Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону - Автореферат

В умовах тотальної урбанізації суспільства, денатурації навколишнього середовища та значного погіршення практично всіх показників популяційного здоровя (Сердюк А.М., 2007; Тимченко О.І., 2005; Сердюк А.М., Белицкая Э.Н., Паранько Н.М., Шматков Г.Г., 2004; Денисова Е.Л., Гошков А.И., Ляхова Н.П., 2005), потреба людини в мікронутрієнтах, як важливому захисному факторі (Боев В.М., 2002; Скальный А.В., Рудаков И.А., 2004), постає на якісно новому рівні, особливо в умовах промислово забруднених територій, до яких відноситься Дніпропетровська область. Так, у науковій літературі дещо обмежено представлені результати визначення вмісту селену у його взаємозвязку з важкими металами, що вкрай важливо за умов загострення екологічної ситуації, практично відсутній аналіз статево-вікових особливостей селенового статусу населення, що актуально з позицій профілактики, дані щодо впливу селену на показники захворюваності та смертності населення від хвороб системи кровообігу та онкологічних захворювань поодинокі та несистематизовані. Авторка була співвиконавцем цієї НДР і безпосередньо вивчала вміст мікроелемента селену в обєктах довкілля, рівень його добового надходження в організм мешканців Дніпропетровської області, селеновий статус дорослого працездатного населення, визначала ступінь впливу важких металів на вміст селену у навколишньому середовищі та організмі людини, досліджувала залежність між надходженням селену і рівнем захворюваності та смертності населення Дніпропетровської області від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень, проводила узагальнення даних літератури задля розробки гігієнічних рекомендацій по оптимізації селенового статусу населення промислового регіону. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: встановлено просторово-часові закономірності розподілу і дана комплексна оцінка вмісту селену у різних обєктах навколишнього середовища, організмі міських та сільських мешканців промислово розвинутого регіону; визначено взаємозвязок вмісту селену в організмі дорослої людини з концентрацією в ньому важких металів з урахуванням статево-вікових особливостей; обґрунтовано доцільність проведення біомоніторингових спостережень для виявлення реального рівня забезпеченості селеном організму людини; встановлено залежність ряду показників здоровя населення промислово розвинутого регіону від вмісту селену в довкіллі та організмі людини; обґрунтовано необхідність індивідуального підходу при розробці профілактичних заходів по корекції селенового статусу у населення Дніпропетровської області. Проведено порівняльну гігієнічну оцінку вмісту селену в обєктах навколишнього середовища, створена еколого-гігієнічна карта вмісту селену у підземних водах Дніпропетровської області; визначено порогові концентрації селену в обєктах навколишнього середовища і біосубстратах; побудовано математичні моделі, що дозволяють прогнозувати ймовірність виникнення хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень у населення Дніпропетровської області в разі дефіциту селену в організмі; обґрунтовано гігієнічні рекомендації по оптимізації вмісту селену в організмі людини з урахуванням селенового статусу населення регіону.Математична обробка результатів дослідження 7430 досліджень 699 досліджень 486 досліджень 6245 досліджень 655 досліджень 255 досліджень 220 досліджень 255 анкет 900 досліджень 100 досліджень чисельність населення 18-59 років на досліджуваних територіях - 1 636 936 чоловік Вміст інших мікроелементів - міді, цинку, свинцю і кадмію у поверхневих водах, хоч і відповідає нормативним величинам, проте в 1,1-3,6 рази перевищує дані літератури щодо фонових територій. Результати еколого-гігієнічного картування (рис.1) свідчать, що вміст селену у підземних водах на території Дніпропетровської області відповідає гігієнічним вимогам, за винятком Криничанського, Солонянського та Магдалинівського районів, середня концентрація мікроелементу у підземних водах яких становить 0,0136±0,0043 мг/дм3, 0,0119±0,0021 мг/дм3 та 0,0175±0,0039 мг/дм3 відповідно, що у 1,19-1,75 разів вище встановленого нормативу. Пшеничне борошно Дніпропетровської області містить мікроелементи-мідь, цинк, свинець та кадмій у концентраціях, які, за середніми величинами, відповідають гігієнічним нормативам. Порівняння отриманих результатів з вмістом мікроелемента у добових раціонах різних країн світу виявило, що середньодобове вживання селену мешканцями Дніпропетровської області відповідає такому в Канаді (0,11-0,22 мг/добу), Нідерландах (0,11 мг/добу), США (0,071-0,211 мг/добу), Франції (0,106 мг/добу), вище у порівнянні з населенням Англії (0,06 мг/добу), Нової Зеландії (0,025-0,071 мг/добу), Японії (0,100 мг/добу), Фінляндії (до 1985 р.) - 0,069 мг/добу, селендефіцитними районами Китаю (0,0088-0,017 мг/добу), та нижче, ніж в Італії (0,141 мг/добу), Венесуелі (0,335 мг/добу).В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання у встановленні просторово-часових закономірностей розповсюдження мікроелемента селен

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ