Гідрогеологічна класифікація родовищ корисних копалин. Умови обводнення родовищ, пов"язаних із породами, що карстуються. Дренажні прилади та споруди, що застосовуються при осушенні відкритих виробок. Процеси формування хімічного складу підземних вод.
1. Охарактеризуйте природні чинники обводнення родовищ Серед природних факторів, що визначають ступінь обводнення родовищ основними є: а)атмосферні опади і повені, які обумовлюють збільшення водопритоків; б) постійний зв’язок підземних вод з поверхневими водотоками і водоймами, що також веде до посилення водопритоку та ускладнення водовідведення; в) рельєф місцевості (забезпечує інтенсивність дренованості: чим більша глибина врізу, тим більша кількість водоносних горизонтів перетинається, взаємопов’язується і дренується); г) потужність і склад покривних слабопроникних товщ (суглинки, глини); д) ступінь відслонення, за яким корінні породи бувають відкриті (з виходом на поверхню) і закриті; є) літологічний склад водовміщуючих порід і зміни водопроникності порід з глибиною; ж) тектоніка району і форми древнього похованого рельєфу. Одне з основних завдань гідрогеології родовищ корисних копалин - вивчення водонасиченості родовищ і ролі різних природних факторів та умов обводненості родовищ. Наприклад, обводнення родовищ, пов’язане з тектонікою найбільш інтенсивно проявляється в умовах, коли на розломи накладається гідрографічна мережа або розломи проходять по породах, що карстуються чи перетинають кілька водоносних горизонтів; ступінь інфільтраційного живлення залежить відлітологічного складу перекриваючих родовище порід; рельєф повязаний з тектонікою та водною ерозією і т.ін. Доцільно також типізувати гідрогеологічні умови, що сформувались за час розробки родовищ та виділяти окремі райони за домінуючими чинниками формування водопритоку у виробки. 2. Гідрогеологічна класифікація родовищ корисних копалин за Трояновським С.В С.В. Троянський усі родовища корисних копалин поділяє на дві великі групи (1947 р.): родовища, розташовані за межами зони багаторічної мерзлоти і родовища, розташовані у зоні багаторічної мерзлоти. Класифікацією враховується також літологічний склад порід, що складають покрівлю і підошву покладу корисної копалини, і тектонічна будова району родовища. Троянський усі родовища корисних копалин поділяє на групи підгрупи типи класи За межами зони вічної мерзлоти 1.Родовища віддалені від водотоків і водойм. 2.Родовища поблизу водотоків і водойм 1.В пухких пористих уламкових породах. 2. В скельних, тріщинуватих. 3.Породи, що вилуговуються, карстуються. 4. Типи родовищ за класифікацією Климентова У 1951 р. П.П. Климентов дав гідрогеологічну класифікацію з 8 типів родовищ: І тип - карстові родовища; ІІ тип - родовища в рихлих незцементованих піщано-глинистих породах; ІІІ тип - родовища в тріщинуватих скельних гiрських породах, перекритих пухкими відкладами; IV тип - у тріщинуватих породах; V тип - родовища на міжрічкових масивах і в гірських районах з сильно пересіченим рельєфом; VІ тип - солеві родовища; VІІ тип - родовища у багаторічній мерзлоті; VІІІ тип - нафтові і газові родовища. 4. Водонасиченість родовищ цього типу залежить від ступеня тріщинуватості і тектонічної роздробленості скельних порід, а також від фізико-географічних умов. Для родовищ даного типу характерна перевага атмосферних опадів над величиною випаровування. Водоприток наростає зі збільшенням об’єму і глибини гірничих виробок. Водонасиченість даного типу родовищ обумовлюється ступенем тріщинуватості і тектонічного порушення порід, а також фізико-географічними умовами. Скидання останніх у річку на протязі кількох років призводить до розмиву тріщин та ще більших втрат річкових вод і їх надходження до виробок. В областях з потужними розчинними породами можна виділити чотири вертикальні зони, відмінні одна від одної за умовами руху підземних вод і, відповідно, за умовами розвитку карсту: І - зона аерації, де має місце переважно вертикальна фільтрація, що призводить до формування вертикальних карстових каналів; ІІ - зона сезонного коливання рівні підземних вод; тут у періоди підйому рівня вода фільтрується в горизонтальному, а в період його спадання - у вертикальному напрямку (розвиваються вертикальні і горизонтальні порожнини в розчинній породі); ІІІ - зона повного насичення, яка перебуває у сфері дренувального впливу гідрографічної сітки (карст розвивається у дні річкових долин і в берегах); ІV - зона глибинної циркуляції, де рух води відбувається поза безпосереднім дренуючим впливом гідрографічної сітки і обумовлений тектонічною структурою та окремими осередками розвантаження. Головними інженерно-геологічними умовами карстових районів є такі: осушення ряду карстових областей (проблеми для сільського господарства); інтенсивне поповнення підземних вод за рахунок поверхневого стоку; природний глибокий дренаж ряду родовищ корисних копалин; можливість підвищених витоків води з каналів і водосховищ, як через їх борти і дно, так і в обхід гребель; посилене живлення річок за рахунок тріщинно-карстових вод; збагачене обводнення тріщинно-карстовими водами будівельних котлованів, тунелів, шахт. Затоплення кар`єрів. 5. Умови водопритоку та боротьба з ним на соляних родовищах VI тип. Легко розчинні галоїдні родовища доцільно виділити в окремий т
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
