Принципи організації мережі гідроекологічного моніторингу. Система моніторингу якості поверхневих вод верхньої частини басейну західного Бугу. Ефективність функціонування системи спостереження за поверхневими водами. Характер і аналіз рельєфу області.
План Вступ 1. Організаційне забезпечення гідроекологічного моніторингу 1.1 Принципи організації мережі гідроекологічного моніторингу 1.2 Програма гідроекологічного моніторингу 1.3 Особливості використання гідроекологічного моніторингу 2. Система моніторингу якості поверхневих вод верхньої частини басейну західного Бугу 2.1 Суб’єкти моніторингу якості поверхневих вод 2.2 Гідроекологічні дослідження у річково-басейновій системі 3. Особливої гостроти набуває ця проблема на сучасному етапі, оскільки лише невелика частина загальних запасів води - це прісні, придатні для використання в народному господарстві води. Моніторингові дослідження якості вод є підсистемою гідроекологічного моніторингу, що функціонує на базі державних служб спостереження. Об’єктом мого дослідження є моніторинг якості поверхневих вод верхньої частини басейну Західного Бугу. Для вирішення спектра гідроекологічних проблем, які є у сточищі Дністра, передусім, необхідна надійна інформація про режим функціонування різнорангових річкових систем, яку здатна забезпечити сучасна система гідрологічного моніторингу [2]. Головними об’єктами мережі моніторингу поверхневих вод Львівської області є: гідрологічна станція Північнодністерська (м. Стрий) і 34 гідрологічні пости, загалом - 35 пунктів спостереження. Ці басейни у межах Львівщини охоплено спостереженнями у пунктах Дністер (Журавно), Західний Буг (Літовеж), Стир (Щурівці). Цей пост охоплює весь басейн Західного Бугу в межах Львівщини. У 2009 р., за ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, сформовано Державний реєстр створів [8].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
