Проведення санітарно-гігієнічної оцінки безпечності та наукове обґрунтування гігієнічних підходів стосовно сучасних методів знешкодження відходів фармацевтичної промисловості. Ефективність застосування іммобілізації та інкапсуляції непридатних ліків.
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук 14.02.01 - гігієна Гігієнічна оцінка сучасних методів знешкодження відходів фармацевтичної промисловості та непридатних медичних препаратів Коваль Наталія Михайлівна Київ 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, професор, доктор медичних наук Сердюк Андрій Михайлович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач відділу екології людини Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, професор, доктор медичних наук Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни кандидат медичних наук Шевченко Олександр Анатолійович, доцент кафедри гігієни та екології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України Провідна установа: Інститут медицини праці, лабораторія промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин, АМН України, м. Київ Захист відбудеться “16” грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в Інституті гігієни та медичної екології імені О.М.Марзеєва АМН України за адресою: 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50. Донедавна лікарські засоби не розглядалися як потенційні мікрополютанти довкілля, не вивчався їх можливий негативний вплив на людей та інші живі організми після надходження в навколишнє середовище (Daughton C.G., 2003). Мета і задачі дослідження. Для досягнення поставленої мети вважали за необхідне вирішити наступні завдання: згрупувати непридатні медичні препарати й відходи фармацевтичної промисловості за класом небезпеки з урахуванням їх токсичності та фізико-хімічних властивостей; провести санітарно-гігієнічну оцінку основних методів, які застосовуються для знешкодження непридатних медичних препаратів і відходів фармацевтичної промисловості; вивчити в натурних та експериментальних умовах метод піролізного знешкодження непридатних медичних препаратів, відходів фармацевтичної промисловості й хімічних сполук різних класів та обґрунтувати оптимальні умови проведення процесу; визначити лімітуючі та пріоритетні чинники забруднення атмосферного повітря при контролі за процесом піролізу непридатних медичних препаратів, відходів фармацевтичної промисловості й хімічних сполук різних класів; вивчити в експерименті ефективність методу іммобілізації та інкапсуляції для видалення непридатних особливо небезпечних медичних препаратів; розробити гігієнічні рекомендації щодо поводження з відходами фармацевтичної промисловості та непридатними медичними препаратами. Предметом дослідження були непридатні медичні препарати та відходи фармацевтичного виробництва, процес піролізу відходів в натурних та експериментальних умовах, підприємство по знешкодженню неякісних лікарських засобів - ТОВ “Елга” (м. Шостка Сумської обл.), цементні зразки іммобілізованих та інкапсульованих непридатних медичних препаратів. Піроліз проводився на двох установках із санітарно-захисною зоною (СЗЗ) 50 м (для неякісних лікарських засобів) та СЗЗ 1000 м (для непридатних біоцидів). Спільно з Шосткінською міською санепідстанцією та промисловою санітарною лабораторією ВАТ “Шосткінський завод хімічних реактивів” проводили визначення забруднюючих речовин у повітряному середовищі робочої зони згідно “Методических указаний по измерению концентраций вредных веществ в воздухе рабочей зоны” (МУ №№ 1461-76, 1492-79, 1637-77, 1638-77, 1642-77, 1645-77, 1648-77, 1689-77, 1696-77, 2905-88, 4167-86, 4592-88); відбір проб - згідно МВ № 3936, ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”; у фактичних викидах від стаціонарних джерел піролізних установок (под ред. Оцінку отриманих даних проводили при порівнянні з гранично-допустимими концентраціями (ГДК) та гранично-допустимими викидами (ГДВ). Експериментальні дослідження піролізного розкладу неякісних лікарських засобів проводили на створеній нами модельній установці із системою допалення, основою якої були муфельна електропіч (максимальна температура 1000 °С) та стальна реторта. Визначення балансу кінцевих продуктів піролізного розкладу анальгіну й парацетамолу проводили методом титрування (Кульский Л.А., Гороновский И.Т., 1980). Основна частина математичної обробки виконувалась на персональному комп’ютері з використанням стандартного статистичного пакету STATISTICA 5.5 (Боровиков В.П., 2002).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
