Гідрографічна характеристика річки, визначення норми стоку, коефіцієнтів варіації та асиметрії, забезпеченості. Побудова аналітичної кривих забезпеченості та повторюваності. Регулювання стоку, визначення місця розташування і притоку води до водосховища.
Мета курсової роботи - навчитись давати кількісну оцінку гідрологічним явищам, визначити статистичні характеристики стоку, виконувати водогосподарські розрахунки. Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини. В пояснювальній записці стисло викладаються необхідні описи і розрахунки, а також розрахункові таблиці. Записка закінчується загальними висновками, списком використаної літератури. До графічної частини роботи відносяться план, повздовжній переріз водосховища і поперечний - греблі, гістограма розподілу і крива забезпеченості.Спочатку визначаємося основні характеристики стоку6 середньоаріфметична величина або норма стоку, коефіцієнти варіації і асиметрії.При достатній кількості даних (біля 300 років) норма стоку визначається як середня арифметична даного ряду, тобто ? Qi При нестачі даних (n <30 років) виникає потреба в продовженні ряду по більш довгому ряду річки - аналогу. Відібравши річку-аналог, або створ даної річки, з довгим періодом спостережень (в нашому випадку річка-аналог вказана в завданні), і використовуючи короткий ряд по основній річці, яка також вказана в завданні (додаток 2), одержують рівняння регресії, що має такий вигляд: Qi - Qcp = r (QAI - QACP) (3) Де Qi і Qai - витрати даної річки і річки-аналогу в будь-який рік спостережень; Розрахунки починають з визначення коефіцієнта кореляції за формулою: (4) де ДQ і ДQА - різниця між будь-якими і середніми значеннями даної річки і аналогу.Для порівняння мінливості окремих рядів, які відрізняються своїми значеннями, використовуються коефіцієнти варіації (Сн), яки визначаємося за формулою: = = 0,5 (7) де К - модульний коефіцієнт, який являє собою відношення Qi/Qcp. Ряд є симетричним, коли додатні і відємні відхилення від середнього арифметичного (Qi - Qcp), повторюються однаково часто, тобто симетрично групуються відносно центру розподілу.Якщо розташувати ряд в убиваючому порядку, то під забезпеченістю будь-якої величини цього ряду розуміється імовірність перевищування даного значення і більше нього серед сукупності всіх можливих значень. Спочатку ми використовуємо спосіб визначення забезпеченості при наявності короткого 30-40 річного ряду. Члени хронологічного ряду спостережень за “n” років розташовують в убиваючому порядку з наданням кожному числу порядкового номера “m”, який змінюється від 1 до “n”. Для кожного значення розраховують імовірність перевищування серед сукупності всіх значень, що маємо в ряду, за допомогою формули mАналітичну криву забезпеченості будують, а частіше добудовують, при обмежувальному числі даних спостережень, коли емпірична крива забезпеченості слабо або зовсім на дає можливості визначити Q або К на кінцевих ділянках, які відносяться до області великих і малих значень стоку. Аналітичні криві забезпеченості будують при відомих параметрах Q (Qcp), Сн, і Cs за допомогою таблиць трьохпараметричного гамма або біномального розподілу. В таблиці біномального розподілу приводяться нормовані відхилення модульних коефіцієнтів КР% від одиниці (тобто від середнього значення) які виражені в частках коефіцієнта варіації в залежності від забезпеченості при фіксованих коефіцієнтах асиметрії. Для побудови цієї кривої забезпеченості необхідно скористатися величинами Qcp, Сн, Cs, які одержані в підрозділах 3.1 і 3.2 і додатком, в якому приведені числа Фостера. Для цього всю амплітуду коливань випадкової величини А = Qmax - Qmin (різниця між максимальними і мінімальними величинами в ряду спостерігаючої величини) ділять на інтервали, або розряди ДQ, і підраховують, скільки значень потрапило в кожний з них, тобто визначаємо абсолютну частоту ni.Найчастіше застосовується сезонне регулювання, коли надлишкова вода весняної повені або літньо-осінього паводка затримується за допомогою водосховища або ставка (водосховище обємом до 1 млн.м3), а потім витрачається в літній період на різні цілі.Водосховище треба розташувати так, щоб при значній його місткості вартість будівництва була мінімальною. Крім того, як можна менше затоплювались орні землі, береги водосховища повинні бути стійкими, вода з населених пунктів, цвинтарів, скотомогильників не потрапляла б в водосховище.Кожне водосховище складається з трьох частин.Тому в водогосподарських розрахунках він не враховується, а всі водозабірні і водоскидні споруди розташовуються вище горизонту МО. Виходячи з такого положення, мертвий обєм слід визначати за формулою Є.О.Замаріна, яка дозволяє вирахувати кількість мулу (Wmo), який надійде з водозбірної площі за певний період часу (50 - 100 років) Де J - уклон річки; V - річної обєм притоку до водосховища, м3; Т - 100-річний період експлуатації водосховища (100 років - це Т = 1); а і в - коефіцієнти, які залежать від площі і еродованості басейну (табл.6, 7); с - коефіцієнт, який залежить від ступеню зарегулювання стоку (табл.8); г - питома вага мулу, що відклався в МО, т/м3 - цей параметр визначається за допомогою формули (18) і таблиці 9. Корисний обєм (КО) представляє собою обєм всіх витрат, за винятком саніта
План
Зміст
Вступ
1. Гідрографічна характеристика річки
2. Гідрологічні розрахунки
2.1 Визначення норми стоку
2.2 Визначення коефіцієнтів варіації та асиметрії
2.3 Забезпеченість, її визначення і будова кривої забезпеченості при обмежений кількості даних
2.4 Побудова аналітичної кривої забезпеченості
2.5 Побудова кривих повторюваності і забезпеченості рот достатній кількості даних
3. Регулювання стоку
3.1 Визначення місця розташування і притоку води до водосховища
3.2 Складові частини водосховища
3.2.1 Мертвий обєм
3.2.2 Корисний обєм
3.2.3 Форсований обєм
3.3 Проектування греблі
4. Внутрірічний розподіл стоку
5. Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Список літературних джерел
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
