Функцiонально-семантичний статус порiвняльних конструкцiй у сучаснiй українськiй мовi - Автореферат

Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, Єрмоленко Світлана Яківна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу культури слова і стилістики кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться 26 листопада 1998 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 320065, м.Дніпропетровськ. пров.Науковий, 13, корпус 1, філологічний факультет.Актуальність дослідження зумовлюється відсутністю комплексного аналізу функціонально-семантичної категорії порівняння в сучасній українській мові, неопрацьованістю питання парадигматики компаративного змісту. Чітко сформулювались у мовознавстві концепції, за якими порівняння 1) розглядається у співвідношенні з метафорою (Н.Д.Арутюнова, В.М.Вовк, В.Н.Телія та ін.); 2) зясовується специфіка вираження порівняльних відношень (Ю.Д.Апресян, В.І.Кононенко, А.Ф.Прияткіна, Н.О.Широкова та ін.); 3) окреслюється порівняння як засіб формування авторського стилю (Л.В.Голоюх, П.А.Морозов тощо); 4) визначається статус порівняння у фразеологічному фонді (Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Алефіренко, Л.А.Лебедєва та ін). Погляди сучасних науковців на структуру, семантику й функції порівняльних конструкцій до останнього часу не є узгодженими й нерідко суперечать один одному, що свідчить про відсутність загальноприйнятої концепції порівняння в українській мові. Так, терміни "порівняння", "порівняльна конструкція", "порівняльний зворот", "порівняльна структура" тощо використовуються лінгвістами певною мірою довільно, то - як синоніми, то - як абсолютно різні поняття, то, навпаки, зовсім ототожнюються. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: 1) розкрити зміст понять: порівняння, компаративема, порівняльна конструкція, порівняльний зворот, субєкт порівняння, обєкт порівняння, основа порівняння, показник порівняльних відношень, функціонально-семантична категорія порівняння;Структуру мовної моделі порівняння, на наш погляд, становить поєднання 4-х складників: а) предмета (субєкта) порівняння (компаранта) - тобто, предмета чи явища, ознаки якого ми пізнаємо, розкриваємо за допомогою іншого; б) образу (обєкта) порівняння (компаратора) - того, з чим порівнюється субєкт, тобто, предмета чи явища, що має яскраво виражені й добре відомі мовцеві ознаки й унаслідок цього використовується ним для характеристики пізнаваного; в) основи порівняння - ознаки (або ряду ознак), за допомогою якої здійснюється акт порівняння; г) показника порівняльних відношень - засобу мовного оформлення порівняльної семантики. Останній відіграє вирішальну роль у реалізації компаративного змісту в чотириелементній моделі порівняльної конструкції ("субєкт" - "обєкт" - "основа" - "показник"), оскільки забезпечує її цілісність. Це дає підстави стверджувати, що порівняльне значення в таких компаративемах реалізується частково (на рівні семантичного відтінка), внаслідок чого вони належать до периферії ФСК порівняння. На підставі врахування специфіки основи порівняння виділяютьсяч два найзагальніші класи прислівникових компаративем: а) з ознакою "динамічної" ознаки в основі: оплакуючи (як?) по-бабськи - прислівникове утворення залежить від дієслівної форми; б) з ознакою "статичної" ознаки в основі: (зуби) міцні (як саме? наскільки?) по-кінськи - прислівникова структура залежить від прикметника. Отже, до порівняльних зворотів - частин простого речення належать: 1) дієприкметникові звороти порівняльної семантики: Ті дротики виглядали невинно, мов ненароком потикані (І.Багряний); 2) дієприслівникові звороти порівняльної семантики: Максим нагнувся, ніби поправляючи щось на ногах (І.Багряний); 3) стійкі фразеологічні сполуки з динамічною ознакою в основі порівняння, утворені за моделлю: "показник сполучникового типу обєкт порівняння - іменник у формі називного відмінка": І так їх жменя, та й ті щоб перегризлись, як собаки (А.Головко); 4) стійкі фразеологічні сполуки зі статичною ознакою в основі порівняння, що відповідають моделі: "показник сполучникового типу обєкт порівняння - іменник у формі називного відмінка": Та й сини в мене ростуть: червоні, мов калина, дужі, мов дубці (О.Гончар); 5) стійкі утворення "показник прикметник (дієприкметник)": Як божевільний, побіг він до заводу (М.Хвильовий); 6) стійкі утворення "показник іменник у формі непрямого відмінка": Дарма й дівчаток потопили, мов кошенят (О.Лукяненко); 7) нестійкі сполуки "реально-порівняльний показник обєкт порівняння - іменник (із поширювачем чи без) у формі називного відмінка" зі статичною ознакою в основі порівняння: ...Ніч ось така ж проплива над землею, тиха i свіжа, прозора, як спів (В.