У дисертації на основі експериментальних досліджень гідродинамічного опору та ТМО в протитоковому контактному випаровувачі з сітчастою гофрованою насадкою, наведено рекомендації по інтенсифікації досліджених процесів та розроблено методику їх розрахунку.
Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” Кузьменко Ігор Миколайович УДК 536.423.1 Гідродинаміка та тепломасообмін в протитоковому контактному випаровувачі з сітчастою гофрованою насадкою 05.14.06 - технічна теплофізика та промислова теплоенергетика Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ - 2003 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі теоретичної та промислової теплотехніки Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (НТУУ “КПІ”), Міністерство освіти та науки України. Крім того контактні випаровувачі використовують в циклі газопаротурбінних установок (ГПТУ) для утилізації низькопотенційного тепла відпрацьованих газів. Оскільки основними елементами контактного випаровувача є насадка, на якій протікають процеси тепло та масообміну, а також зрошувач, то основну увагу в представленій роботі присвячено інтенсифікації роботи цих елементів. В роботах Шевцова, Харіна, Дорошенка досліджено, що застосування сітчастих чи пористих матеріалів інтенсифікує процеси тепломасообміну (ТМО) на насадці. Проте, відомі результати досліджень ТМО не можуть бути поширені на нову насадку без експериментальної перевірки. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Міжнародному семінарі “Теплотехніка-98”, (м. Київ, 1998), ІІ Російській національній конференції по тепломасообміну, (м. Москва, 1998), ХІІ-й школі-семінарі молодих вчених і спеціалістів під керівництвом А.І. Лєонтьєва (м. Москва, 1999), Міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”, (м. Київ, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Региональные проблемы энергосбережения в производстве и потреблении энергии”, (м. Київ, 1999), IV Мінському міжнародному форумі по тепломасообміну (м. Для цього визначали кількість утримуваної води (К.У.В.) в залежності від густини зрошення Г на сітчастій смузі при візуально контрольованому плівковому русі і на насадці в тому ж діапазоні Г. Таблиця 1 Діапазон зміни режимних та геометричних параметрів №п/п Параметр Стенд1 Стенд 2 Насадка Сітчаста смуга 1 Висота, Н мм 185 153 40?185 2 Еквівалентний діаметр (ширина), dе мм 5,7 115 4,6?7,5 3 Розмір вічка сітки, S мм 0,63 0,2?0,9 4 Діаметр дроту сітки, d мм 0,3 0,12?0,4 5 Кут нахилу до вертикалі (гофрів насадки або сітчастої смуги), j 7 3?18 6 Початкова температура плівки води, tпл1 °С 18 24?85 7 Reпл плівки 4?64 24?64 8 Початкова температура повітря, tпов1 °С - 50?150 9 Reпов повітря - 180?1000 У третьому розділі експериментально встановлено, що аеродинамічний опір сухої сітчастої насадки Dр/Н прямо залежить від швидкості повітря, а також діаметру дроту сітки насадки, кута нахилу гофрів і зворотно залежить від dе.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
