Знайомство з проблемами, пов’язаними з формуванням метамови літературної ономастики. Художній текст як єдність системного та індивідуального. Аналіз функцій, які можуть виконувати поетоніми: стилістична, емоційно-оцінювальна, культурно-історична.
При низкой оригинальности работы "Функційне навантаження онімів та проблема становлення метамови літературної ономастики", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Функційне навантаження онімів та проблема становлення метамови літературної ономастикиКосмеда [5], наголошують, що природа лексичного значення власної назви має насамперед прагматичне підґрунтя, тому й у процесі функціонування власних назв у художньому тексті особливо актуалізується їхня значущість, простежуємо еґоцентризм її прагматики. Карпенко, зауважуючи, що «власні назви в тексті дають неоціненну інформацію для інтерпретації цього тексту, нерідко й таку, що іншими способами в тексті не виражена» [2, с. 69], адже оніми забарвлюють, увиразнюють текст, тому, щоб по-справжньому зрозуміти його, необхідно «розібратись і в тих власних назвах, які вжито в цьому тексті» [2, с. Для вивчення специфіки функціонування онімів у художніх текстах, як відомо, у другій половині ХХ ст. сформувався окремий розділ ономастики, що «виріс» на перехресті літературознавства й мовознавства, - літературна ономастика. Функціонуючи в художньому тексті, онім, як зерно, потрапляє на благодатний ґрунт і починає проростати, породжуючи гарні плоди, оскільки художній текст - «це єдність системного та індивідуального, у ньому поєднуються відображення обєктивного світу та авторське його осмислення» [1, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
