Розробка та наукове обґрунтування комплексної системи медичних заходів попередження харчового отруєння. Специфічні ознаки отруєнь грибами. Основні групи ризику етіофакторів. Показники безпеки вищих макроміцетів та ґрунту, на якому зростають гриби.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоров’я України Донецький державний медичний університет ім. М. Горького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄНЬ ДИКОРОСЛИМИ ГРИБАМИ Спеціальність: Гігієна ЛИТКО СВІТЛАНА БОРИСІВНА Донецьк, 2001 рік 1. Однією з актуальних проблем медицини на сучасному етапі залишаються гострі отруєння, частота яких складає 3-5% усіх захворювань. Це стосується і такої групи рослинних отруєнь, як дикорослі гриби (Алексеев В.Г. и соавт., 1991). Серед величезної різноманітності грибів існує чимало видів, що становлять небезпеку для здоров’я людини і є причиною грибних отруєнь, які реєструються в усіх країнах, де вони використовуються у харчуванні (Локай Б.А., 1997, Grzywacz A. et.al., 1981, Henig B., Kreisel H., 1982, Koppel C., 1993, Sierralta A. et.al., 1994). Європі щорічно реєструється близько 10000 отруєнь грибами, летальність складає від 1 до 6%. В даний час основними невирішеними питаннями з даної проблеми є: відсутність аналізу та аргументації проблеми отруєнь їстівними дикорослими грибами в умовах промислових регіонів з урахуванням еколого-антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, не проведено вивчення характерних рис і розподіл груп отруєнь за тимчасовими сезонами плодоношення вищих макроміцетів, необхідні аналіз і оцінка з токсиколого-гігієнічної точки зору існуючих класифікацій отруєнь дикорослими шляпковими грибами і наукове обґрунтування єдиної уніфікованої класифікації харчових отруєнь мікологічного походження, бракує регламентованих критичних контрольних точок на всіх етапах виникнення і попередження отруєнь грибами, просування грибної продукції безпосередньо до споживача, відсутня чітка комплексна система заходів профілактики, вимагає удосконалення тактичний алгоритм превентивних дій з метою недопущення грибних отруєнь. Постановою Кабінету Міністрів України №1556, а також рішення Дніпропетровського міськвиконкому №1275 “Про заходи щодо підвищення резервів адаптації населення міста в умовах дії несприятливих факторів навколишнього середовища” і планів роботи проблемної комісії Дніпропетровської державної медичної академії “Гігієна харчування, клінічна дієтологія і гастроентерологія” з обґрунтування фізіолого-гігієнічних вимог до харчування і профілактики харчових отруєнь та неінфекційних захворювань в різних біосоціальних популяціях населення. Уточнити видовий склад вищих макроміцетів, періоди вегетації і грибний календар найбільш розповсюджених їстівних, неїстівних, умовно їстівних і отруйних грибів, що ростуть на території південно-східного регіону України; 2. Підсумки дослідження апробовані на міжкафедральній нараді Дніпропетровської державної медичної академії (2000). Публікації.