Гідність і честь у цивільному праві України - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА УДК 347.122:347.15/.18(477) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук ГІДНІСТЬ І ЧЕСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право ЦЕРКОВНА АНТОНІНА ОЛЕКСІЇВНА Київ - 2003 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі державно-правових дисциплін Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Науковий керівник: Підопригора Опанас Андронович, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України. Офіційні опоненти: Довгерт Анатолій Степанович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародного приватного та митного права; Шимон Світлана Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний економічний університет. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради - кандидат юридичних наук, доцент Боднар Т.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. У сучасний період розвитку українського суспільства виникла необхідність у формуванні правового механізму, який би забезпечував ефективне регулювання існуючих у ньому відносин відповідно до вимог соціального прогресу, основою якого є гармонійний розвиток особи із системою її суб’єктивних прав та інтересів. Відповідно до ст. 3 Конституції України вперше в історії розвитку нашої держави гідність і честь людини, як і її життя, здоров’я, недоторканність і безпека, визнано найвищими соціальними цінностями. У новому Цивільному кодексі України права на ці цінності особи визначаються як такі, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Аналіз досліджень проблеми гідності та честі свідчить про те, що й самі ці цінності та права на них переважно розглядалися в аспекті охоронної (негативної) функції права. На сьогодні такий стан уже не в змозі повною мірою відбити їх правовий статус як особистих немайнових прав, котрі забезпечують соціальне буття фізичної особи, а також сприяти досягненню конституційних вимог про повагу до особи. Порівняльно-правовий метод застосовується при дослідженні законодавства зарубіжних країн, міжнародного законодавства, а також при аналізі проекту ЦК України й нового ЦК України. У ході роботи також використовуються й інші сучасні методи наукового пізнання (метод моделювання, соціологічний, статистично-правовий тощо.) Науково-теоретичну основу дослідження складають праці таких видатних цивілістів, насамперед золотого віку: Є.В. Васьковського, В.М. Гордона, Ю.С. Гамбурова, К.І. Малишева, Й.О. Покровського, Г.Ф. Шершеневича, С.А. Бєляцького, а також їх попередників Д.І. Меєра і О.П. Куніцина. Заслуговують на особливу увагу дослідження сучасних вітчизняних цивілістів з проблем гідності, честі та ділової репутації, до яких слід віднести: С.І. Шимон, В.П. Паліюка, О.В. Кохановську, Р.О. Стефанчука, С. І. Чорнооченко, Л.В. Красицьку, а також російських учених А.Л. Анісімова, О.М. Ерделевського та інші. Крім того, з метою порівняльного аналізу та додаткової арґументації на підтримку окремих результатів дослідження дисертанткою використовується національне законодавство різних держав, зокрема Цивільні кодекси України, Російської Федерації, Німецьке Цивільне Уложення, Конституції України, Російської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Республіки Таджикистан та інших держав, відповідні постанови Пленуму Верховного Суду України.