Дослідження ґенези найбільших в світі карстових порожнин в гіпсах та їх ролі в гідрогеології неогенових відкладів південно-західної околиці Волино-Подільського артезіанського басейну. Характеристика обстановки формування підземних вод міоценової товщі.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук Спеціальність 04.00.06 - Гідрогеологія ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ І ГЕНЕЗИС КАРСТОВИХ ПОРОЖНИН В НЕОГЕНОВИХ СУЛЬФАТНИХ ВІДКЛАДАХ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОГО АРТЕЗІАНСЬКОГО БАСЕЙНУ Климчук Олександр Борисович Київ - 1999 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми: Карст у міоценовій гіпсоангідритовій товщі (МГТ) розвинутий майже всюди на площі (близько 20 тис.км2) її розповсюдження на південно-західній окраїні Волино-Поділля, де з ним повязаний низка наукових і практичних проблем гідрогеології, інженерної геології, геохімії, охорони навколишнього середовища. Унікальною характеристикою гіпсового карсту регіону є широкий розвиток лабіринтових печерних систем з високою щільністю (до 320 км/км2) карстових каналів. В інших районах смуги розповсюдження МГТ у Західній Україні, в області сучасного артезіанського стоку, карстові порожнини повсюдно фіксуються бурінням, однак уявлення про їх походження, структуру і гідрогеологічну роль відсутні. Гідрогеологічні умови є визначальними в розвитку карсту. З іншого боку, спелеогенез є одним з провідних факторів еволюції гідрогеологічних умов теріторії розповсюдження розчинних порід. Взаємопов’язаний розгляд гідрогеологічних умов розвитку сульфатного карсту і проблеми спелеогенезу для всього регіону, а також виявлення ролі печер у водообміні в міоценовому водоносному комплексі (МВК), є актуальними завданнями, не вирішеними попередніми дослідженнями. Робота виконана у рамках науково-дослідних тем відділу гідрогеологічних проблем ІГН НАН України і Дослідного підприємства Інституту, а також програм Наукової Ради НАН України з проблеми Гідрогеологія і інженерна геологія і Комісії по гідрогеології карсту і спелеогенезу Міжнародного спелеологічного Союзу. Метою роботи є виявлення генези і гідрогеологічних умов розвитку карстових порожнини у міоценовій сульфатній товщі Західної України, а також ролі карстових систем у водообміні в МВК. Вивчити умови формування підземних вод МВК і розвитку гіпсового карсту, виконати типологію сучасних обстановок. 2. Виявити регіональні закономірності еволюції гідрогеологічних умов і карстових систем міоценової товщі. В роботі вперше виконано регіональне типологічне дослідження умов розвитку карсту у гіпсах та формування вод МВК в їхньому взаємовизначаючому звязку. На основі аналізу історії неотектонічного розвитку регіону і спелеогенетичних досліджень виявлена еволюція водообмінних систем у міоценових відкладах. Типологія обстановок розвитку карсту в гіпсах і формування підземних вод МВК, а також уявлення про структуру водообміну у МВК з урахуванням генези, будови, функціонування, еволюції та гідрогеологічної ролі карстових систем у гіпсах, складають основу нових підходів до вирішення проблем регіонального та локального прогнозу закарстованості, провальної небезпеки і водопритоків у відкриті гірничі виробки (родовища сірки, гіпсу, глин в області артезіанського стоку), генези і прогнозу сірчаних родовищ і родовищ сірководневих мінеральних вод. Реалізація роботи: Матеріали досліджень з теми дисертації і деякі розроблені методики використані в організації та веденні регіонального моніторінгу геологічного середовища (Львівська експедиція ВГО Західукргеологія), у здійсненні оперативного контролю за зміною гідрогеологічених умов і розробці заходів противокарстового захисту при експлуатації Язівського сірчаного родовища (ВНДПІСірка, Яворівськое ВО Сірка), в обґрунтуванні геофільтраційної математичної моделі Яворівського родовища (Київська тематична експедиція КГУ Укргеологія), в проектно-вишукувальних роботах по обладнанню карстових печер як екскурсійних обєктів (УТОП, Хмельницька облрада по туризму, Держкомітет по охороні памяток при РМ Вірменії тощо), в укладанні Кадастру великих печер колишнього СРСР (Наукова рада АН СРСР по інженерній геології і гідрогеології) та всіх печерних ресурсів України (УСА), у режимних дослідженнях інтенсивності сульфатного карсту, які проводилися університетом Альмерії (Іспанія) і регіональною агенцією Бюро управління земель в Альбукерке (Нью-Мексико, США), у розробці проекту ЄС з оцінки провальної небезпеки районів гіпсового карсту, а також в 11 звітах по госпдоговірній тематиці ДП ІГН НАН України. Робота виконана під керівництвом академіка НАН України В.М.Шестопалова, якому автор висловлює вдячність за цінні ради, допомогу і терпіння. При проведенні досліджень автор користувався консультаціями і методичною допомогою професорів В.М.Дублянского, Д.Форда (Канада) і А.Палмера (США). Неоцінену допомогу у проведенні досліджень надали співробітники карстолого-спелеологічного загону Дослідного підприємства ІГН НАН України С.Д.Аксьом, В.М.Насєдкін, В.Я.Рогожніков, М.Л.Чуруброва, М.С.Чурубров, Н.Л.Яблокова, а також спелеологи Київського, Тернопільського, Львівського і Чернівецького спелеоклубів. Вони відносяться до евапорито-теригенно-карбонатної (моласової) формації міоцену, що докладно характер
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
