Гідрогеологічна класифікація родовищ корисних копалин. Умови обводнення родовищ, пов"язаних із породами, що карстуються. Дренажні прилади та споруди, що застосовуються при осушенні відкритих виробок. Процеси формування хімічного складу підземних вод.
Аннотация к работе
1. Охарактеризуйте природні чинники обводнення родовищ Серед природних факторів, що визначають ступінь обводнення родовищ основними є: а)атмосферні опади і повені, які обумовлюють збільшення водопритоків; б) постійний зв’язок підземних вод з поверхневими водотоками і водоймами, що також веде до посилення водопритоку та ускладнення водовідведення; в) рельєф місцевості (забезпечує інтенсивність дренованості: чим більша глибина врізу, тим більша кількість водоносних горизонтів перетинається, взаємопов’язується і дренується); г) потужність і склад покривних слабопроникних товщ (суглинки, глини); д) ступінь відслонення, за яким корінні породи бувають відкриті (з виходом на поверхню) і закриті; є) літологічний склад водовміщуючих порід і зміни водопроникності порід з глибиною; ж) тектоніка району і форми древнього похованого рельєфу. Одне з основних завдань гідрогеології родовищ корисних копалин - вивчення водонасиченості родовищ і ролі різних природних факторів та умов обводненості родовищ. Наприклад, обводнення родовищ, пов’язане з тектонікою найбільш інтенсивно проявляється в умовах, коли на розломи накладається гідрографічна мережа або розломи проходять по породах, що карстуються чи перетинають кілька водоносних горизонтів; ступінь інфільтраційного живлення залежить відлітологічного складу перекриваючих родовище порід; рельєф повязаний з тектонікою та водною ерозією і т.ін. Доцільно також типізувати гідрогеологічні умови, що сформувались за час розробки родовищ та виділяти окремі райони за домінуючими чинниками формування водопритоку у виробки. 2. Гідрогеологічна класифікація родовищ корисних копалин за Трояновським С.В С.В. Троянський усі родовища корисних копалин поділяє на дві великі групи (1947 р.): родовища, розташовані за межами зони багаторічної мерзлоти і родовища, розташовані у зоні багаторічної мерзлоти. Класифікацією враховується також літологічний склад порід, що складають покрівлю і підошву покладу корисної копалини, і тектонічна будова району родовища. Троянський усі родовища корисних копалин поділяє на групи підгрупи типи класи За межами зони вічної мерзлоти 1.Родовища віддалені від водотоків і водойм. 2.Родовища поблизу водотоків і водойм 1.В пухких пористих уламкових породах. 2. В скельних, тріщинуватих. 3.Породи, що вилуговуються, карстуються. 4. Типи родовищ за класифікацією Климентова У 1951 р. П.П. Климентов дав гідрогеологічну класифікацію з 8 типів родовищ: І тип - карстові родовища; ІІ тип - родовища в рихлих незцементованих піщано-глинистих породах; ІІІ тип - родовища в тріщинуватих скельних гiрських породах, перекритих пухкими відкладами; IV тип - у тріщинуватих породах; V тип - родовища на міжрічкових масивах і в гірських районах з сильно пересіченим рельєфом; VІ тип - солеві родовища; VІІ тип - родовища у багаторічній мерзлоті; VІІІ тип - нафтові і газові родовища. 4. Водонасиченість родовищ цього типу залежить від ступеня тріщинуватості і тектонічної роздробленості скельних порід, а також від фізико-географічних умов. Для родовищ даного типу характерна перевага атмосферних опадів над величиною випаровування. Водоприток наростає зі збільшенням об’єму і глибини гірничих виробок. Водонасиченість даного типу родовищ обумовлюється ступенем тріщинуватості і тектонічного порушення порід, а також фізико-географічними умовами. Скидання останніх у річку на протязі кількох років призводить до розмиву тріщин та ще більших втрат річкових вод і їх надходження до виробок. В областях з потужними розчинними породами можна виділити чотири вертикальні зони, відмінні одна від одної за умовами руху підземних вод і, відповідно, за умовами розвитку карсту: І - зона аерації, де має місце переважно вертикальна фільтрація, що призводить до формування вертикальних карстових каналів; ІІ - зона сезонного коливання рівні підземних вод; тут у періоди підйому рівня вода фільтрується в горизонтальному, а в період його спадання - у вертикальному напрямку (розвиваються вертикальні і горизонтальні порожнини в розчинній породі); ІІІ - зона повного насичення, яка перебуває у сфері дренувального впливу гідрографічної сітки (карст розвивається у дні річкових долин і в берегах); ІV - зона глибинної циркуляції, де рух води відбувається поза безпосереднім дренуючим впливом гідрографічної сітки і обумовлений тектонічною структурою та окремими осередками розвантаження. Головними інженерно-геологічними умовами карстових районів є такі: осушення ряду карстових областей (проблеми для сільського господарства); інтенсивне поповнення підземних вод за рахунок поверхневого стоку; природний глибокий дренаж ряду родовищ корисних копалин; можливість підвищених витоків води з каналів і водосховищ, як через їх борти і дно, так і в обхід гребель; посилене живлення річок за рахунок тріщинно-карстових вод; збагачене обводнення тріщинно-карстовими водами будівельних котлованів, тунелів, шахт. Затоплення кар`єрів. 5. Умови водопритоку та боротьба з ним на соляних родовищах VI тип. Легко розчинні галоїдні родовища доцільно виділити в окремий т