Аналіз способів творення буковинських гідронімів, їх словотвірно-структурних типів з огляду на лексико-семантичне значення основ. Гідронімія Буковини (назви непротічних вод, тобто озер, ставків, криниць, боліт, мокрих місцевостей і долин, залитих водою).
Прикарпатський університет імені Василя Стефаника УДК 811.161.2’373.21 ГІДРОНІМІЯ БУКОВИНИ (назви непротічних вод) 10.02.01 - українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Костик Любов Богданівна Івано-Франківськ - 2003 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат філологічних наук Перепелиця Степан Семенович, Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, доцент кафедри історії та культури української мови Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бучко Дмитро Григорович, Тернопільський педагогічний університет ім. В. Гнатюка, завідувач кафедри українського та загального мовознавства кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу західно- і південнослов’янських мов Михальчук Оксана Іванівна, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. Це зумовлює необхідність укладання реґіональних словників гідронімів, що є важливою ланкою у створенні Національного інформаційного банку географічних назв України. Буковина - історико-географічна назва території, що знаходиться на порубіжжі України та Румунії. Ухвалою Верховної Ради СРСР від 2.08.1940 р. Північна Буковина перетворена на Чернівецьку область УРСР. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: зафіксувати назви гідрооб’єктів (непротічних вод) на території реґіону й укласти словник гідронімів Буковини; розглянути досліджуваний гідронімний матеріал за основними типами його етимонів; визначити лексико-семантичні типи гідронімів; дослідити гідроніми, базовою основою яких є географічні терміни, різні за значенням апелятиви; вивчити процеси, які зумовили виникнення назв досліджуваних гідрооб’єктів; проаналізувати способи творення гідронімів і визначити продуктивність їх словотвірно-структурних типів. Окремі аспекти та результати дослідження були оприлюднені в доповідях та виступах на Міжнародній науковій конференції “Біблія і світова література” (Чернівці, жовтень 1999), на Всеукраїнських наукових конференціях: “Розвиток української філології на Буковині у загальноєвропейських культурно-наукових зв’язках ХІХ-ХХ ст.”, присвяченій 125-річчю заснування Чернівецького університету (Чернівці, жовтень 2000), “Історія і сучасні проблеми функціональних стилів української літературної мови” (Чернівці, жовтень, 2001 р.), “Актуальні проблеми українського словотвору”, присвяченій 95-річчю доктора філологічних наук, професора Івана Ковалика (Івано-Франківськ, квітень 2002 р.), на науковому семінарі з ономастики “Іншомовні елементи в ономастиці України” (Київ, вересень 2001). Частина гідронімів, які зібрав М.Кордуба, наведена у монографії Ю.Карпенка “Топонімія Буковини” (1973).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
