у марганці задовольняє за рахунок неорганічних солей, а також природних мінералів - сапонітів, синтетичних сполук, які додають до комбікормів (Кіщак І.Т., 1995; Кравців Р.Й. та ін., 1997; Клиценко Г.Т., 1980; Кузнецов С., Кузнецов А., 2001; Околелова Т.М., Кулаков А.В., Молоскин С.А., 2004). Матеріали дисертаційної роботи є частиною комплексних досліджень, що виконуються співробітниками кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. А.К. Скороходька Національного аграрного університету за темою “Вивчити вплив комплексоутворюючих речовин на організм тварин та розробити на їх основі нове покоління мінеральних преміксів” (номер державної реєстрації 0101U003212). На підставі результатів досліджень щодо вивчення впливу гліцинату марганцю на клініко-гематологічні показники, функціональний стан внутрішніх органів, продуктивність і збереження курчат-бройлерів, вперше встановлено його оптимальну дозу (380 мг/кг корму) в складі комбікормів для них. Показано, що введення per os лабораторним тваринам впродовж 42 діб гліцинату марганцю сприяло підвищенню амілазної та ліпазної активності підшлункової залози, лужнофосфатазної і г-глутамілтранспептидазної активність слизової оболонки тонкого кишечнику і не впливало на клініко-гематологічні показники, вміст глюкози, загальних ліпідів, білків та активність ферментів плазми крові. Не відмічено накопичення марганцю у печінці тварин дослідних груп. Щурам першої, другої й третьої дослідних груп протягом 42 діб вводили per os за допомогою зонда гліцинат марганцю в дозі відповідно 1,6 мг/голову за добу (0,33 мг марганцю на голову за добу - добова потреба зменшена у два рази); 3,2 (0,65 мг марганцю на голову за добу - добова потреба) і 6,4 мг/голову за добу (1,3 мг марганцю на голову за добу - добова потреба збільшена у два рази).