Розробка та наукове обґрунтування комплексної системи медичних заходів попередження харчового отруєння. Специфічні ознаки отруєнь грибами. Основні групи ризику етіофакторів. Показники безпеки вищих макроміцетів та ґрунту, на якому зростають гриби.
Міністерство охорони здоров’я України Донецький державний медичний університет ім. М. Горького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄНЬ ДИКОРОСЛИМИ ГРИБАМИ Спеціальність: Гігієна ЛИТКО СВІТЛАНА БОРИСІВНА Донецьк, 2001 рік 1. Однією з актуальних проблем медицини на сучасному етапі залишаються гострі отруєння, частота яких складає 3-5% усіх захворювань. Це стосується і такої групи рослинних отруєнь, як дикорослі гриби (Алексеев В.Г. и соавт., 1991). Серед величезної різноманітності грибів існує чимало видів, що становлять небезпеку для здоров’я людини і є причиною грибних отруєнь, які реєструються в усіх країнах, де вони використовуються у харчуванні (Локай Б.А., 1997, Grzywacz A. et.al., 1981, Henig B., Kreisel H., 1982, Koppel C., 1993, Sierralta A. et.al., 1994). Європі щорічно реєструється близько 10000 отруєнь грибами, летальність складає від 1 до 6%. В даний час основними невирішеними питаннями з даної проблеми є: відсутність аналізу та аргументації проблеми отруєнь їстівними дикорослими грибами в умовах промислових регіонів з урахуванням еколого-антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, не проведено вивчення характерних рис і розподіл груп отруєнь за тимчасовими сезонами плодоношення вищих макроміцетів, необхідні аналіз і оцінка з токсиколого-гігієнічної точки зору існуючих класифікацій отруєнь дикорослими шляпковими грибами і наукове обґрунтування єдиної уніфікованої класифікації харчових отруєнь мікологічного походження, бракує регламентованих критичних контрольних точок на всіх етапах виникнення і попередження отруєнь грибами, просування грибної продукції безпосередньо до споживача, відсутня чітка комплексна система заходів профілактики, вимагає удосконалення тактичний алгоритм превентивних дій з метою недопущення грибних отруєнь. Постановою Кабінету Міністрів України №1556, а також рішення Дніпропетровського міськвиконкому №1275 “Про заходи щодо підвищення резервів адаптації населення міста в умовах дії несприятливих факторів навколишнього середовища” і планів роботи проблемної комісії Дніпропетровської державної медичної академії “Гігієна харчування, клінічна дієтологія і гастроентерологія” з обґрунтування фізіолого-гігієнічних вимог до харчування і профілактики харчових отруєнь та неінфекційних захворювань в різних біосоціальних популяціях населення. Уточнити видовий склад вищих макроміцетів, періоди вегетації і грибний календар найбільш розповсюджених їстівних, неїстівних, умовно їстівних і отруйних грибів, що ростуть на території південно-східного регіону України; 2. Підсумки дослідження апробовані на міжкафедральній нараді Дніпропетровської державної медичної академії (2000). Публікації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
